• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Міжнародна торгівля технологіями

Таблиця 2.1 Обсяг міжнародної торгівлі комерційними послугами

Зростання торгівлі послугами зумовлено такими фактора­ми:

• революційні технологічні зміни;

• підвищення темпів розвитку технологічних програм у галузі телекомунікацій та інформації;

• збільшення попиту на фінансові, страхові, банківські послуги.

Близько 75% обсягу послуг експортується розвинути­ми країнами, 24% - країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою і 1% - міжнародними організаціями.

Провідні експортери і імпортери у світовій торгівлі послу­гами представлені в табл. 2.12.

Країни, що розвиваються, на ринку послуг пропонують послуги з тих секторів, у яких є потенціал розвитку експортної торгівлі. Наприклад, фінансові, телекомунікаційні, будівельні, медичні й інші сектори. Велика кількість цих країн значною мірою залежить від імпорту послуг, від лібералізації якого отримують переваги. Їх імпорт послуг постійно зростає, оскільки продуктивність промисловості тісно пов'язана з до­ступними і недорогими фінансовими, комп'ютерними та Інформаційними послугами. Підприємства в пошуках інозем­них ринків мають витрачати значно більше, ніж раніше, на маркетингові та наукові дослідження, рекламу тощо.

Технологічний прогрес у галузі комунікацій дає поста­чальникам, які були раніше прив'язані до національних ринків, можливість діяти на міжнародній арені. Банки і стра­хові компанії, застосовуючи факсимільний зв'язок, електрон­ну пошту, можуть діяти значно ефективніше. За допомогою Сучасних інформаційних технологій архітектори, Інженери можуть передавати свої проекти і наглядати за ходом будівництва з тисячокілометрової відстані.

У структурі світового експорту послуг більше половини Його вартісного обсягу припадає на міжнародний транспорт (25,4 %) і міжнародні приватні (туризм) і ділові (відряджен­ня) поїздки (28,8 %).

Таблиця 2.2. Основні країни-експортери і країни-імпортери у світовій торгівлі послугами в 2001р. (млрд дол, %)

Порівняно з початком 90-х років спостерігається змен­шення обсягу імпорту між країнами ЄС, що відображає зміцнення торговельних зв'язків ЄС з іншими країнами.

Загальноєвропейський ринок послуг ще не створено. При­чиною цього є наявність численних національних бар'єрів у даній сфері, починаючи від створення нової компанії, що регу­люється різними правовими нормами, до встановлення про­дажних цін, на рівень яких впливають різні податкові режими.

Відсутність єдиного ринкуЄС породжує ряд негативних моментів.

По-перше, у зв'язку з тим, що роль послуг у сукупному ва­ловому продукті країн ЄС досягає 70 %, проблеми, з якими зіштовхуються певні компанії, впливають на економіку регіону в цілому.

По-друге, компанії, особливо дрібні, не мають можливості для розширення ринків збуту своєї продукції і несуть додат­кові витрати.

По-третє, для споживачів утруднюється доступ до більш кваліфікованих і дешевих послуг, якими вони змогли б скори­статися в умовах загальноєвропейської конкуренції між ком­паніями.

По-четверте, постачальники послуг зазнають складностей у проведенні рекламних компаній всередині ЄС, а також існу­ють численні бюрократичні формальності при укладанні кон­трактів на роботу і різні ставки непрямих податків.

Міжнародні транспортні послуги. Міжнародний транс­порт - це послуги всіх видів транспорту з переміщення пред­мета транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни.

Спектр транспортних послуг широкий. Послуги кла­сифікуються залежно від:

• виду транспорту: водний (морський, річковий); назем­ний (залізничний, автомобільний); повітряний (авіаційний);

космічний;трубопровідний;

- предмета транспортної операції ( вантаж, пасажир, ба­гаж);

• транспортної характеристики товару: сухий (вугілля, руда), насипний (зерно, цемент), штучний, наливний (нафта, ОЛІЯ);

• періодичності перевезення (регулярні і нерегулярні);

• порядку проходження кордону (перевантажувальні і безперевантажувальні);

• виду транспортно-технологічної системи (контейнерні, поромна, ліхтерна й ін.);

• виду повідомлення (пряме, непряме та ін.);

• географічних районів перевезення (міждержавні, міжконтинентальні).

Сутність міжнародного технологічного обміну. Під міжнародним технологічним обміном (трансфертом технологій) розуміється сукупність економічних відносин різних країн з приводу передавання науко­во-технічних досягнень.

Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням науково-технічного прогресу (НТП). Розширення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) вимагає величез­них фінансових витрат, дорогого устаткування, високо­кваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці. Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знання­ми значною мірою пов'язаний з істотними розходженнями в технічному рівні окремих країн.

В умовах прискорення НТП передова техніка і технологія сконцентровані в невеликій групі промислове розвинутих країн, що витрачають величезні кошти на НДДКР. Так, у США витрати на НДДКР перевищу­ють витрати на ці цілі в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Японії, разом узяті. Тому в США зосереджена велика частина передових наукових досліджень.

Широко використовує іноземні науково-технічні знання Японія, які дали їй можливість випускати нову продукцію, удосконалену за рахунок власних наукових досліджень.

Міжнародний технологічний обмін успішно використовує й Німеччина, яка за допомогою іноземних ліцензій модернізу­вала виробничу базу транспортного машинобудування, хімічної, електротехнічної галузей.

Країни, що розвиваються, щоб бути конкурентоздатними на світовому ринку, змушені розвивати свою технічну базу в тому напрямі, що й розвинуті країни.

Купівля передової іноземної технології є важливим засо­бом подолання технічної відсталості, створення власної про­мисловості, яка здатна задовольнити потреби внутрішнього ринку і зменшити залежність від імпорту.

Поглиблення міжнародного науково-технічного поділу праці призводить до дедалі більшої спеціалізації фірм у вузь­ких галузях науки і техніки.

Обмін науково-технічними знаннями забезпечує окремим країнам, що не мають достатньо фінансових ресурсів для про­ведення НДДКР, досягнення високих темпів економічного розвитку за рахунок використання передових технологій інших країн.

На міжнародному ринку технологій передача технології здійснюється некомерційним і комерційним шляхом [7, с.23-24].

Некомерційними формами технологічного обміну є:

• технічні, наукові і професійні журнали, патентні ви­дання, періодика й інша спеціальна література;

• бази і банки даних;

• міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конфе­ренції;

• обмін делегаціями;

• міграція вчених і фахівців;

• стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, організаціях;

• навчання студентів і аспірантів;

• діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки.

До форм технології, що підлягає міжнародному обміну на комерційній основі, відносяться:

І. Матеріальні види технологій:

• підприємства "під ключ";

• технологічні лінії;

• агрегати, устаткування, інструменти та ін.

Цей тип технологічного обміну пов'язаний з прямими інвестиціями в будівництво, реконструкцію, модернізацію фірм і виробництв.

Питання щодо міжнародного технологічного обміну ма­теріальними видами технологій відноситься до міжнародної торгівлі промисловими товарами, особливості якої розглянуті в розділі 4.

II. Нематеріальні види технологій:

• патент - свідоцтво, яке видається відповідною держав­ною установою винахіднику і засвідчує його монопольне пра­во на використання цього винаходу;

• ліцензія - дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікав­леній стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату;

• копірайт - ексклюзивне право автора літературного, аудіо- чи відеопродукту на показ і відтворення своєї роботи;

• товарний знак - символ (малюнок, графічне зображення, сполучення букв тощо) визначеної організації, що викори­стовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційно­го дозволу власника;

• "ноу-хау" - надання технічних знань, практичного досвіду технічного, комерційного, управлінського, фінансово­го й іншого характеру, що являють комерційну цінність, застосовуються у виробництві і професійній практиці і не забезпе­чені патентним захистом.

III. Послуги: науково-технічні, інжинірингові, консуль­таційні, навчання персоналу та ін.

За призначенням технології поділяються на технології продукції, технології процесів, технології керування.

Тема №3 Митне регулювання ринку іноземних товарів.

Читайте також:

1. Internet- торгівля , бізнес- портали, аукціон, Internet-банкінг
2. VII. ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНА
3. Біржова валютна торгівля та ступінь валютного регулювання і контролю
4. В яких формах здійснюється торгівля?
5. Валютні курси, платіжний баланс і міжнародна система валютних курсів.
6. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит
7. Економічний розвиток України на рубежі ХIХ-ХХ століть: промисловий переворот, індустріалізація, аграрні реформи, торгівля, фінанси і кредит
8. Комісар Ради Європи з прав людини - нова міжнародна інституція, покликана попереджати їх порушення
9. Конвенціяпро допомоги у випадках виробничого травматизму № 121 від 1964 року, Міжнародна організації праці.
10. Міжнародна асоціація розвитку – МАР (International Development Association– IDA).
11. Міжнародна діяльність в галузі збереження біосфери і цивілізації
12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу

Переглядів: 1145