Регуляція секреції та виділення жовчі

Склад жовчі та її значення в травленні

Кількість жовчі коливається в межах 0,6—1,2 л за добу — залежно від кількості та якості їжі. Жовч утворюється в печінці безперервно, а надходить у дванадцятипалу кишку тільки під час процесу травлення. Коли травлення припиняється, жовч накопичується в жовчному міхурі. Тому виділяють жовч печінкову, яка безпосередньо поступає із печінки в просвіт кишок, і жовч міхурову. Остання більш концентрована, більш темна та густа, тому що в жовчному міхурі відбувається часткове всмоктування води із жовчі. До складу жовчі входить вода (90%), органічні та неорганічні речовини. До органічних речовин належать жовчні кислоти, які утворюються в печінці з холестерину; жовчні пігменти — білірубін та білівердин — утворюються з гемоглобіну при гемолізі еритроцитів холестерин; муцин та інші речовини. У кислому середовищі білірубін окислюється в білівердин, надаючи жовчі зеленуватого кольору. Неорганічні речовини представлені мінеральними солями. рН жовчі становить 7,3—8,0.

У жовчному міхурі завдяки концентрації жовчі кількість солей жовчних пігментів і кислот, холестерину збільшується приблизно в 5 разів порівняно із свіжою жовчю, яка утворюється в печінці.

У жовчному міхурі та жовчних протоках до жовчі додаєть-ся слиз.

Фізіологічне значення жовчі:

• підвищує активність усіх ферментів, а особливо ліпаз емульгує жири;

• посилює виділення панкреатичного соку;

• посилює моторну функцію кишок;

• сприяє всмоктуванню жирів (жовчні кислоти утворюють комплексні сполуки із жирними кислотами) та жиророзчинних вітамінів;

• має бактеріостатичну дію на кишкову мікрофлору;

• запобігає розвитку гнилісних процесів у кишках;

• екскреторна функція (із жовчю виводяться з організму деякі речовини — жовчні пігменти, холестерин та ін.);

• разом із соком підшлункової залози нейтралізує кислу реакцію хімусу, що надходить із шлунка.

Секреція жовчі відбувається постійно, але вона посилюється під впливом жовчних кислот, секретину та інших гормонів. Причому чим більше виділяється жовчі в дванадцятипалу кишку, тим більше всмоктується жовчних кислот, які з кров'ю надходять знову в печінку і стимулюють утворення нових порцій жовчі. Виділення жовчі в дванадцятипалу кишку відбувається періодично, відповідно до приймання їжі. Умовні та безумовні рефлекси, пов'язані з прийманням їжі, супроводжуються виділенням незначної кількості жовчі (імпульси ідуть у центр блукаючого нерва, а звідти по еферентних волокнах — до непосмугованих м'язів жовчного міхура та сфінктера спільної жовчної протоки (м'язи жовчного міхура скорочуються, а сфінктера — розслаблюються). Після звільнення жовчного міхура жовч надходить у дванадцятипалу кишку прямо з печінки. Але основним механізмом регуляції виділення жовчі є гуморальний, тобто під впливом гормонів, які утворюються в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. Посилюють жовчовиділення жири, жовток, магнію сульфат.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Жовчний міхур	\|	Підшлункова залоза

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.