• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Податкова політика та її вплив на підприємництво.

Політико-правове середовище підприємництва.

Політико-правове середовище – соціально-економічна система, яка складається з підприємницького корпусу, державних органів та груп громадськості, які впливають на окремі підприємства обмежуючи свободу їхніх дій у інтересах суспільства.

Політико-правове середовище, відповідно, складається з трьох елементів: підприємництва, держави та громадськості. Головну роль у цьому “трикутнику взаємодії” відіграє держава, оскільки саме держава формує основні параметри підприємницького середовища, приймаючи відповідні закони та інші нормативні акти.

До основних законів, які формують підприємницьке середовище, відносять:

- Господарський кодекс;

- Закон України “Про власність”;

- Закон України “Про господарські товариства”;

- Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”;

- Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”;

- Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;

- Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та інші.

Державне регулювання підприємницької діяльності здійснюється за допомогою двох груп методів:

1) економічних методів (непрямих);

2) адміністративних методів (прямих).

До економічних відносіть податки, державне підприємництво, цільове фінансування, грошово-кредитні механізми тощо. До адміністративних – укази, прямі заборони, встановлення квот, нормативів, лімітів тощо.

В реальному житті ці методи використовуються завжди у комплексі і їхнє поєднання носить назву державної економічної політики. Основними складовими державної економічної політики є:

- фіскальна політика;

- грошово-кредитна політика;

- науково-технічна політика;

- інвестиційна політика;

- регіональна політика;

- інноваційна політика;

- політика підтримки малого підприємництва тощо.

Головним державним органом державної виконавчої влади у сфері підприємництва є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Однією зі складових державної економічної політики є податкова політика. У основі податкової політики лежить податкова система, яка є формою мобілізації фінансових ресурсів і подальшим їх використанням для надання суспільних послуг населенню, утриманню державного апарату та виконанню ряду інших завдань.

Основним елементом податкової системи є податки, які виконують важливі функції:

1) фіскальну;

2) розподільчу;

3) регулюючу.

Фіскальна функція полягає у формуванні за допомогою податків державних доходів.

З допомогою розподільчої функції відбувається перерозподіл доходів суб’єктів господарювання у відповідності із відповідними цілями, принципами і нормативами доцільності та справедливості.

Регулююча функція врегульовує суперечності, які виникають при реалізації індивідуальних, групових та суспільних інтересів, зокрема збалансовує різні сфери підприємницької діяльності, розвиток окремих територій тощо.

Податкова політика – це система визначення та встановлення розмірів, методів та форм побудови і стягнення податків.

Таку систему, виходячи із впливу держави на формування податкових нормативів, поділяють на “тверду” і “м’яку”.

“Тверда” податкова політика ґрунтується на наступних принципах: окреме підприємство не може впливати на формування податкових нормативів, податкові нормативи встановлюються на основі нескладних критеріїв, підприємство не може отримувати індивідуальних пільг, жорстка податкова дисципліна.

“М’яка” податкова політика ґрунтується на наступних принципах: окреме підприємство може впливати на формування податкових нормативів, підприємства можуть отримувати індивідуальні пільги в оподаткуванні, м’яка податкова дисципліна (допускаються порушення у оподаткуванні).

У реальній практиці господарювання використовується поєднання “твердої” і “м’якої” політики, залежно від конкретної соціально-економічної ситуації. У кожному разі, податкова політика завжди переслідує наступні цілі:

- забезпечення сталого економічного розвитку;

- забезпечення цінової стабільності;

- забезпечення повної зайнятості;

- забезпечення мінімального гарантованого рівня доходів;

- створення системи соціального захисту громадян тощо.

Податкова політика є могутнім інструментом державного регулювання підприємництва, дієвим механізмом економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру, динаміку, розміщення, прискорення науково-технічного прогресу. Податками можна стимулювати або стримувати ділову активність підприємницького сектора.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
3. Аграрна політика
4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
8. Активна і пасивна державна політика.
9. Активна політика зайнятості
10. Активний вплив на проблему
11. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
12. Аналіз впливу постачальників

Переглядів: 1365