Мовні кліше у мові права.

Правила використання іншомовних слів в ділових паперах.

Лексика сучасної української мови складається з власне українських слів та іншомовних, серед яких є запозичення із слов’янських мов (польської (полонізми), чеської, російської (русизми), старослов’янської (старослов’янізми) і неслов’янських (грецької (грецизми), латинської (латинізми), німецької, французької, італійської, англійської, тюркських мов (тюркізми). За допомогою слів іншомовного походження твориться колорит книжності, офіційності, досягається урочистість, пафосність мовлення. Проте перенасичувати тексти цими словами не потрібно. Іншомовні слова в діловому тексті повинні вживатися лише в разі потреби, коли їх не можна замінити українськими словами з тим самим значенням. У документації рекомендується вживати лише ті іншомовні слова й терміни, які або одержали міжнародне визнання, або не мають еквівалента в нашій мові.

Іншомовне слово повинне бути необхідним, тобто у нього в українській мові не має бути відповідників з тим самим обсягом значення (координувати (погоджувати), пролонгувати (продовжувати), лімітувати (обмежувати), превалювати (переважати), домінувати (панувати, переважати), фіксувати (записувати, запам’ятовувати), локальний (місцевий), апелювати (звертатися), репродукувати (відтворювати, відтворити), прерогатива (перевага), симптом (ознака).

Не слід в тексті одного документа вживати на позначення того самого поняття і запозичене, і власномовне слово (конвенція – умова, екстраординарний – особливий, патент – авторське свідоцтво).

Отже, надуживання іншомовної лексики породжує небажану варіативність, засмічує українську мову.

Використання мовного кліше — одна з особливостей мови права. Кліше дозволяють забезпечувати точність мови права. Їх антиподом в мові виступають штампи, які сприймаються як явище негативне, використання яких призводить до недотримання таких вимог офіційно-ділового стилю, як точність, стислість, стандартність. Оскільки основним інструментом у роботі юриста є слово, необхідно розрізняти такі явища, як кліше і штампи і використовувати їх у професійному мовленні зважено та доречно.

Кліше – це певний мовний стандарт, готовий стійкий зворот, мовний стереотип, конструктивна одиниця тексту. Їх призначення – швидке передання інформації, економія розумової енергії, оперативне і точне складання документа.

У юридичній мові клішованими вважають стійкі одиниці юридичного характеру, які є необхідними елементами нормативних і процесуальних актів, що сприяють однозначному, короткому висловленню думки. До мовних кліше у мові права належать:

– стійкі предикативні одиниці (пропозиції): у результаті розслідування встановлено, допитаний в якості обвинуваченого винним себе не визнав,справа виділена в окреме провадження, винність доведена, пред'явлено звинувачення висунути обвинувачення, досліджувати докази завдати шкоди, відбуватипокарання і ін .

– синтаксичні дієслівно-іменні конструкції: визнати потерпілим, прийняти до виробництва, керуючись статтею, порушити кримінальну справу, поставити провину, застосувати статтю, поставити на облік, передати на поруки, виключити з обвинувачення,кваліфікувати за статтею, перебувати під вартою і і.н

- лексичні стандарти, складні терміни: обвинувальний висновок, очна ставка, описмайна, попереднє розслідування, кримінальна справа і т.д. фіксовані іменні побудови - у присутності, за участю,відповідно до вимоги статті, з дотриманням вимог, на підставівикладеного і т.д.

Предикативні кліше часто бувають термінами, тому що вони більш точно, ніж дієслово, називають дію або ознаку: відшкодувати збитки (сплатити), поставити в провину (звинуватити), заподіяти тілесні ушкодження (побити). Крім того, в дієслівних кліше нерідко не тільки вказується на факти, дії, але й виражаються певні смислові відтінки: знаходитися підвартою - означає бути в ув'язненні, заподіяти тілесні ушкодження --завдати шкоди здоров'ю.

На основі дієслівних стандартів утворилося багато іменних кліше, наприклад: викрадення особистого майна громадян, викрадення автотранспортних засобів, відстрочення покарання неповнолітній і т.д. Більшість іменних кліше утворилося в результаті того, що багато іменників інформативно недостатні і вимагають для уточнення залежної форми слова. Утворюються складові конструкції, пов'язані з вираженням оцінки дій,станів, але позбавлені експресивності: м'яке покарання, шкідливі наслідки, тяжкі наслідки, з корисливих спонукань і т.д. Використовуються в юридичній мові складні іменні кліше, як містять три і більше слова: паразитичний спосіб життя, особливо небезпечний рецидивіст та ін.

Отже, кліше юридичного характеру регулярно використовуються в усному і писемному професійному мовленні правника, сприймаються як закономірне, нормативне явище.

Кліше слід відрізняти від мовних штампів, які, як правило, недоречні в мові. Штампи мають кілька різновидів. Перший вид – універсальні слова,

які мають невизначене, узагальнене, стерте значення. Універсальність виражається в тому, що ними можна замінити будь-яке слово з конкретним значенням. Цей вид штампа використовується, коли мовець прагне передати думку неконкретно, приблизно. Наприклад: В роботі підприємства мали місце окремі недоліки, щодозволило деяким особам вчиняти певні правопорушення. Останнім часом відзначається посилення виховної роботи, і цьому питанню приділяється велика увага. Пдкреслені фрази абсолютно не несуть смислового та і інформаційного навантаження.

Другий різновидом мовних штампів є парні слова, або слова-супутники, які звичайно вживаються в мові разом, хоч і не є фразеологічними зворотами, наприклад: бурхливі оплески, тепла обстановка, широке поширення, незабутнє враження. Ці словосполучення неповноцінні, тому що вони передають думку шаблонно, тим самим позбавляють її індивідуальності. Слухач сприймає дану інформацію, як належне, тим самим увага до кожного слова ослаблена.

Штампи в професійному мовленні юристів найчастіше з'являються в результаті надмірних словосполучень, які утворюються в мові через прагнення до уточнення будь-яких обставин. Наприклад: «слідчий слідчого відділу » – слідчий РВВС і прокуратури працює тільки вслідчому відділі, тому «слідчий відділ» – зайве; "з кримінальної справи за звинуваченням "(ст. 26 КПК). Слово "кримінальний" вживається в праві в четвертому значенні: "пов'язаний із застосуванням державою заходів покарання до осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння"; значить, кримінальні справи завжди пов'язані зі звинуваченням, і тому словосполучення "за звинуваченням "стає зайвим, створює багатослівність.

Таким чином, помилково сполучені слова, що вживаються бездумно, передають думку багатослівно, неточно. Соціологи підрахували, що близько 30% робочого часу юриста зайнято складанням різних процесуальних документів. Можна уявити, скільки часу заощадить юрист, вживаючи замість багатослівних потворних штампів, лаконічні кліше.

Література: 2, 8, 9, 15, 24, 25, 35, 42, 46, 60, 64, 69, 70.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пароніми. Групи паронімів.	\|	Тема 7. Фразеологічні засоби у фаховому мовленні правника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.