• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ринок кредитних ресурсів

Складові елементи та грошові потоки фінансового ринку.

Ринок цінних паперів.

Ринок кредитних ресурсів

Складові елементи та грошові потоки фінансового ринку.

Тема 12. Фінансовий ринок.

За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Об'єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери та фінансові послуги, суб'єктами відносин - держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни.

Існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок.

1. За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

- кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу);

- ринок цінних паперів (фондовий ринок);

- валютний ринок;

- страховий ринок;

- ринок золота (та інших дорогоцінних металів: срібла, платини);

- ринок фінансових послуг.

2. За періодом обертання фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

- ринок грошей;

- ринок капіталів.

1. За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяється на:

- місцевий фінансовий ринок;

- регіональний фінансовий ринок;

- національний фінансовий ринок;

- світовий фінансовий ринок.

4. За швидкістю реалізації угод на фінансовому ринку розрізняють:

- ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок "спот");

- ринок з реалізацією угод в майбутньому (строкові ринки: форвардний, ф'ючерсний, опціонний і ринок свопів).

Операції на фінансовому ринку здійснюються за допомогою фінансових інструментів

Грошові потоки, що відображають функціонування фінансового ринку, характеризуються досить складними схемами руху фінансових ресурсів. На кредитному ринку центром концентрації і координації руху грошових потоків є комерційний банк. На ринку цінних паперів центром торгівлі ними і відповідно ключовим суб'єктом цього ринку виступає фондова біржа.

Ринок кредитних ресурсів - це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості.

Суб'єктами ринку кредитів є кредитори, позичальники і держава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку кредитів і регулює ринок за допомогою економічних методів.

Організаційно-функціональними учасниками ринку кредитних ресурсів є комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії та інші фінансово-кредитні інституції. Усі вони виконують посередницькі функції, залучають вільні фінансові ресурси від юридичних і фізичних осіб і надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додаткових коштів. У такий спосіб фінансові посередники забезпечують міжгалузевий та міжрегіональний перерозподіл грошового капіталу.

Джерелом коштів, що циркулюють на кредитному ринку, є кошти, акумульовані на депозитних рахунках банків, залишки коштів на розрахункових та інших рахунках юридичних осіб, вільні кошти населення і кошти, акумульовані центральним банком держави. Мобілізовані фінансові ресурси використовуються для надання короткострокових, середньострокових та довгострокових позичок. Короткострокові кредити залучаються, як правило, для поповнення обігових коштів та усунення тимчасових розривів у фінансуванні. Вони надаються терміном до одного року і за своєю економічною сутністю є ринком грошей.

Розміщення акумульованих коштів здійснюється на основі кредитних угод між банками, юридичними та фізичними особами. Ціною кредиту є процент як плата за користування фінансовими ресурсами. Ціна кредиту залежить від строку повернення позики, а також ураховує ризик. У визначенні рівня процентних ставок важливу роль відіграє облікова ставка національного банку, оскільки за цією ставкою можна отримати кредити національного банку. Висока облікова ставка - показник наявності інфляційних процесів у державі, великої ризикованості кредитного ринку.

Крім облікової, національний банк затверджує ломбардну ставку - процентну ставку, за якою центральний банк надає кредити під заставу державних цінних паперів.

Читайте також:

1. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
2. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
3. Аналіз використання матеріальних ресурсів
4. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
5. Аналіз ефективності кредитних операцій
6. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
7. Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів
8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
9. Аналіз трудових ресурсів на підприємстві.
10. Аудит банківських та кредитних операцій
11. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
12. Баланс трудових ресурсів

Переглядів: 505