• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація послуг.

Африка

- Економічне співтовариство держав Західної Африки — ЕКОВАС (Economic Community of West African States — ECOWAS): Бенін, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Кабо Верде, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Ліберія, Малі, Мавританія, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того.

- Спільний ринок Східної та Південної Африки — КОМЕСА (Common Market for Eastern and Southern Africa — COMESA): Ангола, Бурунді, Демократична Республіка Конго, Заїр, Замбія, Зімбабве, Кенія, Коморські острови, Лесото, Маврикій, Мадагаскар, Малаві, Мозамбік, Намібія, Руанда, Свазіленд, Судан, Танзанія, Уганда, Еритрея, Ефіопія.

- Митний і економічний союз Центральної Африки — ЮДЕАК (Union Douaniere et Economique deL'Afrique Centrale — UDEAC): Габон, Камерун, Конго, Центрально-Африканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея.

Сучасною тенденцією у міжнародні торгівлі є розвиток внутрішньо регіональної торгівлі. У 90-і роки, за даними Всесвітньої торговельної організації (ВТО), внутрішньорегіональна торгівля продовжувала зростати більшими темпами, ніж міжрегіональна. Так, у 2000-м року 68,3% зовнішньої торгівлі країн Західної Європи приходилося на внутрішньорегіональну.

У зв'язку з цим, перед світовим співтовариством встають, щонайменше, 2 питання:

" чи розвивається світова економіка в напрямку формування системи. або розвинутий світ готує три "фортеці", оточені трьома перифериями, а все інше стане економічно "нічийною землею"?

" чи приведе регіоналізація до негативних наслідків?

Думки з цього приводу розходяться. Песимістичний погляд звертає увагу на ризики конкурентної регионализации і трансформацію світової економічної системи у світ ворожих економічних блоків, що можуть використовувати дискримінаційний торговельний режим, подібний тому, що домінував у 30-і роки.

Оптимістичні точки зору, навпаки, розцінюють регіональні стратегії як оптимальний спосіб сприяння лібералізації торгівлі у світовому масштабі. Регіональні угоди легше досягаються (через обмежене кількостей країн із близькими інтересами) і можуть сприяти процесові лібералізації на світовому рівні шляхом поступового розширення або злиття (наприклад, ЄС з ЕАСТ).

Характерно, що навіть у рамках окремих торгово-економічних груп між окремими країнами виникають протиріччя, що можуть привести до "торговельних воєн" (тріскові, виноградні, соняшникові "війни" між країнами - членами ЄС).

Країни - учасники торгово-економічних блоків, розуміючи складність і суперечливість сучасної ситуації на світовому ринку, прагнуть знайти шляхи для позитивного рішення існуючих проблем і протиріч.

Світовий ринок послуг являє собою сферу обміну послуг між країнами. Поряд зі світовими товарними ринками він є невід’ємною частиною міжнародної торгівлі.

Предметом обміну на цьому ринку є послуги. Вони є результатом функціонування найважливіших сфер людської діяльності: науки, техніки, виробництва, керування.

Послуга - це виконання згідно з договором однією сторо­ною (виконавцем) за завданням другої сторони (замовника) певних дій або здійснення певної діяльності, що споживаються в процесі Їх реалізації [5, с.278].

Послуги і торгівля ними якісно відрізняються від товарів і торгівлі товарами.

Головними характеристиками послуг є те, що їх не можна, на відміну від товарів, побачити і відчути на дотик; вони не піддаються збереженню; торгівля послугами пов'язана з їх ви­робництвом; експорт послуг означає надання послуги інозем­цю, тобто нерезиденту, навіть якщо він знаходиться на митній території країни. Однак вищенаведений опис характеристик має обмеження. Деякі послуги можна побачити (наприклад, звіт консультанта на дискеті), деякі з них зберігаються (на­приклад, система телефонного автовідповідача).

Різниця між товарами і послугами полягає також у тому, як саме уряд надає захист власному виробнику. Якщо вироб­ничі галузі промисловості відгороджуються через встановлення тарифів, кількісних обмежень тощо, то сфера послуг відго­роджується головним чином національними нормативами і правилами відносно прямих іноземних інвестицій і участі іноземних постачальників послуг у діяльності національних підприємств.

Захист сфери послуг не можна забезпечити заходами на кордонах через нематеріальний характер послуг, а також тому, що небагато операцій з послугами пов'язані з перетинанням кордонів.

Міжнародні організації систематизують і класифікують послуги, які є предметом міжнародної торгівлі.

Міжнародним валютним фондом розроблений посібник зі складання платіжного балансу, в якому представлений склад послуг, що входять у рахунок поточних операцій. Цим посібником користуються практично всі країни світу.

Класифікація послуг, яка прийнята МВФ, показує пла­тежі між резидентами та нерезидентами і містить 11 секторів:

І. Транспортні послуги:

а) пасажирські перевезення (міжнародні перевезення па­сажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг);

б) вантажні перевезення (міжнародні перевезення ван­тажів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг).

II. Послуги, пов'язані з поїздками:

а) послуги пов'язані з діловими поїздками (товари і послу­ги, придбані нерезидентами, які подорожують у справах (відрядження);

б) послуги пов'язані з особистими поїздками (товари і по­слуги, придбані нерезидентами, які подорожують в особистих справах (туризм).

III. Послуги зв'язку (послуги поштового, кур'єрського, те­лефонного та іншого зв'язку між резидентами і нерезидента­ми).

IV. Будівництво (будівництво об'єктів за рубежем, здійснюваного на тимчасовій основі резидентами).

V. Страхування (страхування нерезидентів страховими компаніями - резидентами).

VI. Фінансові послуги (фінансове посередництво між ре­зидентами і нерезидентами (комісія за відкриття акредитивів, за обмін валюти, брокерські послуги тощо).

VI. Комп'ютерні та інформаційні послуги (консультації в галузі комп'ютерних програм, інформаційні послуги (обробка даних, користування базами даних, передплата та інформаційні лінії), обслуговування комп'ютерів.

VIII. Роялті та ліцензійні платежі (користування правами власності (торговельна марка, патент, копірайт тощо) та вико­ристання оригіналів або прототипів (фільмів, рукописів) на основі ліцензії).

IX. Інші бізнес-послуги:

а) посередницькі послуги (комісія з посередництва);

б) лізинг (лізинг і фрахт суден, літаків без екіпажів та іншого транспортного устаткування);

в) інші ділові, професійні та технічні послуги (правові, бухгалтерські, управлінські, рекламні та інші послуги, а також послуги з проектування, картографії, нагляду за будівництвом, захистом урожаю).

X. Особисті, культурні та рекреаційні послуги:

а) аудіовізуальні послуги (виробництво фільмів, радіо- та -телевізійних програм, компакт-дисків, гонорари артистів);

б) інші послуги (показ виставок, проведення спортивних Інших заходів).

XI. Урядові послуги (поставка товарів до посольств, консульств, представництв міжнародних організацій, операції ООН з підтримки миру).

Світовий банк класифікує послуги за укрупненими угрупованнями, при цьому до числа послуг включається рух доходу. Послуги поділяються на дві групи:

І група - факторні послуги, до яких відносяться платежі, що виникають у зв'язку з міжнародним рухом факторів виробництва - капіталу, робочої сили (доходи на інвестиції, ліцензійні платежі, заробітна плата, виплачувана нерезидентом тощо).

II група - нефакторні послуги, до яких відносяться інші іди послуг (транспорт, подорожі, інші нефінансові послуги), не пов'язані з факторами виробництва [9, с. 265].

Світовою організацією торгівлі в Генеральній угоді про торгівлю послугами запропонована класифікація послуг по 12 секторах (І - комерційні послуги; II - послуги зв'язку; III -послуги з будівництва та суміжні інженерні послуги; IV - по­слуги дистриб'юторів; V - послуги у сфері освіти; VI - послу­ги з охорони довкілля; VII - фінансові послуги; VIII - послу­ги у сфері охорони здоров'я та соціальній сфері; IX - послуги, пов'язані з туризмом; Х - послуги з організації відпочинку, культурних та спортивних заходів; XI - транспортні послуги; XII - інші послуги, які не зазначені вище) і 155 підсекторах

Способи здійснення міжнародних операцій у сфері по­слуг. Різні характеристики послуг впливають на спосіб, яким здійснюються міжнародні операції. Якщо міжнародні операції з товарами передбачають їх фізичне переміщення з однієї країни до іншої, то тільки деякі види операцій з послугами пе­редбачають рух через кордони. Однак для більшості операцій у сфері послуг час і місце споживання не можна відокремити, що потребує наближення постачальника послуг до споживача.

Послуги на міжнародному рівні надаються із застосуван­ням чотирьох способів, зокрема:

1) транскордонне постачання, тобто надання послуг через кордон. Постачальник і споживач послуги не переміщуються через кордон, його перетинає тільки послуга. Прикладами транскордонних операцій можуть бути послуги, що передають­ся через засоби телекомунікації (консультації по телефону або по факсу, постачання послуг поштою, переказ грошей через банки), послуги, вкладені в товари (технічний звіт консультан­та, програмне забезпечення на дискеті), транспортні послуги;

2) споживання за кордоном, тобто переміщення спожи­вачів до країни експорту. Постачальник не переміщується (ту­ризм, освіта, медичні послуги в лікарні іншої країни, послуги з ремонту суден, якщо судно однієї країни відправляється до іншої для ремонту);

3) комерційна присутність, тобто створення комерційної присутності в країні, у якій повинні надаватися послуги (Відкриття філії чи дочірньої компанії). Постачальник послуг переміщується, а споживач не переміщується (наприклад, прямі іноземні інвестиції, тимчасова трудова міграція, (банківська послуга, що надається через філію чи відділення іноземного банку);

4) присутність фізичних осіб, тобто тимчасовий переїзд фізичних осіб до іншої країни заради надання там послуг (наприклад, гастролі театрів, артистів, лекції професорів університетів, послуги архітекторів, юристів, подорожування іноземного консультанта до країни для надання консультаційних послуг) [5, с. 204-211].

Загальна кількість послуг, якими торгують останніми дво­ма способами, значно вища від тих, котрими торгують у випадку застосування перших двох. Однак новітні досягнення комунікаційних технологій і розвиток електронної торгівлі створюють дедалі більше можливостей для компаній надавати по­слуги в режимі транскордонного переміщення, не створюючи комерційної присутності в країні-імпортері.

Можливі випадки, коли для надання послуги може використовуватись не лише один спосіб постачання. Наприклад, певна консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами.

Масштаби та структури ринку послуг. Надання послуг є найбільш динамічною статею зовнішньої торгівлі. Дедалі більше число видів послуг стає ринковим товаром і реєструється на рахунку поточних операцій платіжного балансу країни.

Експорт послуг становить близько 1,5 трлн дол США або понад 20% усієї світової торгівлі. При цьому торгівля ко­мерційними послугами постійно зростає (табл. 2.1).

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг.
8. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
9. Банківський кредит та його класифікація.
10. Банківські ресурси, їх види та класифікація
11. Будівельна класифікація ґрунтів
12. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 1726