Основні принципи системи протиерозійних заходів

Негативні наслідки вітрової та водної ерозії

ТЕМА 4. ОХОРОНА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ

Контрольні питання до теми 3

1. Які природно-заповідні території є в Україні?

2. Яке значення природно-заповідних територій?

3. Як класифікуються об'єкти природно-заповідного фонду України?

4. Який режим охорони мають природно-заповідні території?

5. Яке завдання ставлять перед собою природно-заповідні території?

6. Яка роль лісу в природно-заповідних територіях?

7. Яка роль водоймищ у природно-заповідних територіях?

8. Народно-ботанічна роль природно-заповідних територій?

Ерозія грунту – різноманітні й широко поширені явища руйнування і знесення ґрунту й пухких порід потоками води та вітру.

Залежно від фактора, що викликає руйнування ґрунту, розрізняють водну і вітрову ерозію. Водна ерозія виникає внаслідок стікання зливових і талих вод, а вітрова – під впливом вітру.

Водна ерозія – це сукупність процесів руйнування ґрунту, формування наносів під впливом води і деградації ландшафту. З факторів, що викликають ерозію ґрунту, виділяють природні, сільськогосподарські й ландшафтні. Серед природних факторів розрізняють поверхневий, струмковий і підґрунтові змиви ґрунту. До сільськогосподарських та ландшафтних факторів належать розміщення робочих ділянок і культур по класах схилів, впорядкування польових доріг.

При вітровій ерозії відбувається одночасно три процеси: винесення, перенесення і відкладання еолового матеріалу. Одночасно з винесенням дрібних часток і гумусу при ерозії ґрунти збіднюються всіма елементами живлення. При знесенні ґрунту однакової потужності з різних ґрунтів абсолютні втрати гумусу і елементів живлення тим більші, чим родючіші ґрунти.

В Україні водній ерозії піддається 29 % ріллі.

Інтенсивність вітрової ерозії залежить від культур, що вирощують, особливостей агротехніки. Основною причиною посилення процесів вітрової ерозії ґрунтів є руйнування, розпилення їх структури внаслідок втрат значної кількості органічної речовини.

Появу водної ерозії сприяють великі розміри полів, введення чистих парів, використання потужної сільськогосподарської техніки.

У глобальних масштабах основними причинами ерозії є знищення рослинності, розорювання земель на великих площах без застосування ґрунтозахисних сівозмін, інтенсивне випасання худоби.

Вченими і спеціалістами виробництва сформульовані загальні принципи протиерозійних ґрунтозахисних заходів, в яких обчислені зональні особливості регіонів і переважання того чи іншого виду ерозії.

У районах прояву одночасно водної й вітрової ерозії особливо велике значення має безполицевнй обробіток ґрунту, мульчування, сівба впоперек схилів, смугові посіви культур, регулювання випасу і поліпшення пасовищ, насадження лісових смуг, залісення вітроударних схилів, застосування полімерів-структуроутворювачів та інших препаратів, що підвищують стійкість ґрунтів проти руйнування водою і вітром.

У районах з еродованими ґрунтами одночасно із захисними заходами треба застосовувати заходи, що спрямовані на підвищення родючості зруйнованих ґрунтів: підвищені норми органічних і мінеральних добрив, залуження ділянок тощо.

Встановлено, що збереження на поверхні ґрунту рослинних решток при застосуванні ґрунтозахисного обробітку – найбільш простий і доступний метод для запобігання як вітровоій (зниження швидкості вітру), так і водній (зменшення руйнівної дії опадів) ерозії.

Останнім часом у наших господарствах відбувається перехід до контурно-меліоративного землеробства, яке спрямоване на усунення порушення водного режиму території від ерозії, на формування врожаю. Контурно-меліоративне землеробство включає такі заходи: контурна організація території з паралельним нарізуванням контурів смуг; обладнання в межах полів сівозмін постійних водонаправляючих валів-улоговин першого порядку; спорудження в середині полів постійних добре прохідних для техніки пологих валів-улоговин другого порядку; створення по межах робочих ділянок однорядних лісових смуг; проведення культурно-технічних робіт з метою об'єднання відокремлених робочих ділянок у єдині смуги-контури; проведення спеціальних агротехнічних заходів, що підвищують водопроникність ґрунту (щілювання, кротування, безполицеве розпушування з мульчуванням соломою тощо).

Для районів достатнього зволоження з розвиненою водною ерозією буде допустимий спрощений варіант без лісових насаджень із спорудженням на водозборі тільки одних пологих прохідних улоговин або тимчасових борозен і каналів, які нарізають восени і зарівнюють рано навесні спеціальними знаряддями. На інтенсивність ерозійних процесів у значній мірі впливає також структура посівних площ.

Ґрунтозахисна здатність польових культур протягом вегетаційного періоду змінюється в досить значній мірі. Це дає можливість складати структуру посівних площ так, щоб найбільш повно використати ґрунтозахисну здатність рослин у запобіганні ерозії ґрунтів.

Сільськогосподарські культури розміщують по елементах рельєфу диференційовано з урахуванням еродованості земель, водного режиму ґрунту і біологічних особливостей культур.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічне значення ландшафтів і заповідних територій	\|	Іригаційна ерозія ґрунту і заходи щодо її запобігання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.