• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Факторинг та форфейтинг

ФАКТОРИНГ

Факторинг – це операція з кредитування оборотного капіталу суб'єкта господарювання. Основою факторингу є перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. Фактично банк (факторингова компанія) купує рахунки-фактори постачальника.

Факторингові операції включають:

купівлю права вимоги боргу;

кредитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог;

ведення бухгалтерського обліку постачальника, зокрема реалізації продукції;

інкасування дебіторської заборгованості постачальника;

страхування постачальника від кредитного ризику.

Факторингові операції можна класифікувати за багатьма ознаками:

1. За сектором ринку, де здійснюють факторингові операції:

внутрішній факторинг — передбачає, що постачальник, покупець та фактор перебувають під юрисдикцією однієї країни;

зовнішній (міжнародний) факторинг – учасники угоди перебувають під юрисдикцією різних країн.

2. Залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про угоду факторингу:

конвенційний (відкритий) — клієнтам повідомляється про укладення договору факторингу і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору;

конфіденційний (закритий) - не передбачає повідомлення дебіторів і тому кошти переказуються постачальнику, який розраховується з фактором самостійно.

3. Залежно від характером взаємовідносин між фактором та постачальником, що складаються у разі відмови покупця від оплати боргових вимог:

факторинг з правом регресу - дозволяє фактору повернути постачальникові неоплачені покупцем боргові вимоги і вимагати від нього повернення грошових коштів;

факторинг без права регресу - фактор бере на себе ризик щодо одержання грошових коштів від покупців.

4. За набором послуг, що включає факторинг:

з повним набором послуг - передбачає надання постачальнику, крім суто факторингових послуг, також низки інших:

аудиторських,

юридичних,

управління заборгованістю за кредитами;

з частковим набором послуг - передбачає оплату фактором лише рахунків-фактур постачальника.

5. Залежно від охоплення факторингом перевідступлення постачальником боргових вимог:

факторинг з перевідступлення усіх боргів;

факторинг з перевідступлення частини боргів.

6. Залежно від порядку оплати боргових вимог:

факторинг з попередньою оплатою — передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки їх буде надано фактору; фактично фактор здійснює кредитування постачальника;

факторинг без попередньої оплати - фактор зобов'язується оплатити передані йому постачальником розрахункові документи на визначену дату, як правило в день оплати боржниками; оскільки зафіксований в договорі строк — це середня величина, то цілком нормально, що окремі покупці здійснять платіж раніше обумовленого терміну, а інші - пізніше; перевага постачальника в тому, що він знає точну дату одержання коштів і тому може відповідно планувати свою діяльність.

Зміст та послідовність здійснення факторингової операції:

1) відвантаження постачальником покупцеві товару;

2) акцепт покупцем боргових вимог за товар;

3) пред'явлення постачальником боргових вимог фактору з метою їх перевідступлення;

4) вивчення фактором кредитоспроможності постачальника і, у разі позитивного результату, укладення з ним договору факторингу;

5) перерахування постачальникові коштів у розмірі 70-90% суми боргових вимог, придбаних фактором;

6) виставлення фактором боргових вимог для оплати їх покупцеві;

7) оплата покупцем виставлених на нього фактором боргових вимог;

8) після отримання платежу від покупця фактор перераховує постачальнику залишок коштів за мінусом плати за факторингове обслуговування.

Плата за факторингове обслуговування включає:

комісію за послуги у розмірі визначеного договором процента від загальної суми придбаних фактором боргових вимог;

процент за кредит, виданий фактором постачальнику.

Розмір плати залежить від виду факторингу, кредитоспроможності постачальника, розміру процентної ставки за кредит, рівня ризиків, які несе фактор, строку перебування ресурсів фактора в розрахунках з покупцем.

Факторингові операції вигідні як постачальнику, так і фактору.

Використання факторингу постачальником дає йому змогу зокрема:

прискорити одержання грошових коштів за відвантажені товари;

зменшити ризик появи сумнівних боргів;

поліпшити процес інкасування боргів;

оперативно одержати від фактора кредит;

зменшити витрати, пов'язані з обліком та інкасацією боргів.

Недоліком факторингу для постачальника є вища вартість цієї операції порівняно зі звичайним кредитом.

Здійснення факторингових операцій дає змогу фактору, поліпшити обслуговування клієнтів та залучити нових, збільшити і диверсифікувати джерела доходів. Основним недоліком факторингу для фактора є високий ризик цієї операції. Для мінімізації ризику фактор здійснює лімітування кредитної заборгованості постачальника, встановлює ліміт відвантаження товарів конкретному платникові, страхує окремі угоди.

ФОРФЕЙТИНГ

Форфейтинг - це придбання у кредитора боргу, вираженому в оборотному документів, на безповоротній основі. Це означає, що покупець боргу (форфейтер) бере на себе зобов'язання відмовитися - форфейтинге — від свого права регресної вимоги до кредитора у разі неможливості одержання грошових коштів від боржника. Фактично форфейтер (банк або спеціалізована компанія) бере на себе такі ризики, як ризик неплатежу, ризик переказування коштів, валютний, процентний ризики.

Документи, які застосовуються при форфейтингу - векселі або рахунки дебіторів та розстрочки платежів.

Ініціатором форфейтингової операції є, як правило, експортер (постачальник) чи його банк. Удаючись до форфейтингу, експортер отримує можливість додатково мобілізувати кошти та скоротити дебіторську заборгованість.

Звернення експортера до форфейтера відбувається, зокрема, в таких випадках:

bвласне фінансове становище експортера не дає йому змоги надовго вилучати кошти обороту;

bімпортер недостатньо кредитоспроможний;

bекспортеру не вдається отримати першокласну гарантію.

Форфейтингу властиві такі характерні ознаки:

взаємозв'язок із зовнішньоторговельними операціями;

укладається у вільно конвертованих валютах;

кредитування експортера здійснюється шляхом купівлі боргових вимог на дисконтній основі;

кредитування здійснюється на середньостроковій основі, на строк від 6 місяців до 5 років;

дисконтування відбувається на основі фіксованої процентної ставки;

здебільшого пов'язаний з реалізацією машин, обладнання та інших товарів інвестиційного призначення.

Форфейтингові операції здійснюються у такий спосіб. Експортер та імпортер домовляються про поставку товарів. Імпортер (платник) оформляє векселі, при недостатній кредитоспроможності гарантує їх. Експортер знаходить форфейтера, який з'ясовує суму угоди, строк, валюту, репутацію учасників, оформлення заборгованості та її забезпечення, строк погашення та проводить кредитний аналіз. Відбувається поставка. Боргові зобов'язання експортер продає форфейтеру зі скидкою на безповоротній основі.

Удаючись до форфейтингу, експортер має такі переваги:

можливість одержання грошових коштів відразу після відвантаження продукції, що поліпшує його ліквідність;

при купівлі векселів застосовується фіксована облікова ставка, тобто дисконт не змінюється, незважаючи на зміну ставок на ринку капіталів;

відсутність ризиків, оскільки експортер продає боргові вимоги форфейтеру без права регресу;

відсутність витрат на управління боргом, організацію його погашення;

простота документації та оперативність її оформлення.

До недоліків форфейтингу, з погляду експортера, можна віднести:

його високу вартість;

Вірогідність того, що експортер не знайде гаранта, який би задовольняв форфейтера;

необхідність підготувати документи у такий спосіб, щоб не експортера не було регресу у випадку банкрутства гаранта;

необхідність знати законодавство країни імпортера.

Здійснення форфейтингових операцій дає форфейтеру такі переваги:

простота та оперативність в оформленні документації;

вища маржа, ніж при кредитуванні;

можливість реалізації куплених активів на вторинному ринку.

До недоліків форфейтингу для форфейтера належать:

відсутність права регресу у разі несплати боргу;

необхідність знання законодавства країни імпортера;

необхідність нести ризики до погашення боргових зобов'язань;

відповідальність за перевірку кредитоспроможності гаранта.

Читайте також:

1. Види та типи факторингових послуг
2. Види факторингу
3. Договір факторингу. Договір комерційної концесії.
4. Інші типи факторингу.
5. Міжнародний факторинг
6. Міжнародний факторинг
7. Облік факторингових операцій
8. Облік факторингових операцій
9. Переваги факторингу.
10. Перспективи розвитку факторингу в Україні
11. Плата за факторингове обслуговування
12. Порядок відображення в обліку операцій овердрафт, репо та факторингу

Переглядів: 2589