• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Переваги, недоліки й ступінь бажаності застосування методів виправлення

Етапи редагування включають: перевірку фактичного матеріалу; скорочення тексту; виправлення мовно-стилістичних помилок; рубрикацію тексту. Порядок виправлення такий:

1. Не починати виправлення, не ознайомившись з усім текстом, не зрозумівши його загальні переваги, особливості й недоліки, не визначивши головні завдання редагування.

2. Виправляти лише після того, як встановлена й точно сформульована причина незадовільності тексту й вирішено спосіб її усунення.

3. Вносити лише ті зміни, що відповідають стандартам та нормам оформлення документів щодо мовного і структурного оформлення.

4. Дотримуватися стилістичної однорідності тексту документа.

5. Піддавати критиці кожне виправлення: порівнювати коректовану фразу з початковою, перевіряючи, чи не втратила вона після цього якихось відтінків змісту, чи не набула змісту, котрого автор у неї не вкладав, і обов’язково прочитати кожну виправлену фразу в контексті, зіставляючи її з попередніми й наступними фразами.

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час виправлення помилок у документах слід звернути увагу на загальноприйняту систему стандартних скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 - 97), що чинний від 1998 року.Розглянемо такі види скорочень, як загальновживані, спеціальні й локальні. До загальновживаних належать скорочення:

а) після переліків;

б) перед іменами та прізвищами;

в) перед географічними назвами;

г) при цифрах;

д) при посиланнях.

До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах.

Лексичні (абревіатури) та графічні скорочення

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних, вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю.

Лексичні скорочення бувають декількох типів.

1. Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:

а) буквені – читаючи їх, треба вимовляти букви: ПДВ (податок на додану вартісь), СБУ (Служба безпеки України), МВФ (Міжнародний валютний фонд);

б) звукові – читаючи їх вимовляють звуки: ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), ВАК (вища атестаційна комісія), рагс (реєстрація актів громадського стану), ЖЕУ (житлово-експлуатаційне управління);

в) буквено-звукові (змішані) – частина слова вимовляється за буквами, частина – звуками: ЖЕК (житлово-експлуатаційна контора), ОП (орендне підприємство).

2. Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, міськком;

3. Частково скорочені слова – утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Укрнафта, госпрозрахунок, заввідділу, техпрацівник.

4. Відсікання (усічення): зам., зав., пом., акад., доц., асист.

5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра/діостан/ція), біоніка (із біо/логія/ та /електро/ніка).

6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ЗапБТІ, Райво.

Абревіатури можуть писатись:·з великої літери (назви установ): Укрнафта; з малої літери (родові назви): міськрада, педінститут;·з великої букви (якщо утворені з початкових букв): НЛО, АТС, МАУП, ГЕС; з малої букви, якщо вони утворені від загальних назв: загс, неп; комбіновані написання: КамАЗ, АвтоЗАЗбанк.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

а) крапкові: ст. (станція), див. (дивись), гол. (головний), нац. (Національний);

б) дефісні: з-д (завод), б-ка (бібліотека), ін-т (інститут), р-н (район);

в) скіснолінійні: р/р (розрахунковий рахунок), а/с (абонентська скринька);

г) нульові (курсивні) – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47кг, 250г, 400 грн (після них крапка не ставиться, а на письмі вони виділяються курсивом);

д) подвійні – графічні скорочення, як правило не подвоюються, виняток становлять: рр. (роки), пп. (пункти).

Використовуючи абревіатури і графічні скорочення, слід дотримуватися таких вимог:

1. У документах припускається використання лише загальнонормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

2. Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад: НП, що сталася на ПУ півд.-схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С.

3. Скорочення не повинно збігатися за формою зі словом або скороченням, уже наявним у мові: ДонДУ (донецький державний університет), ДДУ (Дніпропетровський державний університет).

4. Скорочене слово чи словосполучення повинно зберігати однакову форму в одному тексті: скорочуючи слово пан один раз формою п., другий пан , порушує однотипність документа.

5.Згідно зі стандартом після скороченого написання одиниць виміру не ставиться крапка: кг (кілограм), г (грам), т (тонна), см (сантиметр), м (метр), га (гектар), ц (центнер), сек (секунда), св (свічка), год (година) та ін. Однак в оголошеннях, листах, повідомленнях та ін. після скороченої форми слова на означення одиниць часу (година, хвилина, секунда) крапка ставиться. Так, в оголошенні треба писати: Збори відбудуться о 15 год. 45 хв.

6.Скорочення, які є назвами установ, підприємств, організацій, а також марок виробів тощо пишуться з великої літери.

7. У звичайному поточному документі повна офіційна назва установи вживається один раз, далі вона змінюється скороченою назвою; відмова від скорочених назв у документі означає, що йому надається суворо офіційного, директивного характеру.

8. Скорочення типу Р.S. (латинське роst scrірtum – пізніше написане), N.В. (nоtа bеnе – поміть добре) та ін. у сучасному діловому листуванні не вживаються на тих же підставах, на яких не дозволяється щось дописувати після підпису: документ має бути чітко продуманим, композиційно бездоганним і смислово завершеним; тому в ньому немає місця для скорочень типу Р.S.

9. Слово рік після дат, як правило, скорочують, залишаючи одну літеру р. (крапка обов’язкова); після кількох дат ставлять дві літери рр. (між ними крапки не ставлять, після них крапка ставиться обов’язково). Наприклад: 2003 р., у 2001 – 2004 рр.

10. Навчальний і фінансовий роки пишуться через похилу риску; перший з двох років пишеться повністю, другий скорочується на дві перші цифри, слово рік у цьому випадку пишеться в однині: у 2003/04 навчальному році.

11. Слова гривня, карбованець і копійка при цифрових даних пишуться як грн., крб. і коп.; скорочуються також слова тисяча, мільйон, мільярд, якщо вони стоять при цифрах (4 тис., 6 млн.).

Не можна скорочувати:

1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський;

2) псевдоніми: не Ж. Занд, а Жорж Занд; не Л. Українка, а Леся Українка;

3) подвійні прізвища: не Б.-Хом'як, а Богачевська-Хом'як

(північно-східний), півд.-зах. (південно-західний), Півн. крим. канал (Північнокримський канал).

До найпоширеніших загальноприйнятих графічних скорочень належать такі: акад. — академік, о. — острів, вид. — видання, обл. – область, гр. — громадянин, див. — дивись, пор. — порівняй, порівняйте, доц. — доцент , проф. — професор, ім. — імені, і т. д. — і так далі, рр. — роки і т. ін. — і таке інше, і под. — і подібне, напр. – наприклад.

Слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад, слово селянський може бути скорочене: сел., селян., селянськ. При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: стін. календар, ден. норма. При збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова: власноруч. або власноручн. (власноручний), але тільки власт. (властивий).

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
3. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
4. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
5. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
6. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
8. Акти правозастосування, їх види
9. Акти правозастосування.
10. Алгоритм із застосування річної процентної ставки r.
11. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
12. Але в реклами є і недоліки.

Переглядів: 811