Завдання, функції і напрями роботи служб управління персоналом

Тема 4. Служби управління персоналом та їх сучасні функції.

1. Завдання, функції і напрями роботи служб управління персоналом.

2. Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб

3. Сучасні персонал-технології.

Будь-яка організація складається з підрозділів, зайнятих основною діяльністю, і підрозділів, які забезпечують нормальну роботу організації. Підрозділи першого типу і їх керівники називаються лінійними, а підрозділи другого типу - функціональними. Лінійні керівники безпосередньо відповідають за досягнення цілей підприємства і, природно, уповноважені приймати рішення, як використовувати ресурси виробництва, втому числі і персонал.

Роль функціональних служб зводиться до підтримки діяльності лінійних підрозділів і надання їм рекомендацій для ефективного використання ресурсів.

Відділ управління персоналом є функціональним, його працівники прямо не беруть участі в основній діяльності організації. Рішення з питань найму, звільнення, призначення на нову посаду, направлення на навчання, стажування приймається безпосередньо керівниками підрозділів. Відділ управління персоналом створює загальні умови (розробка систем, процедур, програм), що сприяють реалізації потенціалу кожного працівника, і здійснює контроль за їх виконанням. Лінійні керівники здійснюють щоденне керівництво людьми, тобто примушують ці системи працювати. Такий розподіл обов'язків дозволяє використовувати можливості кожної із сторін — експертиза в галузі управління персоналом і професіоналізм спеціалістів з питань персоналу поєднуються з розумінням та специфікою організації і безпосереднім контактом з людьми лінійних керівників. У практичній роботі важливим є оптимальне поєднання прав лінійних керівників і спеціалістів з персоналу та їх спільної відповідальності. Управління персоналом як діяльність більш широке поняття, ніж просте управління працівниками, і в даний час із простих кадрових служб, які займались тільки чисто веденням обліку та оформленням документів, перетворились у багатопрофільні відділи (служби) персоналу, основними завданнями яких є:

— організаційне і методичне забезпечення розвитку самоврядування,
демократичних форм розгляду і висунення кандидатур на керівні посади,
проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, вивчення громадської думки про діяльність керівників;

прогнозування та визначення поточної і перспективної потреби в
кадрах і джерел її задоволення, уточнення потребу підготовці спеціалістів за прямими зв'язками з навчальними закладами; розробка і реалізація заходів формування трудового колективу;

- планування та регулювання професійного й кваліфікаційного розвитку персоналу, процесів його звільнення та переміщення;

- організаційно-методичне забезпечення професійного, економічного
навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, планування цієї роботи з
врахуванням потреб виробництва, направлення працівників у різні навчальні заклади та передові підприємства, на стажування; навчання керівників нижчого рівня вмінню працювати з підлеглими;

- вивчення професійних, ділових, особистих якостей працівників на
основі атестації, соціологічних дослідів; розробка рекомендацій щодо їх
раціонального використання відповідно до здібностей і потреб організації;

- організація роботи з професійної орієнтації молоді, адаптація молодих спеціалістів, вивчення причин плинності кадрів, динаміки змін у трудовому колективі, розробка заходів стабілізації та удосконалення соціальної і демографічної структури персоналу;

- ефективне використання всіх форм матеріального й морального стимулювання працівників відповідно до їх трудової діяльності й соціальної

активності.

Нові служби управління персоналом створюються, як правило, на базі традиційних служб: відділу кадрів, відділу організації праці та заробітної плати, відділу охорони праці і техніки безпеки.

Завданням нових служб є реалізація кадрової політики і координації дій з питань управління персоналом в організації. До функцій даного відділу входить: розробка систем стимулювання трудової діяльності, управління професійним розвитком персоналу, запобігання конфліктів, вивчення ринку праці.

Структура служб управління персоналом визначається характером і розмірами організації, обсягом та асортиментом випуску продукції. В малих І середніх організаціях функції управління персоналом виконують переважно лінійні керівники, а у великих — формуються самостійні структурні підрозділи по реалізації функцій управління персоналом.

Служби управління персоналом набувають нових функцій під впливом взаємодії таких факторів, як ринкові відносини, приватна власність, швидка зміна законодавства та зміна ціннісних орієнтацій людей. У спеціальній літературі виділяють такі функції:

— формування оптимального управлінського апарату, визначення перспективної і поточної потреби в менеджерах;

— контролінг персоналу, завданням якого є вивчення впливу існую
чого розміщення працівників на робочих місцях за результатами роботи
підприємства; аналіз соціальної та економічної ефективності тих чи інших
методів управління персоналу; створення інформаційної бази з питань персоналу;

— кадровий маркетинг, завдання якого — вивчення внутрішнього і зовнішнього ринків праці та його сегментів; аналіз очікувань працівників з
питань переміщення по службі; розповсюдження в межах організації
інформації з питань потреб у кадрах, можливостей підвищення чи зміни
своєї спеціальності; пошук і залучення на роботу потрібних спеціалістів.
Великі підприємства проводять маркетинг персоналу самостійно, а малі
та середні користуються послугами посередницьких фірм з підбору кадрів
або лізингових компаній;

— проведення моніторингу - це постійне спеціальне спостереження
за якісним станом кадрів, їх динамікою, балансом персоналу, рівнем стимулювання, задоволення роботою, процесами навчання, переміщення на службі, станом трудової дисципліни та травматизмом;

— кадровий консалтінг — розробка рекомендацій ефективної кадрової
роботи, наприклад, визначають потребу в різних категоріях персоналу, шляхи підвищення його кваліфікації, конкретні вигоди від різних форм; виявляють вплив кваліфікації на ефективність роботи підприємства; ви являють професійно важливі якості, якими повинні володіти працівники для здійснення певних управлінських функцій;

— організація соціального партнерства, тобто узгодження дій адміністрації, трудового колективу і профспілок, спрямованих на соціальну стабільність.

Кількість працівників відділу управління персоналом залежить від цілого ряду факторів: розміру підприємства; виду його діяльності; специфіки завдань; традицій; фінансового стану; стадії розвитку. За даними закордонної літератури і оцінками спеціалістів, загальна кількість працівників служби управління персоналом складає приблизно 1,0—1,2% від загальної чисельності колективу. В малих підприємствах кадровими питаннями займається керівник, в середніх і великих - спеціальні підрозділи.

В даний час основними напрямками діяльності кадрових служб є:

• забезпечення комплексного вирішення завдань якісного формування й ефективного використання кадрового потенціалу на основі управління всіма компонентами людського фактора: від трудової підготовки і профорієнтації молоді до піклування про ветеранів праці;

• широке впровадження активних методів пошуку і цілеспрямованої
підготовки потрібних підприємству і галузі працівників. Основною фор
мою залучення працівників повинні стати договори з навчальними закладами. Актуальною є випереджаюча підготовка робітників і спеціалістів для
освоєння нової техніки і технології в галузях народного господарства, що
вимагає від кадрових служб удосконалення планування підготовки кадрів;

• планомірна робота з управлінським персоналом, з резервом для заміщення, висунення, яке повинно ґрунтуватися на таких організаційних формах, як планування ділової кар'єри, підготовка кандидатів на заміщення посад за індивідуальними планами, ротаційні переміщення керівників і спеціалістів, навчання на спеціальних курсах і стажування на відповідних посадах;

• активізація діяльності по стабілізації трудових колективів, підвищення трудової і соціальної активності працівників на основі удосконалення
соціально-культурних і морально-психологічних стимулів;

• забезпечення соціальних гарантій у сфері зайнятості, що вимагає від
працівників кадрової служби дотримання порядку працевлаштування і
перенавчання працівників, які вивільняються, надання їм встановлених пільг і компенсацій;

• перехід від переважно адміністративно-командних методів управління кадрами до демократичних форм оцінки, підбору та їх розміщення,
широкої гласності в кадровій роботі;

• оновлення науково-методичного забезпечення кадрової роботи і матеріально-технічної та інформаційної бази. Доцільно використовувати типову програму «АСУ - кадри».

В умовах ринкової економіки настає новий етап у розвитку кадрових служб з якісно новими функціями і завданнями.

Таким чином, суть роботи управління персоналом полягає у визначенні, що конкретно, ким, як і за допомогою чого будуть вирішуватись питання кадрової політики. Вирішення цих завдань грунтуються на основних методах управління. Об'єктом кадрової роботи є персонал як такий, а її суб'єктом — працівники, посадові особи й організаційні структури, які відповідають за роботу з кадрами і повинні забезпечити:

— максимальне використання потенціалу досвідчених спеціалістів,
навчання і висунення для їх заміни тільки тих молодих працівників, які
уже здатні високопрофесійно працювати в ринкових умовах;

— виявлення тих, які гальмують розвиток підприємства;

— висунення на керівні посади власних працівників, а не зі сторони;

— розвиток здібностей працівників;

— задоволення потреб колективу;

— піклування про своїх працівників.

Ставка на професіоналізм і компетентність завжди перспективна, бо кадри — це капітал.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.