• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні аспекти інформаційно-психологічних операцій

Серед багатьох компонентів інформаційно-психологічних операцій доцільно виділити такі основні аспекти — психологічний, культурний, інтелектуальний, технологічний та економічний.

Психологічний аспект (ПА) передбачає організацію масованого впливу на думки та почуття людей. Можна виділити чотири його категорії:

― загальнонаціональний вплив;

― вплив на військове керівництво противника;

― операції проти військ;

― робота серед цивільного населення.

Традиційні психологічні операції (ПсО) у загальнонаціональному масштабі мають два напрями — дії на дружні сили та вплив на потенційного противника. Залежно від цього визначаються форми і методи, тези та аргументи, тактика і стратегія такої діяльності. Є багато прикладів, коли вдало проведені психологічні операції були вирішальними у загальному комплексі протистояння.

Наприклад, добре обізнаним в організації та веденні психологічних операцій можна назвати лідера сомалійських повстанців Мухамеда Айдіда, який навіть негативну для себе ситуацію обертав на власну користь. Втрати повстанців майже у п'ятнадцять разів були більшими, ніж в американців, але весь світ бачив, за допомогою Сі-Ен-Ен, як по вулицях столиці Могадішо за джипами тягнули трупи американських морських піхотинців, що викликало потужний психологічний струс по всій Америці. Американські війська залишили країну, й Айдід, по суті, виграв інформаційну війну.

Незважаючи на те, що теперішні можливості інформаційних систем уможливлюють передавання будь-якої інформації за лічені секунди у будь-яку частину світу, з психологічної точки зору, висвітлення певної інформації під потрібним кутом, навіть за рахунок зменшення оперативності, дає вагомі морально-психологічні переваги. Такий спосіб інформування набув практики під час війни США у В'єтнамі, коли спеціально підготовлені блоки інформації передавалися у найвигідніший ефірний час.

Нинішні практично необмежені технічні можливості дають будь-кому змогу транслювати свої програми у світовому інформаційному просторі, не запитуючи дозволу на право трансляції. Тим паче, за порівняно низьку ціну — наприклад, при використанні системи супутникового зв'язку, яка має до 150-ти каналів, щорічна оренда каналу може становити 2 млн доларів. Такі умови прийняті, скажімо, для сепаратистських рухів курдів, шиїтів, сикхів тощо. Найближчим часом стане доступною п'ятисотканальна наднаціональна інформаційна система. Нові комп'ютерні технології дають можливість фільтрувати та нагромаджувати необхідну інформацію для її перероблення та використання у власних інтересах, що безперечно призведе до розподілу сфер впливу в інформаційному просторі. Така глобалізація відкриває необмежені перспективи маніпулювання громадською думкою, дає змогу ефективно діяти на потрібну, завчасно визначену аудиторію.

Засоби зовнішньої масової інформації (або іномовлення) — це потужний і систематичний вплив у війні, вони розраховані переважно на широку аудиторію, можливості диференційованого підходу практично обмежені. Найефективніший і найприйнятніший шлях до успіху — підготовка матеріалів психологічного впливу на певну аудиторію її мовою (або діалектом) з урахуванням національних реалій та інших особливостей.

Те, що бажаним результатом можна керувати, свідчать різні соціологічні опитування, політичні заходи (вибори, пропагандистські кампанії тощо). Фахівці в галузі інформації нагромадили багатий досвід, як, де і коли використовувати потрібну інформацію для того, щоб контролювати ситуацію та в разі потреби оперативно впливати на неї. Слід пам'ятати, що частина аудиторії цілком довіряє інформації, інша частина — може взагалі нічому не вірити, ще одна сприймає інформацію навпаки, або так, як заманеться. Залежно від процентного відношення цих частин потрібно будувати й блоки цільової інформації.

Використання методів психологічного впливу має два традиційні напрями — загроза смерті (або інші суттєві втрати) та порівняння вигод, які дає відмовлення від протистояння, і проблем, що виникнуть в разі його продовження. Ці методи, наприклад, дуже ефективно були використані коаліцією проти Іраку під час війни у Перській затоці.

Порівняно із періодом Другої світової війни інформаційні можливості незрівнянно зросли. Зараз інформацію можна передавати у запланований район безпосередньо з космосу. Причому, технічно можливо транслювати навіть у польових умовах на портативні телевізори (завчасно доставлені), які ефективніше емоційно впливають на аудиторію. Швидкими темпами зростають можливості інформаційно-комп'ютерних мереж. Системи дозволяють готувати будь-які відеозображення про "реальну ситуацію", яка б переконувала об'єкт впливу.

Нові технології дають змогу психологічно впливати названими засобами на противника з упереджувальною метою. Його можна переконати в тому, що він перебуває під постійним прицілом, і будь-які спроби дій призведуть до небажаних для нього наслідків. Йому рекомендують, яким чином ухилятися від виконання своїх функціональних обов'язків щоб зберегти життя. Завдяки таким упереджувальним заходам можна уникнути протистояння, не вдаючись до військових дій.

Вагомим психологічним подразником для військовослужбовців можуть бути побутові життєві реалії (прізвища та місце проживання дружин, які "розважаються з коханцями, переважно тиловими офіцерами" тощо). Дані про сім'ю отримують з комп'ютерних мереж (кредитні, медичні картки тощо).

Немає потреби вести мовлення цілодобово, оскільки інформація поширюється між слухачами. Достатньо назвати час виходу в ефір, і вони вже психологічно будуть налаштовані на прийом інформації. Практикою перевірено: щогодинні тридцятисекундні блоки (середня тривалість комерційної реклами) протягом тижня здатні вплинути на психологічну рівновагу аудиторії, що кількісно дорівнює дивізії.

Запорукою психологічного дисбалансу у підрозділах є позбавлення їх керівництва, тобто виведення з ладу командної ланки. Але, зрозуміло, що цього важко досягти тільки усною пропагандою.

Безлад та дезорієнтація — це поєднання емоційного, інтелектуального та фізичного стану людини. Дії та рішення є наслідком тієї ситуації, яка існує у свідомості людини. Чим складніша і непередбачуваніша ситуація, тим складнішим є процес прийняття правильного рішення, тобто можливість адекватної реакції на ситуацію.

Несприятливі результати завжди стають вагомою передумовою для посилення дезорієнтації, а психологічні операції її значно підсилюють. Оскільки вони становлять основу того, що забезпечує бажаний результат — формування думки, яку протилежна сторона хотіла б бачити, але яка не завжди відповідає реальній ситуації. Досвід різних бойових дій свідчить, як ефективно можуть діяти на противника (в тому числі на його емоційний та психологічний стан) завчасно підготовлені "дані", які влаштовують протидіючу сторону. Дезорієнтація управління на оперативному рівні — важлива складова частина ПсО. Приклади Другої світової війни демонструють, як певна інформація може вводити в оману противника — наприклад, очікування німцями висадки союзних військ у Кале або японцями нападу американців з Алеутських островів змушували їх утримувати значні сили на цих напрямах. Під час війни у Перській затоці теж саме було з Іраком.

Один з американських високопосадовців генерал Глен Отіс, який брав участь у війні у Перській затоці, згодом висловив таку думку: "Багато корисних уроків уже було і ще буде отримано з операції "Буря в пустелі". Деякі з них не нові, інші, навпаки, вражаючі. Одне, проте, залишається незмінним: характер бойових дій рішуче змінюється. Перемагає той, хто здобув інформаційну перевагу. Ці уроки було продемонстровано всьому світові: інформація стає основною, визначальною у веденні сучасних бойових дій — зі стратегічної, оперативної, тактичної та технічної точок зору".

Психологічні операції можуть застосовуватися й у поточній діяльності, приміром інформуванні дипломатичних та інформаційно-пошукових структур противника з метою надання їм виграшної для себе інформації: про ефективність зброї, наміри держави, ступінь воєнних приготувань тощо.

Удосконалення інформаційних технологій значно збільшує можливості дезінформації. Насамперед це сучасні всесвітні інформаційні системи, передові технології майбутнього (наприклад цифрові широкомовні системи), які активно сприяють вирішенню таких питань. Вузька спрямованість інформації (іноді навіть несумісної) створює можливість досягнення такого рівня дезінформації, коли практично неможливо виявити, що є насправді достовірним, а що не відповідає дійсності.

Культурний аспект (КА) є результатом розвитку нових інформаційних технологій і має безпосередній зв'язок з ними. Засоби масової інформації цьому активно сприяють. Протистояння різних культур слід вважати формою інформаційно-психологічних операцій. Незаперечним свідченням асиміляції національних культур є, наприклад, нав'язування американського способу життя у різних його проявах — від побутового до загальнодержавного.

Культурний аспект — один із способів ведення війни, засобів відображення політичних цілей, оскільки він має в основі національну ідею, притаманну тією чи іншою мірою певній нації. Культурна війна може мати різні вигляди. Поширення окремої національної культури приховується під виглядом торговельних стосунків, експорту товарів та продуктів (музика, відео, одяг тощо), і спроби іншої сторони обмежити потік товарів трактуються, як намагання завдати шкоди світовій торгівлі. Варто також згадати і про політичну культуру (система державного правління, правила поведінки у суспільстві, національні проблеми), яка має тенденцію розповсюдження за межі суто національно-територіальних утворень.

Інтелектуальний аспект (ІА) — важливий елемент ІПО. Коли розвідувальна діяльність ведеться безпосередньо у рамках бойових операціях (зокрема, що стосується наведення на ціль та оцінки результатів), ІА сприяє раціональнішій організації управління та контролю. На відміну від інших форм, він виявляється у застосуванні "інтелектуальної" зброї, яка стає дедалі досконалішою і використовує нові технологічні технології, що дає можливість керувати бойовою діяльністю у реальному часовому вимірі. Головним завданням є розроблення та уведення в експлуатацію таких бойових систем, які здатні оцінити обстановку, опрацювати інформацію і передати виконавцям.

Наступальний характер ІПО.Швидке зростання співвідношення потужності та вартості інформаційних технологій, зокрема тих, що сконцентровані на системах розподілу й управління даними, висуває на перший план нову організацію збору та обробки інформації.

Об'єднані комплекси управління поступово звільняють місце системам обробляння та розподілу інформації, де кожен елемент функціонує окремо, але є складовою частиною загальної системи. Відповідно змінюється і цикл прийняття рішення, поступово він стає всеосяжним, охоплюючи і враховуючи всі окремі складові. Більш високий інтелектуальний рівень роботи у мережі дає можливість набагато швидше й ефективніше, ніж попередніми способами, вирішувати питання, що виникають.

Інтелектуальний аспект розвивається разом з удосконаленням розвідувальної діяльності. Отримання переваги не тільки за рахунок сили, а й використовуючи інтелектуальні, логічно-розумові можливості, фактор несподіваності — ось що характеризує рівень високої бойової майстерності майбутнього. Це сприяє кращій координації та синхронізації дій.

Майбутнє бойове оточення являтиме собою змішану систему бойового управління та контролю, що поєднує різні рівні та ступені спостереження, які висвітлюють загальну картину. Їх умовно можна розділити на чотири групи:

― системи, що функціонують на далекій відстані (аерокосмічні, сейсмічні, акустичні тощо);

― комплекси ближнього радіусу дії (безпілотні літаючі засоби з широкохвильовим пасивним радаром та можливостями щодо радіоелектронної розвідки, а також водяні буї та локатори);

― оперативні датчики (акустичні, гравіметричні, біохімічні, наземні оптичні);

― детектори зброї (фіксація інфрачервоного, радіовипромінювання, оптичне спостереження).

Головним завданням оцінки, що покладається на нові технології, є конкретність рішень. Опрацювання даних, які можуть бути корисними з воєнної точки зору, — доволі складний процес, що потребує детального аналізу всіх складових частин, іноді навіть еклектичного поєднання даних і, в кінцевому результаті, їхню інтеграцію для використання системи. Подальша мета — автоматизація.

Оборонний характер ІПО.Складно передбачити, коли і як проводитимуться приховані заходи іншої сторони проти систем управління та контролю з метою їх нейтралізації. Системи можуть бути зруйновані різними способами — від фізичного до електронно-комп'ютерного. На інформаційно-комп'ютерному рівні потрібні спеціальні програми контролю, здатні виявляти небажані втручання. На фізичному рівні є простий і ефективний спосіб, який, однак, потребує нових технологічних розроблень, це дешеві і надійні системи управління — навряд чи буде вигідно противнику знищувати систему, яка у десятки разів дешевша за ракету, що спрямована на її знищення. Інший ефективний спосіб протидії полягає в упереджувальних превентивних заходах щодо ворожих систем.

Одним із надійних способів захисту у найближчі десять-двадцять років вважається поєднання варіанту традиційних заходів приховування та дезінформації з використанням нової технології "стелс". Такий спосіб приховування не позбавить евентуального противника доступу до даних, тобто той не зможе впливати на них у власних інтересах.

У районах високої інформаційної насиченості (важливих економічних регіонах із великою щільністю населення та розвиненою інфраструктурою) є можливість надійніше приховати систему обміну даними, бо противнику у великому потоці інформації важче виявити те, що його цікавить (Сховатися у лісі за дерево легше, ніж побудувати у відкритому полі кам'яний мур). Оскільки одним із головних завдань є дезінформація, то ефективним може бути використання імітаційних макетів. Системи, що базуються на багатоступеневих взаємно поєднаних компонентах, мають ширший діапазон використання. У близькому майбутньому навряд чи буде можливо з технічної точки зору повністю контролювати всю інформацію, а тим більш оперативно здійснювати її опрацювання.

Макети можуть імітувати елементи систем, не будучи ними. Однак, слід передбачати заходи, які б переконували противника в правдивості інформації, яку він отримує. Вже непогані теоретичні розроблення, які важливо практично пристосувати до безпосередніх бойових умов.

Технологічний аспект (ТА), на відміну від традиційних бойових дій, має на меті виведення з ладу логічно-інформаційних систем шляхом виявлення слабких місць у структурі безпеки системи.

Напрям — єдиний інформаційний простір, пошук шляхів створення єдиного інформаційного простору, який би охоплював і збройні сили. На державному рівні вплив цих процесів необхідно посилити як у політичній сфері, так і в науково-технічній політиці, зокрема:

― у прискоренні обміну науково-технічними досягненнями;

― у забезпеченні більшої відкритості сторін;

― у проникненні новітніх інформаційних технологій і засобів інформатизації у військову сферу.

Технологічні способи впливу суттєво змінюються. Зараз впливати на систему можна різними шляхами і з різних місць. Діапазон намірів дуже широкий — загальна або тимчасова нейтралізація системи, "ненавмисні" помилки в роботі, викрадення даних, контроль діяльності системи, введення дезінформації тощо. Серед найрозповсюдженіших способів — вірусні програми, логічні бомби.

Комп'ютерна війна нині здебільшого ведеться проти цивільних об'єктів (у військових мережах головним об'єктом є система управління та контролю). З цього приводу необхідно наголосити, що військові системи все ж краще захищені, ніж цивільні, оскільки доступ до них обмежений, а іноді вони навіть взагалі відокремлені від усіх інших. Потужну комп'ютерну систему можна вивести з ладу, заблокувавши роботу допоміжних її комплексів (живлення, вентиляція). Зміна змісту даних — складніший вид діяльності, який відноситься до "кібервійни".

Оборонна функція технологічної війни передбачає комплекс заходів щодо захисту цивільних структур, які використовуються в інтересах національної оборони. Наступальний характер ТА дуже суперечливий, оскільки не має таких специфічних особливостей, як традиційні види бою.

Використання ТА як інструмента для досягнення політичних цілей зараз активно обговорюється у різних колах. Він є новою формою ведення бойових дій у можливих конфліктах, але виникає багато питань — чи можна вважати це війною, наскільки вона може бути застосована реально, чи є взагалі сенс її вести. Хоча загальна думка все ж схиляється на його користь. У світі високі технології стрімко розвиваються і можуть вже практично становити потенційну суттєву загрозу будь-якій національній безпеці, а також бути ефективними там, де інші традиційні види бойових дій застосувати неможливо. Наприклад, у США стрижнем нової державної політики у сфері розвитку національної інфраструктури інформатизації є створення інформаційної супермагістралі, що дасть цій та іншим розвинутим країнам подолати бар'єр інформаційної роз'єднаності територіально віддалених об'єктів. Така супермагістраль відкриває принципово нові можливості для інформатизації — одержання інформації з будь-якої точки, об'єднання можливостей ЕОМ у гігантську супер-ЕОМ, тощо.

Майже 60 відсотків наукових розроблень у галузі інформаційних технологій та систем безпеки припадає на ісламські країни та Південно-Східну Азію. Така статистика наштовхує на певні висновки, які не на користь зокрема Європейського континенту. Не дивно, що "інформаційно-психологічні операції" для нас зараз більше теоретичне питання, ніж галузь безпосереднього практичного застосування, що має дуже важливе значення для національної безпеки.

У кібернетичної війни широкий спектр застосування:

― інформаційний тероризм (спрямований проти конкретних, подекуди дуже специфічних цілей);

― використання семантичного типу зброї (коли створюється уявлення про нормальну роботу комп'ютерів, хоча це не відповідає дійсності);

― імітація бойових дій, моделювання конфлікту (показ евентуальному противнику його можливих втрат, інших загроз, що на нього очікують при розв'язуванні бойових дій);

― "Гібсон-війна" (спеціальні програми, які при введенні у мережу виконують поставлені їм завдання) — всі ці засоби уможливлюють забезпечення інформаційного домінування у глобальній мережі.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
3. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
4. Автоматизація касових операцій
5. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
10. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
11. Аналіз ефективності кредитних операцій
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 761