• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Використання міжнародних служб фінансової інформації в ділінгових операціях банків

Інформаційне агентство Bloomberg

Bloomberg — це молода і мобільна американська компанія, 30% акцій якої належать компанії Merrill Lynch. Темпи зростання системи в 3-5 раз вищі, ніж в аналогічних систем фінансової інформації. ЇЇ власна мережа становить 70 кореспондентських пунк­тів, де працюють близько 500 кореспондентів, які щодня постачають в інформаційний блок близько 2000 повідомлень про стан справ в урядах, компаніях, галузях промисловості і на фінансових ринках. Як і інші служби фінансової інформації, вона висвітлює всі ключові аспекти світового фінансового і фондового ринків, надаючи в тому числі різні статистичні дані про ринки акцій, валюти, цінні папери під заставою, індекси, ринки муніципальних, корпоративних, урядових облігацій, єврооблігацій, облігацій зовнішнього державного боргу, сировини, продукції і т. д., але робить це дещо детальніше, що визначає основне коло користувачів: корпорації-емітенти, посередницькі фінансові установи і інституційні інвестори в особі менеджерів по інвестиціях і управ­лінню коштами і активами. Провідні позиції компанії забезпечила її прогресивна технологія: відкриті бази даних, що містять великий обсяг інформації (досить деталізованої по кожному емітенту, включаючи поточне фінансове становище і історію), в поєднанні з якістю і швидкістю доставки повідомлень.

Комп’ютерна система компанії Open Bloomberg (OB) працює під Windows. Вона надзвичайно потужна, але має досить високу ціну. Її робоче місце містить два спеціальних монітори і оригінальна клавіатура з динаміком Open Bloomberg має зручний інтерфейс, виводячи на екран кілька тисяч інформаційних вікон і спеціальні розділи Bloomberg News (включаючи телевізійні програми). Дуже істотним і важливим є те, що Open Bloomberg має засоби прямого доступу до баз даних провідних світових бірж.

На сьогодні в банківській системі України переважно викорис­товується система REUTERS. Здебільшого вона використовується для проведення ділінгових операцій. Ділінгові операції банків — це торговельні операції (як правило, оптові) з фінансовими інструментами (валютою, цінними паперами і т.п.) для отримання прибутку і регулювання ліквідності.

Ділінг включає в себе такі види зовнішньої і внутрішньої діяль­ності банку:

· оптові торгові операції (зовнішній трейдинг — планування, укладення угод та їх виконання, а також внутрішній трейдинг — міжфіліальні угоди);

· управління операціями банку на роздрібних ринках;

· брокерське обслуговування клієнтів;

· максимізація власного капіталу за рахунок оптимізації спреда (різниці між цінами, курсами, ставками) чи гепа (розрив в термінах погашення активів і пасивів);

· моніторинг фінансових ринків, збирання та аналіз інформації відносно кон’юнктури фінансових ринків та планування діяль­ності банку на цих ринках.

Інформаційна система REUTERS може надавати інформацію про кілька мільйонів фінансових інструментів з ринку понад 150 країн світу. У будь-який момент можна отримати новини та котировки цін майже на 300000 терміналах REUTERS, об’єднаних за допомогою глобальної супутникової комунікаційної мережі.

Дуже часто українські банки, які проводять ділінгові операції на валютному ринку, використовують систему REUTERS Dealing 2000-1 Version 4.0. Цей програмний продукт забезпечує прямий вихід на 20 тисяч ділерів з більш як 5 тисяч банків та інших фінансових установ у 82 країнах світу з метою отримання і передачі котировок, укладення угод і обміну інформацією.

Програма надає такі основні можливості:

· під час проведення переговорів між ділерами контрагентів система відображає діалог на екрані для можливості вибору варіан­тів параметрів угод;

· автоматично здійснюється відбір реквізитів угод з обраного варіанта контракту і формується звітний документ «тікет» для наступного його затвердження;

· у режимі on-line відбувається передрук «тікета» і пересилка інформації в бек-офіс;

· усі переговори, які проводились ділерами, записуються в архів системи для їхнього підтвердження, перегляду або уточнення деталей;

· водночас надається можливість підтримувати діалог з чотир­ма контрагентами;

· автоматично вводяться в систему реквізити угод, що були укладені по телефону, через брокера, по телексу.

На рис. 4.5 представлено схему робочого місця ділера.

Рис. 4.5. Схема робочого місця ділера

Ділери самостійно розміщують необхідну для постійного моніторингу інформацію у спеціальних «вікнах» комп’ютерної програми Windows. Інформація надходить по каналах агентства з двох джерел: по-перше, від вкладників системи, що мають право вводити свою інформацію у спеціальних сторінках; по-друге, від кореспондентів агентства, які готують інформацію про події у світі.

Для аналізу валютного ринку банки використовують також REUTERS Graphics Professional — 32-розрядне аналітичне графіч­не прикладення в середовищі MS-Windows NT з метою проведення технічного аналізу фінансових ринків. Основні можливості цього продукту такі:

· 65 видів аналізу;

· 8 видів трендових ліній;

· зручний і легкий у використанні інтерфейс, що дає змогу звукового і візуального попередження за встановленими аналітиком лімітами, вибору часового періоду для аналізу;

· 16 графічних вікон в одному файлі;

· отримання і зберігання історичних даних у режимі реального часу навіть тоді, коли користувач працює з іншими програмами.

Компанія REUTERS, торговельне представництво якої відкрито у Києві, пропонує для ділінгових залів новий продукт — спеціалізовану телефонну систему Wyatts (DK2000), під’єднану до комп’ютера системного управління. Програмне забезпечення Wyatts базується на Windows і дає змогу контролювати всі події, що відбуваються в системі, у режимі реального часу. Основні можливості продукту:

· наявність «ніколи не зайнятого» терміналу з кількома типами конференцзв’язку, мікрофоном, гучним зв’язком, режимом hands-free, вмонтованим інтеркомом;

· контроль інформації, що надходить від кількох контрагентів одночасно;

· доступ до записуючих пристроїв різних типів, у тому числі і до Dealing 2000, де фіксуються реквізити угоди і друкується “тікет”.

Недоліком програмних продуктів, що їх пропонує компанія REUTERS для українських банків, є загальність розробок без врахування специфіки національного ринку (наприклад, неможливо визначити склад операцій щодо хеджування форвардних контрактів, оскільки система не передбачає розрахунок оптимальних параметрів угод). Крім цього, програмне забезпечення не дає змоги обробляти інформацію стосовно конкретної угоди. Наприклад, ділер бажає дізнатися, який розмір маржі він отримає від проведення кількох послідовних операцій або якими є оптимальні параметри угоди і як з усього переліку варіантів вибрати найкращий. Таким чином, інформаційна система REUTERS лише пропонує ділеру різноманітну інформацію про різні ринки, а всі розрахунки щодо реальної угоди з контрагентом ділер має проводити за допомогою власної автоматизованої системи ділінгових операцій, у яку можна переслати інформаційну сторінку REUTERS.

Сумарні щомісячні затрати на інформаційне забезпечення ділінгового центру з 2—3 робочих місць становлять від $1—2 тис. до $15—20 тис.

Крім інформаційної системи REUTERS, для автоматизації ділінгових операцій можуть використовуватись також системи Dow Jones Тelerate, Tenfore та графічне прикладення REUTERS Graphics Professional.

У секторі систем для ділінгових операцій системи Dow Jones та інші в Україні поки що не поширені, на сьогодні в переважній більшості використовується система Reuters.

На ринку відкритих інформаційних платформ Dow Jones пред­ставлений системою DJP, що випускається Reuters і є гідним конкурентом Triarch-2000. Вона масштабується, має можливість роботи практично з усіма відомими в світі інформаційними потоками і має засоби інтеграції з мережевими бізнес-додатками, що особливо актуально при її установці в банках і великих ділінгових залах.

2.1.4. Система «Клієнт-банк»

2.1.4.1. Характеристика системи «Клієнт-банк»

Система «Клієнт-банк» призначена для роботи клієнта з банківською установою і передбачає передачу платіжних документів клієнта до банку, а також отримання різноманітних документів з банку каналами зв’язку.

Для з’ясування суті функціонування системи коротко розглянемо характеристику предметної області, на яку розповсюджується дія системи «Клієнт-банк».

Згідно з діючим законодавством України будь-яке підприємство чи організація повинні тримати власні грошові кошти на розрахункових рахунках в банківських установах. Розрахунки готівкою дуже обмежені як сумами, так і кількістю. В основному всі розрахунки підприємств і організацій між собою, з державним бюджетом та позабюджетними фондами проводяться в безготівковій формі через розрахунковий рахунок в банківських установах.

Технологія взаєморозрахунків підприємств та організацій звичайно здійснюється за такою схемою.

Підприємство-платник отримує рахунок чи рахунок-фактуру на потрібний товар чи послугу, в якому вказані банківські реквізити продавця. Далі за цим документом формується платіжне доручення.

Платіжне доручення — це розпорядження підприємства-плат­ника банку здійснити переведення зазначеної суми з власного розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок підприємства-покупця. Платіжне доручення має містити такі реквізити:

· номер платіжного доручення,

· дата,

· код за ЄДРПОУ підприємства-платника,

· назва підприємства-платника,

· банківські реквізити платника,

· код за ЄДРПОУ підприємства-одержувача,

· назва підприємства-одержувача,

· банківські реквізити платника,

· сума платежу,

· призначення платежу.

Платіжне доручення має бути надруковане в двох примірниках (іноді потрібно 3), на кожному з яких повинен стояти надпис «1 примірник», «2 примірник». Перший примірник завіряється підписами директора підприємства (організації)-платника та головного бухгалтера чи уповноваженими на це особами, а також печаткою підприємства-платника. Перший примірник залишається в банківській установі, а другий після здійснення платежу та штампування банком повертається підприємству як підтверд­ження здійснення оплати. Штамп банку містить назву банку, його МФО та дату, коли був здійснений платіж. Платіжні доручення доставляються в банківську установу касиром підприємства в час, установлений банком для обслуговування клієнтів, віддаються операціоністу, який їх вводить в систему ОДБ. Крім проштампованих платіжних доручень, банк кожний день формує та віддає підприємству-клієнту виписку з розрахункового рахунку, яка містить інформацію про поточний стан розрахункового рахунку та про обіг коштів на ньому.

Виписка містить такі реквізити:

· дата формування виписки,

· час формування виписки,

· дата здійснення виписки,

· дата здійснення останньої (попередньої) операції по рахунку,

· назва та МФО банківської установи,

· назва клієнта,

· номер розрахункового рахунку клієнта,

· вхідний залишок,

· № документа, по якому здійснена операція,

· код документа,

· дані про кореспондента платежу (МФО, розрахунковий рахунок, назва),

· призначення платежу,

· ознака операції (кредитова чи дебетова),

· сума транзакції в грн,

· сума кредитового та дебетового обороту за день,

· вихідний залишок на розрахунковому рахунку.

Слід зазначити, що цей перелік може відрізнятися в різних банківських установах, але в основному він залишається незмінним. Так, у виписку може не включатися назва кореспондента та призначення платежу. Це залежить від версії ОДБ, яка функціонує в банку. Наведений перелік є найбільш прийнятним і зручним для клієнта.

Виписка з розрахункового рахунку — це один з найважливіших документів підприємства. На основі даних, які він містить, приймаються важливі рішення щодо діяльності підприємства та будь-які перевірки податкових органів. Слід сказати, що щоденна виписка — це важливий показник фінансового стану підприємства. Тому дуже важливо отримувати її швидко і в зручній для користувача формі.

Тим клієнтам, що мають великі обсяги платіжних документів, для спрощення та оперативності їх оплати банк встановлює систему «Клієнт-банк». Крім платіжних доручень, за допомогою системи «Клієнт-банк» можна передавати будь-які платіжні документи: меморіальні ордери, касові документи, заяви на акреди­тив, відмови від акцепта та ін.

При застосуванні системи «Клієнт-банк» технологія безготівкових розрахунків змінюється.

Система дає змогу:

перейти до безпаперової технології обробки інформації;

оперативно управляти власним розрахунковим рахунком із свого офісу;

уникнути подвійного введення інформації в банківській установі, зменшити допущення кількості помилок при введенні і підготовці документів, а також запобігти типових банківських ризиків (помилкові направлення платежів, загублення документів, їх фальсифікація та спотворення тощо) ;

розширити час отримання послуг до повного банківського дня;

забезпечити споживацькі якості ІС (функціональну повноту та своєчасність, адаптивну надійність, економічну ефективність).

Система «Клієнт-банк» має виконувати такі функції:

1. Підтримувати ведення баз даних нормативно-довідкової інформації.

2. Формувати та друкувати платіжні документи підприємства, а також документи, отримані з банку.

3. Формувати пачки документів у вигляді файлів для передачі їх в банк.

4. Приймати сформовані банком документи:

· квитанції по документах;

· виписки з розрахункових рахунків;

· файли змін, сформовані в банку для підприємства.

5. Забезпечувати зв’язок віддаленого робочого місця операціоніста на підприємстві з банком.

6. Забезпечувати комплексний захист інформації, що циркулює у мережах передачі даних, від несанкціонованого доступу за допомогою аутентифікації та криптографічного захисту.

7. В процесі прийому та передачі інформації формувати протокол, у якому фіксується інформація про отримані (підготовлені до передачі) файли, про результати перевірки ключів захисту інформації, про прийняті та передані повідомлення.

2.1.4.2. Технологія функціонування системи «Клієнт-банк»

Система «Клієнт-банк» складається з двох складових: банківського та клієнтського робочого місця.

На клієнтському робочому місці вводяться платіжні документи, формуються в пачки і записуються в базу даних АРМ клієнта в файл «Платіжних документів» (PD). Введеним та записаним в БД документам спочатку присвоюється статус, який дає змогу їх переглядати, переміщувати в інші пачки, друкувати, редагувати та вилучати. Для передачі платіжні документи підписуються елект­ронним цифровим підписом (ЕЦП) головного бухгалтера. Головний бухгалтер також має змогу до того, як поставив свій підпис, редагувати дані файла PD. Перед тим, як підписати, бухгалтер позначає потрібні документи, вставляє дискету чи картку зі своїм індивідуальним ключем, який є закритим, і викликає відповідну функцію, яка ставить ЕЦП. Після успішного завершення функції підпису документа змінюється його статус, а також файл PD доповнюється певними символами, які ідентифікують підпис бухгалтера.

На другому етапі документи підписуються директором. З меню системи викликається відповідна функція, вставляється дискета чи картка з ключем директора і на екран видаються ті документи, які завірені підписом бухгалтера. Директор, переглядаючи платіжні документи, у разі необхідності має змогу вилучити деякі з них, а документи, готові до передачі, підписує. Після підпису директором файл доповнюється символами, які ідентифікують підпис директора. Далі файл шифрується і готується до передачі.

Підписані й зашифровані платіжні документи формуються в пакет і передаються з клієнтського робочого місця в банк засобами електронної пошти у вигляді текстового файла типу R.

Документи, вилучені директором, автоматично змінюють свій статус. Ці документи можуть бути відредагованими і підписаними бухгалтером і повторно подані директору на підпис на наступ­них етапах функціонування системи.

Після здійснення сеансу зв’язку з банком банківська частина системи, що знаходиться в банку, має сформувати транспортні квитанції (файл типу T) на платіжні документи й надіслати їх клієнту. Якщо при прийомі документів було виявлено помилки, файл типу Т містить коди помилок та інформацію тих платіжних документів, у яких вони виявлені. Якщо при передачі чи заповненні платіжних документів були допущені помилки, то банк до обробки їх не приймає. Клієнт повинен виправити помилки й ще раз зв’язатися з банком для відправки виправлених платіжних документів.

Якщо файл типу R не має помилок, про що свідчать нульові коди помилок у файлі типу Т, то він приймається банком до обробки. Кожний прийнятий банком до обробки платіжний документ аналізується, і йому присвоюється відповідний статус, який свідчить про те, на якій стадії банківської обробки перебуває той чи інший документ. Статус документа присвоює відповідальний працівник банку, за яким закріплені особові рахунки даного клієнта.

Відповідальний працівник має можливість: оплатити документ; у разі відсутності достатніх коштів розмістити документ в картотеці; відхилити документ від оплати й передати його на розгляд кредитному інспектору, головному бухгалтеру чи керуючому і т.п. Кожне рішення, яке може прийматись по платіжному документу, має відповідне кодове позначення, що зберігається в довіднику статусів платіжних документів.

На прийняті до обробки платіжні документи формується й передається клієнту файл-квитанція типу С про рух та оплату документів в банку. Цей файл містить дані кожного платіжного документа та дані про його статус, якщо ж документ був оплачений, то відповідно — дані про вид акцепта, вид платежу. Разом з файлом типу С банк передає клієнту файли типу I та V, які є виписками з особових рахунків клієнта. Виписка I є поточною, а випис­ка V — підсумковою. У виписці I банк надає клієнту поточні дані щодо списання й зарахування коштів на особовий рахунок та залишок коштів на момент формування виписки. Крім того, поточна виписка включає всі документи, які були передані клієнтом в банк і надійшли на адресу клієнта. Поточна виписка має інформативний характер. Періодичність її формування оговорюється в договорі, який підписує клієнт з банком, і залежить від інформаційних потреб клієнта.

Підсумкова виписка дається щоденно по завершенні банківського дня і містить дані про обіг коштів за день та залишки коштів на рахунках на кінець дня.

При такій технології обміну платіжними документами в електронному вигляді банк потребує раз на тиждень подавати їх в паперовому вигляді, завіреними підписами директора і головного бухгалтера та печаткою підприємства. Разом з паперовими документами клієнт повинен подавати в банк у роздрукованому вигляді щоденні реєстри переданих в банк та оплачених банком платіжних документів за допомогою системи «Клієнт-банк». Також раз на тиждень касир повинен доставляти в банк другі примірники вже оплачених платіжних документів, на яких у його присутності ставляться штампи банку, й забирати проштамповані виписки з рахунків клієнта. Ці виписки мають правову силу, оскільки вони завірені печаткою банку, а виписки, що їх можна отримати за допомогою системи «Клієнт-банк», мають лише інформативний характер. Вони хоч і містять достовірну інформацію, але правової сили не мають.

Усі файли, що були сформовані чи прийняті системою «Клієнт-банк», архівуються і зберігаються в архіві.

Крім обміну платіжними документами, квитанціями та виписками, за допомогою системи «Клієнт-банк» клієнт може отримати файли внесення змін до бази даних нормативно-довідкової інформації, а також по запиту допоміжні файли довідково-інфор­мативного характеру, що містять дані про курси валют, котировки цінних паперів на фондовій біржі тощо.

2.1.4.3. Інформаційне забезпечення системи «Клієнт-банк»

Інформаційну модель клієнтського робочого місця системи «Клієнт-банк» наведено на рис. 4.6.

Вхідними повідомленнями для даного АРМ є платіжні документи, файли нормативно-довідкової інформації та файли, які надходять від банку електронною поштою.

До файлів нормативно-довідкової інформації належать:

довідник підприємств-кореспондентів (D_KOR), довідник клієнта (КLIENT), довідник банків (BANK), довідник призначень платежів (PLATIG), довідник видів платіжних документів (D_PD), довідник статусів (STATUS), довідник кодів помилок (POMILKA), довідник касових символів (KASA).

Довідник клієнта (КLIENT) містить такі поля: код клієнта, наз­ву клієнта, код за ЄДРПОУ, МФО банку, № особового рахунку, відкритий ключ (адресу банку), відкритий ключ директора, відкритий ключ головного бухгалтера, реєстраційний номер в банку.

Довідник підприємств-кореспондентів (D_KOR) містить такі поля: код підприємства, назву підприємства, код за ЄДРПОУ, МФО банку, № особового рахунку.

Довідник банків (BANK) містить такі поля: МФО банку, назву банку, нижню межу особових рахунків, верхню межу особових рахунків.

Довідник видів платіжних документів (D_PD) включає такі поля: код виду платіжного документа (ПД), вид ПД, тип ПД, код платежу. В цьому довіднику наведено всі види платіжних документів, які можуть передаватись за допомогою системи, наприклад такі: платіжні доручення, меморіальний ордер, відмова від акцепта, реєстр чеків, касові документи та ін. Тип платіжного документа може бути дебетовим чи кредитовим, що відповідно відображається в полі «тип ПД».

Довідник призначень платежів (PLATIG) містить такі поля: код призначення платежу, зміст платежу.

Довідник статусів (STATUS) містить такі поля: код статусу платіжного документа, зміст статусу платіжного документа.

Довідник кодів помилок (POMILKA) містить такі поля: код помилки та зміст помилки. Всі помилки, які можуть виникнути при передачі повідомлень в системі, згруповані в п’ять груп. Перший рівень включає помилки, які виникли під час передачі та формування файлу: в архіві вже є вхідний файл з таким ім’ям, власник вхідного файла невідомий, клієнт не підключений до сис­теми «Клієнт-банк», недопустима дата в імені файла. Другий рівень включає помилки, що мають місце в структурі файла чи документа.

Третій рівень включає помилки, які виникли в результаті недопустимості значень поля документа. Наприклад, недопустиме значення МФО по дебету чи по кредиту, недопустиме значення коду платежу і т.п.

Четвертий рівень включає помилки недостовірності та невідповідності значень поля тим значенням, які містять поля довідників бази даних. Наприклад, невідомий номер особового рахунку, код ЄДРПОУ не відповідає його паспортному значенню в довіднику і т.п.

П’ятий рівень — це помилки дублювань значень документа в базі даних.

Довідник касових символів (KASA) містить коди видів касових операцій та їхні відповідні назви.

На основі платіжних документів формується файл PD, який містить такі поля: код виду платіжного документа (ПД), номер пачки, номер ПД, дата заповнення ПД, код платника, назва плат­ника, МФО платника, назва банку платника, номер особового рахунку по дебету, сума платежу, код отримувача, назва отримувача, МФО отримувача; назва банку отримувача, номер особового рахунку по кредиту, призначення платежу. Файл PD зберігається в базі даних системи, а після підпису бухгалтером та директором трансформується у файл типу R та передається в банк.

Файли, що передаються каналами зв’язку, формуються як текстові файли. Основним файлом, що його надсилає клієнт в банк, є файл платіжних документів, який позначається як файл типу R. Структура цього файла така: код виду платіжного документа (ПД); номер ПД; дата заповнення ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особового рахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назва отри­мувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; код виду акцепта; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача.

Після отримання файла типу R банк надсилає клієнту транс­портну квитанцію, яка ідентифікується як файл типу Т. Крім транспортних квитанцій, які сигналізують клієнта про отримання банком платіжних документів, є ще квитанція типу К про оплату документів банком. Структура цього файла-кви­танції така: код виду платіжного документа; номер документа; дата документа; сума по документу; код помилки; дата оплати; вид квитанції; статус квитанції. В полі статусу квитанції проставляється статус платіжного документа, який був наданий йому в банку, наприклад, документ відхилено від оплати керів­ництвом банку.

Дані про рух та оплату документів, що надійшли в банк від клієнта, містить файл типу С. Його структура така: код помилки; код виду платіжного документа (ПД); номер ПД; дата виписки ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особового рахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назва отримувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; код виду акцепта; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача; ознака передачі; статус документа в базі даних; дата виписки квитанції.

Крім бази даних оперативної та нормативно-довідкової інформації, ведеться архівна база даних ARHIW, в якій зберігаються пачки оплачених документів та підсумкові виписки з особових рахунків.

Забезпечення безпеки передачі даних в системі «Клієнт-банк» здійснюється таким чином. Система «Клієнт-банк» повинна бути надійно захищена від несанкціонованого доступу та різного роду можливих зловживань. Вона повинна використовувати різні механізми захисту інформації як всередині офісу чи банку, так і зовні при проходженні файлів платежів каналами зв’язку. Для захисту використовуються системи аутен­тифікації та криптографічного захисту. Система повинна мати індивідуальні носії ключової інформації та робоче місце генерації ключів.

Перш за все система повинна передбачати організаційні засоби захисту, які полягають в обмеженні кількості користувачів сис­теми та розмежуванні їх прав доступу. Система повинна мати також пароль, який присвоюється їй під час купівлі, а кожний користувач — індивідуальний код доступу. Посадові особи, які мають індивідуальні носії ключової інформації, повинні бути зареєстрованими в банку. Як правило, цими особами є директор та головний бухгалтер.

Користувачі, які мають право працювати з системою, поділяються на три групи, кожна з яких має різні права.

Перша група користувачів має лише право вводити, коригувати і друкувати документи, формувати звіти, архівувати дані та читати їх з архіву.

Бухгалтер має права першої групи, а також право другого підпису на документах, які він підписує своїм індивідуальним ключем, але не має права відправляти й приймати платіжні банківські документи.

Директор — користувач з максимальними правами доступу, який має всі права двох перших груп, а також право першого підпису на документах своїм індивідуальним ключем. Крім того, він має право знімати з документів підпис бухгалтера, відправляти й приймати платіжні банківські документи.

Кожний користувач має індивідуальний код доступу, який розпізнається на вході в систему і визначає його права доступу.

Кожний документ у файлі платіжних документів, що готується до передачі, підписується електронним цифровим підписом (ЕЦП), тобто доповнюється певною комбінацією символів, що ідентифікують відповідальну особу, яка поставила цей підпис. ЕЦП заснований, як правило, на відкритих та закритих ключах, які можуть з певною періодичністю змінюватись.

Крім того, всі повідомлення, що їх передають системою, підлягають криптографуванню. Тобто повідомлення одного абонента іншому перед відправкою шифрується та дешифрується під час прийняття його тим абонентом, якому воно було адресоване.

Право встановлювати й змінювати права доступу до системи має лише її адміністратор. Вся робота користувачів з системою протоколюється й записується у відповідні журнали.

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Абсолютні показники фінансової стійкості
3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
4. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
5. Аварійно-рятувальні служби
6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
7. Адміністративна служба
8. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
9. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
10. Активні операції банків
11. Активні операції комерційних банків
12. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.

Переглядів: 1397