Доходи домогосподарства одержують від реалізації на ринку основних ресурсів – праця, капітал, земля та підприємницька здатність.
Існує два підходи до цієї проблеми:
1. Функціональний, який вказує на спосіб, яким грошовий дохід домогосподарств ділиться на заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Тут сукупний дохід розподіляється у відповідності з функцією, яку вказує одержувач доходу. Заробітна плата виплачується за працю (найманим працівникам), рента і процент за ресурси, що знаходиться у власності і передається в тимчасове користування. В США доходи за функціональною ознакою розподіляються приблизно таким чином:
Заробітна плата............. 73%
Доходи власників...........8%
Прибуток корпорацій.....8%
Процент...........................10%
Рента................................1%
Всього..............................100%
Як бачимо, найважливішим джерелом доходів домогосподарств є заробітна плата, що виплачується робітникам і службовцям підприємствами і організаціями в яких вони працюють.
2. Особистий підхід – спосіб, згідно якого сукупний доход суспільства розподіляється між окремими домогосподарствами. В теорії і практиці розподіл доходу оцінюється таким способом: всі домогосподарства (сім’ї) розподіляють на п’ять рівних за численністю груп: питома вага кожної з груп складає 20%. Групи такі: найбідніша, далі йдуть більш заможні і в п’яту групу попадають найбагатші. В США найбідніша група одержує близько 4,6% доходів, за ними йдуть друга, третя та четверта групи, які одержують відповідно 10,8% 16,9% та 24,1%. А найбагатші (п’ята група) отримують 43,7% всіх доходів в суспільстві.
Для оцінки цього явища використовують так звану криву Лоренца.
Доходи домогосподарства одержують не лише від продажу виробничих ресурсів, а й у вигляді соціальних трансфертів – пенсій, соціальних допомог тощо, а також доходів від особистих підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності та інших.