Основні складові соціології політики

Соціологія політики вивчає проблеми влади, політичних прав і свобод з погляду конкретної людини, соціальних спільнот, прошарків і груп, громадських об'єднань і організацій, політичних партій тощо.

Політикає особливим видом регуляції соціального життя, який виникає на певному ступені розвитку людства у зв'язку з поглибленням соціальної диференціації. Розподіл праці, виникнення приватної власності, поглиблення етнічних, професійних, поселенських відмінностей призводить до того, що з'являються соціальні групи з різними, а то й несумісними інтересами. Для їх регуляції вже не досить норм моралі, звичаїв, традицій. Задля збереження цілісності спільноти або суспільства загалом та їх нормального функціонування стають необхідними більш жорсткі нормативні регулятори, які підтримуються вже не всезагальним осудом, а силою і примусом.

Для характеристики політичних явищ і процесів соціологія використовує цілу низку понять. Найбільш широким з них є "політична сфера.

Якщо політика – це специфічний вид діяльності людей, пов'язаний з утвердженням права індивідів, груп і спільнот на управління суспільством, на владу, то політична сфера – це той простір, у межах якого здійснюється політика.

Центральним поняттям, яке зв'язує всі інші, є поняття влади.Це зумовлено тим, що боротьба за здобуття влади та її здійснення є змістом політики, її основою. Дамо визначення влади за Н. Смелзером

"Влада – це здатність нав'язувати свою волю іншим і мобілізовувати ресурси для досягнення поставленої мети".

Говорячи про простір політичної влади, В.Амелінзазначає, що він характеризується трьома основними вимірами:

Перший вимірутворюється за допомогою "вісі представництва".

Другийстановить "інституціональна вісь".

Третій– "технології"– "вісь політичної діяльності".

Завдяки своїм представникам соціальна спільнота усвідомлює себе як самостійно діючий суб'єкт, від рішень і дій якого залежить життя суспільства в цілому. Так було з українською нацією, яка силами її найкращих представників виробила національну ідею, вершиною якої стала вимога створення незалежної самостійної держави. Саме з часу вироблення національної ідеї і висунення політичних вимог українська нація може вважатися реально діючим суб'єктом.

Оскільки політика – явище складне і багатогранне, то й структура соціологічного знання про неї є складною і розгалуженою. З огляду на це дослідники вирізняють такі внутрішні складові соціологіїполітики, як соціологія політичних рухів і партій: держави; політичної свідомості і політичної поведінки; міжнародних відносин.

Політичні рухиорганізовуються суспільними силами, які намагаються змінити існуючий соціальний лад або закріпити його через здійснення тиску на уряди чи шляхом боротьби за владу.

Політична партія є політичним рухом, який має високий ступінь організації і прагне до реалізації своїх цілей, борючись за владу або за здійснення цієї влади в соціальній практиці.

Якщо брати до уваги роль суспільних класів у створенні політичних рухів, то можна вирізнити рухи, які мають

- класовий (робітничий, селянський рух тощо),

- міжкласовий (національно-визвольний рух)

- позакласовий характер (політичні рухи, в яких беруть участь професійні групи або соціальні прошарки).

Якщо йдеться про ставлення до існуючого політичного устрою,то з цього погляду можна вирізнити:

—консервативніполітичні рухи (які прагнуть зберегти існуючий стан речей);

—реформаторські(які стоять на позиціях збереження певного політичного устрою, але вважають за потрібне вдосконалити його);

—революційні(які відкидають існуючий лад і мають намір замінити його іншим);

—контрреволюційні(які скеровані проти певного політичного ладу, що встановився внаслідок перемоги революційних або реформаторських рухів, і мають на меті замінити його попереднім устроєм).

Якщо критерієм є ступінь і форма організації політичних рухів, то соціологічному аналізу піддаються

- стихійні,

- слабоорганізовані політичні рухи,

- рухи з високим ступенем організації. Найпоширенішою нині формою останніх є політичні партії.

Залежно від статусу в політичній системі партії поділяються на урядові (і до того ж консервативні, бо прагнуть зберегти владу у своїх руках) і опозиційні (або радикальні, бо прагнуть усунути правлячі партії від влади).

Функціональний критерійзумовлює поділ на партії "індивідуального представництва" (які концентрують свою діяльність на доборі кандидатів на виборні посади) та "соціальної інтеграції" (метою яких є згуртування довкола своїх гасел різнорідних верств населення).

Партії є важливим елементом політичної системи,до якої, крім них, входять політичні інститути, а також політичні ролі, відносини, процеси, принципи політичної організації суспільства, політична свідомість, політична культура тощо.

Соціологія державиє важливою складовою соціології політики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ппредметом соціології політики є соціальні механізми влади і впливів у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціонування.	\|	Держава- політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.