Основні поняття в страховій справі.

В умовах переходу до ринкових відносин страхування стає об’єктивно необхідним елементом усього господарського механізму. Сфера його застосування значно розширюється, охоплюючи усі форми власності, сімейні відносини, залучаючи широке коло нових зацікавлених страхувальників. У страхуванні вживається спеціальна страхова термінологія, котра значно полегшує взаємопорозуміння сторін. З допомогою страхової термінології регулюється також конкретні умови кожного виду страхування, виражаються права та обов’язки сторін, які беруть участь у страхуванні, підтримуються необхідні ділові стосунки щодо проведення страхової роботи.

Страховик- юридична особа - страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі, на чию користь укладений договір, при настанні страхового випадку.

Страхувальник- юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду й отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.

Застрахований-юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. У договорах особистого страхування - особа, на користь якої укладений договір страхування і яка має право отримати компенсацію при настанні страхового випадку чи викупну суму, за дострокового розторгнення договору. Застрахований може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе і сплатив страховий внесок. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страхового відшкодування, у тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Перестрахування- це передання договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах перший страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншому страховикові (перестраховику) на відповідних умовах.

Страхові платежі- це перерахування коштів страхувальником страховику. Вони можуть здійснюватись одноразово чи поетапно.

Страхове відшкодування - це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників - страхової суми і страхового збитку.

Страхова сума- це сума, на яку застрахований об'єкт страхування, або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку.

Страховий збитокявляє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.

Страховий захист – це відносини з приводу подолання або відшкодування збитків, що наносяться конкретним об’єктом. (Наприклад, страховий захист врожаю сільськогосподарських культур, майна або життєвого рівня населення.)

Страховий інтерес – є поняттям з двома змістовними значеннями: по-перше воно означає економічну потребу, зацікавленість у прийнятті участі у страхуванні; по-друге відображає страхову суму, якою оцінюються збитки у зв’язку із можливою загибеллю або знищенням майна чи іншими матеріальними втратами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економічна сутність страхування та його функції.	\|	Доходи та видатки страховика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.