Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лексичні розряди іменників.

Тема 8. Стилістичне використання іменників у професійному мовленні.

Морфологічні норми ділового мовлення юриста

Змістовий модуль 3

1. Лексичні розряди іменників.

2. Категорія роду іменників.

3. Категорії числа і відмінка іменників.

 

Офіційно-діловий стиль твориться переважно на іменниковій основі, оскільки за допомогою книжних іменників без емоційно-експресивного забарвлення передається інформація про предмети, події, явища у документах.

Слова, які позначають назви процесів, ознак, властивостей, що не належать до якихось конкретних предметів і мисляться поза зв'язком з ними, називаються абстрактними. Це іменники на позначення якостей, властивостей, дій, які людина не сприймає безпосередньо органами чуття: розум, щирість, щaстя, вчення. Абстрактні іменники, які характеризуються книжними суфіксами –ість, -ств(о), -цтв(о), -зтв(о), от(а), -нн(я), -тт(я), –изм, -ізм, -ощ(і) поширені в офіційно-діловому стилі, оскільки створюють книжний колорит мовлення, дають можливість мислити предметно: якість, щедрість, суспільство, студентство, мистецтво, керівництво, вміння, навчання, почуття, сприйняття, ліризм, класицизм, героїзм, реалізм тощо.

Іменники з конкретним значенням виражають назви часових понять, імена людей, географічні назви, назви установ, заводів, фабрик, журналів, газет, художніх творів тощо. Конкретні та абстрактні іменники часто становлять основу документа.

Іменники з конкретним значенням розподіляються на іменники – назви істот (людей, тварин, птахів, комах тощо) та неістот (назви неживих предметів, явищ, сукупності осіб). У текстах документів уживаються стилістично нейтральні назви істот (директор, юрист, бухгалтер) та неістот (група, адміністрація, колектив, уряд, деканат).

Збірні іменники на позначення сукупності однакових, подібних понять, істот із суфіксами -ств(о)/-цтв(о): студентство, парубоцтво; -нн(я): вороння, коріння; -инн(я)/-овинн(я)/: ластовиння, кукурудзиння -в(а): мушва, братва; -от(а): голота, кіннота; -ин(а)/-овин(а): озимина, городина; -ник/-няк/: чагарник, сосняк; -еч(а) стареча, малеча в писемному діловому мовленні не вживаються. Їх замінюють іменниками у формі множини: дітвора – діти.

Велике значення у діловому мовленні відіграють віддієслівні іменники, які називають не конкретну дію, а загальне уявлення, поняття про неї, пор.: давати вказівки — вказувати ,провести операцію — оперувати, зробити огляд — оглянути та ін. Дієслово називає дію вужчу, конкретнішу (шукати); це саме висловлення «розщеплене» на допоміжне дієслово і віддієслівний іменник — дію широку, узагальнену (вести пошук). Таким чином, віддієслівний іменник – це поєднання ознак іменника і дієслова, що дає можливість підвищувати інформаційну значущість висловлювання у діловому тексті.


Читайте також:

  1. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа
  2. Категорії числа і відмінка іменників.
  3. Категорія роду іменників.
  4. Лексико-граматичні розряди займенників
  5. Лексико-граматичні розряди займенників.
  6. Лексико-граматичні розряди іменника
  7. Лексико-граматичні розряди іменника.
  8. Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні та присвійні
  9. Лексичні запозичення зі слов’янських мов
  10. Лексичні та графічні скорочення
  11. Підрозряди іменників подвійного роду




Переглядів: 2213

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 7. Фразеологічні засоби у фаховому мовленні правника | Категорія роду іменників.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.