Інформаційно-психологічні операції: нові підходи та сучасні тенденції

Сучасний досвід формування міждержавних стосунків свідчить, що суспільство і надалі розвиватиметься у напряму розвитку інформаційних технологій, який, на думку провідних країн світу, повинен забезпечити належну ефективність проведення заходів у галузі інформаційного протиборства з метою забезпечення переваг у інформаційному просторі.

Серед понять, які визначають сучасні тенденції та напрямки розвитку, такі:

1. Наступальні інформаційні операції — це комплексне проведення за єдиним замислом і планом заходів з оперативного маскування, радіоелектронної боротьби, програмно-математичного впливу на системи управління, фізичного знищення (виведення з ладу) об'єктів інформаційної інфраструктури, а також психологічних і спеціальних операцій. У ході таких операцій вживаються заходи щодо психологічного впливу на свідомість людини, спрямовані на зрив процесу прийняття рішень, а також на порушення роботи або знищення елементів інформаційної інфраструктури. Новим елементом наступальних інформаційних операцій у порівнянні з концепцією боротьби з системами управління є спеціальні інформаційні операції та заходи щодо програмно-математичного впливу на комп'ютерні мережі противника.

2. Оборонні інформаційні операції — взаємопов'язані процеси щодо захисту інформаційного середовища, викриття ознак нападу, відновлення боєздатності та організації заходів у відповідь на агресію або напад. Їхніми основними елементами є: забезпечення фізичної безпеки інформаційної інфраструктури, безпеки інформації та прихованості дій військ (сил), викриття заходів з оперативного маскування противника, радіоелектронний захист тощо.

Наступальні та оборонні інформаційні операції можуть проводитися за єдиним задумом і планом та взаємно доповнювати одна одну. Вони орієнтовані на ті ж самі об'єкти впливу, а саме:

― органи управління країни та її збройних сил;

― інформаційні системи цивільної інфраструктури;

― елементи управління військової інфраструктури;

― інформацію, що міститься у системах управління;

― лінії, канали зв'язку і передавання даних;

― суспільство загалом (населення і війська, громадські установи);

― керівний склад, персонал, що обслуговує системи.

Радіоелектронна війна поділяється на радіоелектронне заглушення (РЗ), радіоелектронний захист (РЗх) і радіоелектронне забезпечення (РЗб). РЗ — це заходи наступального характеру, які здійснюються з метою дезорганізації, нейтралізації або зменшення можливостей противника щодо ефективного застосування ним радіоелектронних систем у різних ланках управління збройних сил. РЗх передбачає такі дії, як захист радіоелектронних засобів від перешкод, створених противником, здійснення контролю за роботою радіозасобів противника з метою виключення взаємного їх впливу один на одного. РЗб — це дії, спрямовані на виявлення, ідентифікацію і визначення місцезнаходження засобів противника, які можуть бути як джерелом отримання розвідувальних даних, так і джерелом інформаційних загроз.

Психологічні операції — заходи з розповсюдження спеціально підготовленої інформації з метою впливу на емоціональний стан, мотивацію й аргументацію дій, рішення, дії та поведінку окремих осіб інших країн у вигідному для держави та її союзників напрямі.

Заходи з оперативного маскування проводяться під керівництвом командувачів угрупованнями. Їхнім змістом є забезпечення прихованості дій, вплив на органи противника, які відповідають за прийняття рішення через його системи збирання, аналізу та розподілу інформації шляхом надання йому недостовірної інформації та приховання ознак реальної діяльності військ. Мета цих заходів полягає у тому, щоб заплутати, дезінформувати розвідувальні органи противника, примусити його робити неправильні висновки і, як наслідок, добитися від військового керівництва противника неправильних дій, випередити того у прийнятті рішень. ОМ передбачає такі способи:

― дезінформація;

― імітація;

― демонстративні дії.

Фізичне знищення елементів інформаційної інфраструктури розглядається як дії, що проводяться в ході інформаційних операцій щодо застосування засобів вогневого ураження і фізичного знищення з метою виводу з ладу ключових елементів системи управління і зв'язку противника.

Програмно-математичний вплив на комп'ютерні мережі противника — дії з застосуванням апаратно-програмних засобів, спрямовані на використання, викривлення, підміну або знищення інформації, що міститься у базах даних комп'ютерів та інформаційних мереж, а також на зменшення ефективності їхнього функціонування або виведення з ладу. Серед засобів такого впливу можна назвати:

― KNOWBOT (комп'ютерна система розвідки) — програма, що, рухаючись між різними компонентами системи, пристосовується до неї з метою добування потрібної інформації. Програма збирає інформацію у системах противника і передає її, вона запрограмована таким чином, що зникає або самознищується в разі небезпеки. Крім того, вона виявляє, змінює потрібну інформацію, знищує бази даних систем управління та контролю противника.

― Демон — програма, яка після введення у систему записує (реєструє) усі команди, що надходять у цій системі. При запиті вона повідомляє, які команди використовуються у комп'ютерній системі на певний момент. Демон здатна виявити коди доступу, шифрувальні ключі або аналогічну інформацію системи. Особливістю таких програм (подібним до Демона є Нюхач) є те, що їх практично неможливо виявити.

― Вірус — програма, яка після введення приєднується до програмних файлів у мережі. Вірус розповсюджується серед інших файлів під час взаємодії з ними. Він може знищувати або спотворювати програми (файли).

― Логічна бомба — ця програма залишається неактивною доти, поки не виявляє тих умов, на які вона була запрограмована, тому її не можна виявити. Вона може змінювати або руйнувати дані, уповільнювати функціонування системи.

Інші складові інформаційного протиборства — розвідка і контррозвідка, безпека інформації та спеціальні інформаційні операції (СІО). Детальніше зупинимося на спеціальних інформаційних операціях (СІО).

Спеціальні інформаційні операції:

― проводяться у конфліктах низької інтенсивності використання методів впливу на людську свідомість з метою дестабілізації ситуації у партизанській чи антипартизанській боротьбі;

― здійснюються при відповідних умовах за мирних часів.

Приклад: У середині 1990-х років у Західній Африці ситуація була дестабілізована, почалися заворушення, громадянські війни і збройні конфлікти, що згодом охопили весь регіон.

У серпні 1998 році у Демократичній Республіці Конго відбувся штурм повстанцями столиці — міста Кіншаси. Європейські канали телебачення протягом кількох днів транслювали сцени жорстоких розправ над людьми. Їх скидали з мостів, спалювали живцем. При цьому неможливо було зрозуміти, йдеться про знищення озброєних чи мирних громадян. Хвилю розправ спровокувало керівництво країни. В офіційних виступах надавалися національні прикмети ворогів режиму із закликами вбивати їх. Виникла обстановка всеосяжної підозрілості: усі підозрюють усіх. Перед цим влада зверталася до населення із гаслом "рішуче та методично знищувати агресорів". Це пролунало як вказівка вбивати представників народу тутсі. Геноцид цієї народності, значною мірою спровокований діями радіостанції — ефірного монополіста. Наявність великої кількості радіоприймачів у певних верств населення та відсутність сформованої національної системи радіомовлення й інших каналів постачання оперативної інформації спричинили зростання ролі окремої потужної радіостанції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теоретичні та методологічні засади інформаційно-психологічного впливу	\|	Основні аспекти інформаційно-психологічних операцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.