• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підтримка інновацій в організаціях.

Протягом останніх років розроблено велику кількість способів підтримки інно­вацій в організаціях. Трьома головними такими способами є система винагород, організаційна культура, а також процес новаторства.

Система винагород. Компанія використовує систему винагород для стимулювання чи знеохочування певної поведінки працівників. Ключовими компонентами цієї системи є зарплатня, премії та додаткові матеріальні винагороди. Застосування системи винагород для впровадження інновацій є доволі механічною, однак все ж ефективною управлінською процедурою, її мета - надання фінансових і нефінансових винагород працівникам і групам, які пропонують інноваційні ідеї. Коли працівники розуміють, що будуть винагороджені за свої пропозиції, вони застосовують до виконання завдань творчий підхід. Знаючи це, корпорація Monstano кожного року запроваджує премію розміром 50 000 дол. ученому чи групі вчених, які розроблять найцінніший комерційний проект.

Організації повинні винагороджувати творчий підхід, проте, якщо він не приводить до успішної інновації, то вжиття каральних заходів щодо працівників неприпустиме. Така вже природа інноваційних процесів - багато запропонованих продуктів не від­шукають свого місця на ринку. Цей процес супроводжується невизначеністю, тому не завжди дає добрі результати. Фактично, деякі організації переконані, що стовідсоткова успішність наукових проектів означає недостатню ризикованість на стадії наукових досліджень. У фірмі 3М близько 60% творчих ідей, пропонованих щороку, зазнають невдачі на ринку. Менеджери повинні бути дуже уважними, реагуючи на невдалу пропозицію. Якщо провал є наслідком некомпетентності, систематичних помилок чи управлінської недбалості, то керівництво повинно відреагувати адекватно, наприклад, шляхом відмови у підвищенні зарплатні чи переведення на нижчу посаду. Проте, лю­дей, що працюють, добровільно розробляючи інновацію, яка не спрацьовує, карати не варто, щоб вони не втратили творчого підходу. Каральна система відлякує людей, вони, почнуть боятися ризику, що призведе до зменшення можливостей організації отримати конкурентні переваги.

Організаційна культура. Організаційна культура - це система цінностей, переконань і символів, які дають змогу спрямовувати поведінку працівників для досягнення цілей організації. Сильну, відповідно орієнтовану орга­нізаційну культуру можна використати для підтримки інноваційної діяльності, фор­муючи відчуття, що інновації високо цінують і вони будуть винагороджені, випадкові ж невдачі в разі розробки нових ідей не лише допустимі, а навіть очікувані. Такі Фірми, як 3М, Corning, Monstano, Procter&Gamble, Texas Instruments, Johnson&Johnson, Merck відомі не лише своїми системами винагород і підприємливістю, а також силь­ною, орієнтованою на інновації організаційною культурою. Такий тип культури стимулює індивідуальну творчість, схильність до ризику і винахідливість.

Новаторство у великих організаціях. Останніми роками багато великих компаній усвідомили, що підприємницький дух, який привів до їхнього зростання, почав зане­падати після того, як з невеликих динамічних фірм вони перетворились у великі. Для того, щоб знову оживити цей дух, деякі фірми сьогодні заохочують новаторство. Воно подібне до звичайного підприємництва, єдина різниця в тому, що розвивається в межах великої компанії. Виділяють три прояви новаторства. Для успішної його організації з мстою пожвавлення творчості та інновацій організація повинна відшукати людей з відповідними якостями.

Винахідник - це людина, яка придумує і розробляє нову ідею, продукт чи послугу шляхом творчого процесу. Оскільки винахіднику може бракувати досвіду чи мотивації для того, щоб перетворити ідею в конкурентоспроможний товар, йому потрібен поміч­ник. Організатор - це, звичайно, менеджер середньої ланки, що ознайомлений з проек­том і стає причетним до нього. Він допомагає подолати організаційний опір і змушує інших сприймати інновацію серйозно. Організатор може мати лише обмежене уявлення про технологічні аспекти інновації, однак він добре знає як працює організація, чия підтримка потрібна для того, щоб запровадити проект, і куди треба звернутись за ресурсами. Відповідальний за проект- це менеджер вищого рівня, який схвалює і підтримує проект. Ця особа може відстоювати бюджет, потрібний для розвитку ідеї, .спростовувати аргументи проти проекту і створювати в організації атмосферу, яка б сприяла впровадженню проекту. Якщо є відповідальний за проект, то ідея винахідника має набагато більше шансів бути успішно запровадженою.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту
3. Вибір оптимального розкладу (режиму) роботи в наукових організаціях.
4. Види ефектів інноваційно-інвестиційної діяльності
5. Види інноваційних стратегій та їх співвідношення
6. Види фінансування інноваційної діяльності.
7. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
8. Господарські договори у сфері інноваційної діяльності
9. Державна підтримка інновацій.
10. Державне регулювання інноваційної діяльності
11. Державне регулювання та державна підтримка національного та розвиток міжнародного бізнесу(сам.вивч.).
12. Державне регулювання та стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності

Переглядів: 672