Економічний аспект інформаційно-психологічних операцій

Одним з найважливіших напрямів проведення ІПО є економічний аспект (ЕА), що має два основні прояви — інформаційна блокада і інформаційне втручання.

Інформаційна блокада.Перехід до інформаційного суспільства означає суттєвий вплив інформації на економіку. Позитивні економічні зрушення безпосередньо пов'язані з обсягом використовування при організації та веденні бізнесу. Обмежити або загалом закрити доступ до інформації означає отримати значні переваги перед потенційними конкурентами, випередити їх у всіх основних питаннях. Інформація стає товаром, ресурсом, який набуває все більшої вартості.

Інформаційну блокаду таким чином можна розуміти як різновид економічної блокади. Економічна блокада, тобто припинення торговельних відносин, постачання товарів, що суттєво впливає на рівень матеріального добробуту мешканців країни, проти якої її застосовують. Інформаційна блокада здійснюється за аналогічним принципом: головне завдання — змусити противника діяти хаотично, позбавити його необхідної інформації. Велику роль тут відіграє психологічна війна, яка здатна позбавити об'єкт впливу мотивованих дій, тримати його у постійному напруженні.

Інформація може нагромаджуватись у різних формах — від електронної до друкованої. Чим більше способів її розповсюдження та зберігання блокується, тим ефективнішим є остаточний результат.

Електронні бази даних можуть бути, приміром, нейтралізовані різними шляхами — від фізичного знищення мереж та ліній передавання до руйнування систем живлення або глушіння радіоканалів. Такі приклади вже відомі (Тайвань, Перська затока тощо).

До певної міри проблемною є нейтралізація космічних систем зв'язку. Навіть якщо блокувати переважну більшість інформаційних каналів, деякі комплекси, наприклад супутники прямого зв'язку, практично неможливо заблокувати. Аналогічну складність може становити блокування цифрових систем зв'язку.

Умови, за яких інформаційно-економічна війна може вестися ефективно — це коли ті, хто її проводить, мають можливість контролювати великі обсяги інформації, з одного боку, і бути неуразливими щодо зовнішнього впливу, з іншого. Зараз небагато країн здатні це здійснювати, найбільше технологічних можливостей для цього мають, наприклад США, Японія.

Ефективність економічної війни залежить від обізнаності у потребах країни, проти якої вона спрямована. Ті, що відчувають необхідність у продуктах харчування (наприклад, Великобританія), сировинних ресурсах (Японія) або ж рівень життя населення яких залежить від продажу певних ресурсів (Ірак), вразливі до економічної війни. Те ж саме стосується країн із нестійкою економікою, які перебувають на перехідному етапі.

Щоб інформаційна блокада набула сили економічної, країна (об'єкт впливу) має залежити від зовнішніх інформаційних баз даних. Хоча це тільки один компонент економічних відносин, але втрата доступу до електронного обміну створює значні ускладнення у реальному часовому вимірі, тобто не дає змоги країні адекватно реагувати на зміни в економічній ситуації, а відповідно веде і до поразки в економічному протистоянні.

Як свідчить досвід, у багатьох формах конфліктів загрози застосування тих чи інших заходів можуть бути набагато ефективнішими, ніж реальні дії. Інформація про можливі втрати може психологічно вплинути на об'єкт, якщо до того ж вони показані переконливо. Тобто, головною метою інформаційної війни (всіх її складових частин) можна вважати упередження реального протистояння, недопущення розв'язання конфлікту.

Деякі країни (наприклад Філіппіни, країни Карибського басейну) стають інформаційно залежними через використання низькотехнологічних інформаційно-комп'ютерних систем. Високі технології дають будь-якій країні набагато більше можливостей, висувають їх на позиції лідера в інформаційному просторі.

Інформаційне втручання — коли країни здійснюють відкрите протистояння з метою домінувати у стратегічних економічних галузях промисловості. Країни, що досягли значних успіхів у певній галузі економіки, оволоділи ринком збуту, з нього дуже складно витіснити. Наукоємкі процеси виробництва та висока кваліфікація персоналу значною мірою сприяють зміцненню таких позицій. Показовим прикладом може бути Силіконова долина, де сконцентрована уся передова думка у галузі радіоелектронної та комп'ютерної промисловості. Постійний обмін інформацією, доступ до цікавих сучасних технологічних розроблень забезпечують незаперечні переваги над потенційними конкурентами. Відомо також, що Японія іноді упродовж року чи двох застосовує свої технологічні розроблення безпосередньо у країні, а вже потім продає їх.

Сервери баз даних, які призначені контролювати фінансово-економічну ситуацію, мають системи захисту, але, на думку комп'ютерних фахівців, ці системи не здатні ефективно протистояти хакерам, спеціалістам економічного шпигунства, яке активно ведуть різні спецслужби провідних західних країн, зокрема ФРН, Японії, Ізраїлю тощо. До того ж можуть використовуватися програми, які важко виявити у системі, перш ніж вони починають свою руйнівну роботу.

А що ж Україна? Як відомо, з перших днів завоювання незалежності вона постійно відчуває на собі зовнішній та внутрішній інформаційно-психологічний тиск. Для отримання переваги в інформаційному просторі, організації інформаційно-психологічних операцій доцільно використовувати усі можливі канали інформаційного впливу — від таких традиційних, як розповсюдження листівок, плакатів, поширення чуток, до прямого супутникового телерадіомовлення та використання можливостей Інтернету. Дуже важливою проблемою є встановлення рівноваги між цими джерелами впливу, координація їхнього ефективного застосування.

Серед каналів впливу під час здійснення інформаційно-психологічних операцій високу пропагандистську ефективність мають FM-радіостанції музичного формату. Один з вищих військових чинів американської армії відверто заявив: "Ми не перемагаємо доти, доки телекомпанія Cі-Ен-Ен не повідомить про те, що ми перемагаємо". За вісімдесят років співвідношення кількості фахівців з інформації до військовослужбовців у США зросла у тисячу разів.

Інформаційна війна може проводитись як складова частина повного набору воєнних дій — мережева війна чи кібервійна, або виступати як єдина форма воєнних дій. На відміну від інших, інформаційну зброю можна повною мірою використовуватись як проти зовнішнього, так і проти внутрішнього ворога.

У концепціях національної безпеки багатьох провідних країн світу визначено основні напрямки розвитку застосування збройних сил у ХХІ столітті. Підкреслюється, що його головною рисою є перенесення акцентів у галузь інформаційного протиборства, а досягнення інформаційної переваги стає обов'язковою умовою перемоги над будь-яким противником.

Враховуючи світовий досвід (в тому числі й щодо збройних сил), треба визнати, що без прийняття у цьому напрямі відповідних та ефективних заходів на державному рівні неможливо повною мірою відстоювати національні інтереси нашої держави. Дуже слушним і своєчасним зараз стає відомий вислів "Хто володіє інформацією, той володіє світом!"

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні аспекти інформаційно-психологічних операцій	\|	Органи психологічних операцій Румунії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.