Контроль і управління якістю грунтів

Грунти суттєво менш рухомі ніж атмосферне повітря чи поверхневі води, а тому не мають такого могутнього прирдного самоочичення, властиве іншим середовищам через розбавлення. Міграція ксенобіотиків відбувається дуже повільно, що спричинює значне забруднення. При цьому можливий пе-рбіг анаеробних процесів розкладання забрудників, пов'язаний з утворення токсичних розчинів та речовин з неприємним запахом. З метою запобігання такому забрудненню розроблена методика гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин (або ксенобіотиків) у грунті. Це дало змогу науково обгрунтувати ГДК понад 130 забруднювальних речовин та здійснювати контроль і управління якістю грунтів. До переліку цих полютантів входять переважно пестициди та деякі сполуки мінеральних добрив.

Грунти безпосередньо не впливають на здоров'я людини як атмосферне повітря чи вода. Несприятливий вплив грунтів виявляється в тому, що шкідливі речовини які потрапили в грунт, надходять у сільськогосподарські рослини і накопичуються в них. І ому на практиці використовують інший норматив - допустиму залишкову кількість (ДЗК) плютантів у грунтах, харчових і кормових продуктах.

Санітарний контроль забруднення грунтів здійснюють органи санепіде-мслужби. Для забезпечення санітарно охорони грунтів, своєчасного збирання та видалення промислових та побутових відходів, вторинної сировини проводять попереджувальний та поточний санітарний нагляд.

Для відновлення порушених промисловістю земельних площ з метою використання їх в інших галузях народного господарства використовують рекультивацію земель, яка здійснюється в кілька етапів:

1) підготовчий (проектно-пошуковий) - це вивчення земель, їх
структури, здатності до біологичної рекультивації, техніко-економічне об
грунтування;

2) гірничо-технічний (інженерний) - полягає у вирівнюванні повер
хні та впровадженні протиерозійних меліоративних заходів;

3) біологічний - спрямований на відновлення родючості земель та створення екосистем.

Меліораційні заходи - це комплекс заходів, спрямований на поліпшення якості грунтів. До меліораційних заходів відносяться такі заходи:

1) вирівнювання рельєфу

2) глибока оранка ущільнених грунтів

3) обробка кислих грунтів вапном, карбонатом кальцію

4) боротьба з водною та вітровою ерозією (збереження травяного
покриву)

(Ерозія (роз їдання) - порушення грунту й гірських порід потоками води або витру, а також внаслидок механічного впливу)

5) осушування боліт

6) внесення добрив (норми узгодженні з типом грунту)

7) зрошення пустель

8) висаджування полезахисних смуг

9) снігозатримання з метою підвищення вологості грунтів.
Незважаючи на контрольні, захисні та відновлювальні дії проблема охорони літосфери і і грунтів зокрема від забруднення відходами господарювання набула в останній час надзвичайної гостроти так як їх кількість зростає, а ефективних засобів для її вирішення поки що не знайдено. Проблемі очищення, утилізації та знищенню відходів приділяється недостатньо уваги. З метою запобігання забруднення літосфери доцільно здійснювати раціональну переробку природніх ресурсів із використанням безвідходних та мало-відходних технологій, які повністю виключили б утворення відходів господарської діяльності.

ЛЕКЦІЯ 3

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика грунту та основних його забрудників	\|	ЗАБРУДНЕННЯ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.