• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація та проведення контролю у процесі навчання

Лекція №7

1. Поняття про контроль, його форми та функції

2. Вимоги до організації контролю

3. Методичні рекомендації до заліку та іспиту. Оцінювання студентів

Контроль – сукупність дій, які дозволяють виявити кількісно-якісні характеристики навчання; є невід’ємним компонентом навчального процесу, оскільки демонструє результати діяльності викладача та його слухачів.

Функції контролю:

1) мотиваційна – стимулює активність у навчанні, спонукає до самостійної роботи

2) інформаційна – демонструє ступінь матеріалу, який вивчається, розвиток здібностей, отримання знань і умінь

3) діагностична – виявляє освітній результат в залежності від особистісних надбань, знань, умінь, навиків

4) виховна – формує наближену до адекватної самооцінку у навчальній діяльності.

Інформація, яку отримаємо в результаті контролю, використовується для аналізу курсу, групи, факультети.

Для здійснення контролю викладачі мають дотримуватись вимог:

1) контроль має бути всебічним – всі розділи програми мають бути враховані, що має забезпечити перевірку знань і умінь з певної дисципліни

2) індивідуальний характер контролю в тому, щоб враховувати особистісні якості студентів

3) систематичність, регулярність стимулює безперервний процес навчання, бажання досягти нових високих результатів

4) доброзичливість, довіра необхідні для того, щоб зняти напругу в аудиторії

5) об’єктивність, справедливість оцінки відображає рівень знань; оцінка результатів діяльності, а не оцінювання особистісних якостей

6) різні форми і методи контролю допомагають оцінити продуктивну и репродуктивну діяльність студентів.

Принципи контролю:

1) індивідуальний підхід (стиль, форми його обираються);

2) принцип систематичності та регулярності перевірок і оцінювання навчально-пізнавальних дій студента;

3) принцип урізноманітнення видів і форм контролю;

4) принцип всеосяжності;

5) принцип об’єктивності;

6) принцип диференційованості контролю.

Стандарт, в якому сформульовані вимоги до рівня підготовки студентів є базовим документом для реалізації контролю. Ступені засвоєння матеріалу відображає оцінка.

Способи демонстрації оцінювання: усні судження викладача, письмові, якісні характеристики.

Критерії, на основі яких судять про якість знань і наявність умінь:

- повнота, яку виміряє знання програмного матеріалу;

- глибина – сукупність осмислених суттєвих зв’язків між структурними частинами матеріалу;

- структурованість – розуміння ієрархії і послідовності у певної сукупності знань;

- гнучкість – готовність до самостійного пошуку, методів дослідження, самостійному осмисленому тлумачення матеріалу;

- спроможність студента підвести певні знання під узагальнення (індукція);

- готовність розглянути певне як прояв узагальненого (дедукція).

З урахуванням вказаних критеріїв, виділяють 4 рівня оцінювання:

1 – володіє повною мірою навчальним програмним матеріалом і використовує його на репродуктивному і продуктивному рівнях.

2 – досить певне знання навчального матеріалу, використовується на репродуктивному рівні.

3 – недостатнє знання основних програм матеріалу і помилки у використанні.

4 – відсутність знань вагомої частини основного навчального програмного матеріалу.

Викладач має роз’яснити критерії спочатку, навчити вмінню само оцінювання.

Оцінка – якісний показник результатів діяльності.

Відмітка – кількісний показник з системи знаків.

Методи контролю:

- усна перевірка;

- письмова перевірка;

- графічна перевірка;

- практична перевірка;

- тестова перевірка.

Тестування – визначення рівня підготовленості людини у певній галузі знань, психологічного, фізичного і розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особи за допомогою системи спеціальної підготовки завдань.

Види тестів:

Тести досягнень – призначені для з’ясування рівня засвоєння знань і умінь.

Тести інтелектів – з’ясування стану мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психологічного розвитку особи.

Класифікація тестів:

1 рівень:

тести розпізнавання, розрізнення, співвідношення

2 рівень:

відтворення інформації, розв’язування задач, виконання типових задач

3 рівень:

нестандартні тести щодо незнайомих ситуацій у практичній діяльності

4 рівень:

виконання завдань за алгоритмом

Переваги тестового контролю:

- об’єктивність і надійність;

- автоматизація перевірки;

- скорочення часу виконання тестів;

- висока диференцююча здатність;

- виявлення індивідуального рівня підготовленості студента.

Недоліки тестового контролю:

- складність підготовки;

- відсутність можливості перевірки розвитку мислення;

- вірогідність вгадування;

- невеликий обсяг матеріалу.

Існує самоконтроль, взаємоконтроль, рейтинговий контроль.

Контроль здійснюється за такими формами:

- фронтальна (для всіх одночасно);

- групова (використовується для конкретних груп);

- індивідуальна;

- комбінована (поєднання фронтальної з індивідуальною).

Усне опитування – головна форма контролю.

Постійне опитування є стимулом системної підготовки студентів до занять за умов доброзичливості такого контакту врахованої взаємодії. За допомогою опитування збагачується мова. Розвиваються мовні здібності мислення, спроможність аналізувати, узагальнювати, оцінювати.

Опитування дозволяє регулювати засвоєння навчального матеріалу, готує базис для подальшого сприймання знань.

Викладач одночасно перевіряє свою роботу, доцільність методів, якими використовується.

Вимоги, до формування питань:

1) питання формулюється зрозуміло, чітко,без додаткових пояснень;

2) питання відноситься до головних моментів;

3) питання має активувати розумову діяльність;

4) має розвивати вміння пізнавати на високому рівні та аналізувати;

5) на початку кінці заняття проводиться опитування.

Способи опитування: бесіда, твір, есе, заліки, іспити.

Методичні рекомендації:

Додаткові питання ставляться з метою уточнити знання, а отже оцінку студенту.

Якщо щось знайдено на іспиті (крім того, що дозволяється) – попередження; при відповіді ставляться додаткові питання, бесіди за матеріалом усього курсу.

Конкретні питання ставлять, коли відповідь загальна – чітко виявити рівень знань.

Усний іспит/залік дає можливість корегувати оцінку – отже ускладнює роботу викладача: студенти користуються нагодою підвищити оцінку.

Контроль – визначення якості засвоєного матеріалу.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. II. Організація і проведення спортивних походів
3. II. Організація перевезень
4. II. Організація перевезень
5. IV. Питання самоконтролю.
6. V Засоби навчання
7. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
10. Автоматизація виробничих процесів
11. Автоматизація контролю та діагностування вузлів РЕА
12. Автоматичний розрахунок суми проведення.

Переглядів: 791