Спорудження нафтогазових свердловин здійснюють в різних геологічних та природно-кліматичних умовах. Залежно від геологічних умов та призначення свердловини в широких межах змінюються її глибина і конструкція, застосовується похило-скероване буріння.
Для забезпечення високих техніко-економічних показників, враховуючи різноманітні умови буріння, використовують бурові установки різних конструкцій і типорозмірів. Відповідно до вимог виробництва і експлуатації розробляється параметричний ряд бурових установок, який включає всі їх класи для спорудження свердловин, різних за глибиною та конструкцією.
Бурові установки характеризуються багатьма параметрами, серед яких:
- максимально допустиме навантаження на гак;
- умовна глибина буріння;
- тип головного привода;
- потужність привода установки;
- потужність привода окремих агрегатів;
- вид енергії;
- продуктивність і максимальний тиск бурових насосів;
- діапазон частот обертання ротора;
- швидкості підйому гака;
- висоти підроторної основи;
- висоти вишки та ін.
Умовна глибина буріння визначається максимально допустимою для бурової установки певного класу вагою бурильного інструменту і визначається за співвідношенням
, (2.1)
де Рдоп – допустиме навантаження на підйомний гак, регламентоване ГОСТ 16293-89, Н;
Кбк – відношення допустимого навантаження на підйомний гак до максимальної ваги бурильного інструменту, яке за вищезазначеним стандартом приймається не меншим 1,66;
q – приведена вага погонного метра 114,3 мм бурильних труб, яка приймається рівною 300 Н/м.