МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні принципи системи протиерозійних заходівНегативні наслідки вітрової та водної ерозії ТЕМА 4. ОХОРОНА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ Контрольні питання до теми 3 1. Які природно-заповідні території є в Україні? 2. Яке значення природно-заповідних територій? 3. Як класифікуються об'єкти природно-заповідного фонду України? 4. Який режим охорони мають природно-заповідні території? 5. Яке завдання ставлять перед собою природно-заповідні території? 6. Яка роль лісу в природно-заповідних територіях? 7. Яка роль водоймищ у природно-заповідних територіях? 8. Народно-ботанічна роль природно-заповідних територій?
Ерозія грунту – різноманітні й широко поширені явища руйнування і знесення ґрунту й пухких порід потоками води та вітру. Залежно від фактора, що викликає руйнування ґрунту, розрізняють водну і вітрову ерозію. Водна ерозія виникає внаслідок стікання зливових і талих вод, а вітрова – під впливом вітру. Водна ерозія – це сукупність процесів руйнування ґрунту, формування наносів під впливом води і деградації ландшафту. З факторів, що викликають ерозію ґрунту, виділяють природні, сільськогосподарські й ландшафтні. Серед природних факторів розрізняють поверхневий, струмковий і підґрунтові змиви ґрунту. До сільськогосподарських та ландшафтних факторів належать розміщення робочих ділянок і культур по класах схилів, впорядкування польових доріг. При вітровій ерозії відбувається одночасно три процеси: винесення, перенесення і відкладання еолового матеріалу. Одночасно з винесенням дрібних часток і гумусу при ерозії ґрунти збіднюються всіма елементами живлення. При знесенні ґрунту однакової потужності з різних ґрунтів абсолютні втрати гумусу і елементів живлення тим більші, чим родючіші ґрунти. В Україні водній ерозії піддається 29 % ріллі. Інтенсивність вітрової ерозії залежить від культур, що вирощують, особливостей агротехніки. Основною причиною посилення процесів вітрової ерозії ґрунтів є руйнування, розпилення їх структури внаслідок втрат значної кількості органічної речовини. Появу водної ерозії сприяють великі розміри полів, введення чистих парів, використання потужної сільськогосподарської техніки. У глобальних масштабах основними причинами ерозії є знищення рослинності, розорювання земель на великих площах без застосування ґрунтозахисних сівозмін, інтенсивне випасання худоби.
Вченими і спеціалістами виробництва сформульовані загальні принципи протиерозійних ґрунтозахисних заходів, в яких обчислені зональні особливості регіонів і переважання того чи іншого виду ерозії. У районах прояву одночасно водної й вітрової ерозії особливо велике значення має безполицевнй обробіток ґрунту, мульчування, сівба впоперек схилів, смугові посіви культур, регулювання випасу і поліпшення пасовищ, насадження лісових смуг, залісення вітроударних схилів, застосування полімерів-структуроутворювачів та інших препаратів, що підвищують стійкість ґрунтів проти руйнування водою і вітром. У районах з еродованими ґрунтами одночасно із захисними заходами треба застосовувати заходи, що спрямовані на підвищення родючості зруйнованих ґрунтів: підвищені норми органічних і мінеральних добрив, залуження ділянок тощо. Встановлено, що збереження на поверхні ґрунту рослинних решток при застосуванні ґрунтозахисного обробітку – найбільш простий і доступний метод для запобігання як вітровоій (зниження швидкості вітру), так і водній (зменшення руйнівної дії опадів) ерозії. Останнім часом у наших господарствах відбувається перехід до контурно-меліоративного землеробства, яке спрямоване на усунення порушення водного режиму території від ерозії, на формування врожаю. Контурно-меліоративне землеробство включає такі заходи: контурна організація території з паралельним нарізуванням контурів смуг; обладнання в межах полів сівозмін постійних водонаправляючих валів-улоговин першого порядку; спорудження в середині полів постійних добре прохідних для техніки пологих валів-улоговин другого порядку; створення по межах робочих ділянок однорядних лісових смуг; проведення культурно-технічних робіт з метою об'єднання відокремлених робочих ділянок у єдині смуги-контури; проведення спеціальних агротехнічних заходів, що підвищують водопроникність ґрунту (щілювання, кротування, безполицеве розпушування з мульчуванням соломою тощо). Для районів достатнього зволоження з розвиненою водною ерозією буде допустимий спрощений варіант без лісових насаджень із спорудженням на водозборі тільки одних пологих прохідних улоговин або тимчасових борозен і каналів, які нарізають восени і зарівнюють рано навесні спеціальними знаряддями. На інтенсивність ерозійних процесів у значній мірі впливає також структура посівних площ. Ґрунтозахисна здатність польових культур протягом вегетаційного періоду змінюється в досить значній мірі. Це дає можливість складати структуру посівних площ так, щоб найбільш повно використати ґрунтозахисну здатність рослин у запобіганні ерозії ґрунтів. Сільськогосподарські культури розміщують по елементах рельєфу диференційовано з урахуванням еродованості земель, водного режиму ґрунту і біологічних особливостей культур.
Читайте також:
|
||||||||
|