МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Міжнародна торгівля технологіямиТаблиця 2.1 Обсяг міжнародної торгівлі комерційними послугами
Зростання торгівлі послугами зумовлено такими факторами: • революційні технологічні зміни; • підвищення темпів розвитку технологічних програм у галузі телекомунікацій та інформації; • збільшення попиту на фінансові, страхові, банківські послуги. Близько 75% обсягу послуг експортується розвинутими країнами, 24% - країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою і 1% - міжнародними організаціями. Провідні експортери і імпортери у світовій торгівлі послугами представлені в табл. 2.12. Країни, що розвиваються, на ринку послуг пропонують послуги з тих секторів, у яких є потенціал розвитку експортної торгівлі. Наприклад, фінансові, телекомунікаційні, будівельні, медичні й інші сектори. Велика кількість цих країн значною мірою залежить від імпорту послуг, від лібералізації якого отримують переваги. Їх імпорт послуг постійно зростає, оскільки продуктивність промисловості тісно пов'язана з доступними і недорогими фінансовими, комп'ютерними та Інформаційними послугами. Підприємства в пошуках іноземних ринків мають витрачати значно більше, ніж раніше, на маркетингові та наукові дослідження, рекламу тощо. Технологічний прогрес у галузі комунікацій дає постачальникам, які були раніше прив'язані до національних ринків, можливість діяти на міжнародній арені. Банки і страхові компанії, застосовуючи факсимільний зв'язок, електронну пошту, можуть діяти значно ефективніше. За допомогою Сучасних інформаційних технологій архітектори, Інженери можуть передавати свої проекти і наглядати за ходом будівництва з тисячокілометрової відстані. У структурі світового експорту послуг більше половини Його вартісного обсягу припадає на міжнародний транспорт (25,4 %) і міжнародні приватні (туризм) і ділові (відрядження) поїздки (28,8 %). Таблиця 2.2. Основні країни-експортери і країни-імпортери у світовій торгівлі послугами в 2001р. (млрд дол, %)
Порівняно з початком 90-х років спостерігається зменшення обсягу імпорту між країнами ЄС, що відображає зміцнення торговельних зв'язків ЄС з іншими країнами. Загальноєвропейський ринок послуг ще не створено. Причиною цього є наявність численних національних бар'єрів у даній сфері, починаючи від створення нової компанії, що регулюється різними правовими нормами, до встановлення продажних цін, на рівень яких впливають різні податкові режими. Відсутність єдиного ринкуЄС породжує ряд негативних моментів. По-перше, у зв'язку з тим, що роль послуг у сукупному валовому продукті країн ЄС досягає 70 %, проблеми, з якими зіштовхуються певні компанії, впливають на економіку регіону в цілому. По-друге, компанії, особливо дрібні, не мають можливості для розширення ринків збуту своєї продукції і несуть додаткові витрати. По-третє, для споживачів утруднюється доступ до більш кваліфікованих і дешевих послуг, якими вони змогли б скористатися в умовах загальноєвропейської конкуренції між компаніями. По-четверте, постачальники послуг зазнають складностей у проведенні рекламних компаній всередині ЄС, а також існують численні бюрократичні формальності при укладанні контрактів на роботу і різні ставки непрямих податків. Міжнародні транспортні послуги. Міжнародний транспорт - це послуги всіх видів транспорту з переміщення предмета транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни. Спектр транспортних послуг широкий. Послуги класифікуються залежно від: • виду транспорту: водний (морський, річковий); наземний (залізничний, автомобільний); повітряний (авіаційний); космічний;трубопровідний; - предмета транспортної операції ( вантаж, пасажир, багаж); • транспортної характеристики товару: сухий (вугілля, руда), насипний (зерно, цемент), штучний, наливний (нафта, ОЛІЯ); • періодичності перевезення (регулярні і нерегулярні); • порядку проходження кордону (перевантажувальні і безперевантажувальні); • виду транспортно-технологічної системи (контейнерні, поромна, ліхтерна й ін.); • виду повідомлення (пряме, непряме та ін.); • географічних районів перевезення (міждержавні, міжконтинентальні). Сутність міжнародного технологічного обміну. Під міжнародним технологічним обміном (трансфертом технологій) розуміється сукупність економічних відносин різних країн з приводу передавання науково-технічних досягнень. Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням науково-технічного прогресу (НТП). Розширення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) вимагає величезних фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці. Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знаннями значною мірою пов'язаний з істотними розходженнями в технічному рівні окремих країн. В умовах прискорення НТП передова техніка і технологія сконцентровані в невеликій групі промислове розвинутих країн, що витрачають величезні кошти на НДДКР. Так, у США витрати на НДДКР перевищують витрати на ці цілі в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Японії, разом узяті. Тому в США зосереджена велика частина передових наукових досліджень. Широко використовує іноземні науково-технічні знання Японія, які дали їй можливість випускати нову продукцію, удосконалену за рахунок власних наукових досліджень. Міжнародний технологічний обмін успішно використовує й Німеччина, яка за допомогою іноземних ліцензій модернізувала виробничу базу транспортного машинобудування, хімічної, електротехнічної галузей. Країни, що розвиваються, щоб бути конкурентоздатними на світовому ринку, змушені розвивати свою технічну базу в тому напрямі, що й розвинуті країни. Купівля передової іноземної технології є важливим засобом подолання технічної відсталості, створення власної промисловості, яка здатна задовольнити потреби внутрішнього ринку і зменшити залежність від імпорту. Поглиблення міжнародного науково-технічного поділу праці призводить до дедалі більшої спеціалізації фірм у вузьких галузях науки і техніки. Обмін науково-технічними знаннями забезпечує окремим країнам, що не мають достатньо фінансових ресурсів для проведення НДДКР, досягнення високих темпів економічного розвитку за рахунок використання передових технологій інших країн. На міжнародному ринку технологій передача технології здійснюється некомерційним і комерційним шляхом [7, с.23-24]. Некомерційними формами технологічного обміну є: • технічні, наукові і професійні журнали, патентні видання, періодика й інша спеціальна література; • бази і банки даних; • міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конференції; • обмін делегаціями; • міграція вчених і фахівців; • стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, організаціях; • навчання студентів і аспірантів; • діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки. До форм технології, що підлягає міжнародному обміну на комерційній основі, відносяться: І. Матеріальні види технологій: • підприємства "під ключ"; • технологічні лінії; • агрегати, устаткування, інструменти та ін. Цей тип технологічного обміну пов'язаний з прямими інвестиціями в будівництво, реконструкцію, модернізацію фірм і виробництв. Питання щодо міжнародного технологічного обміну матеріальними видами технологій відноситься до міжнародної торгівлі промисловими товарами, особливості якої розглянуті в розділі 4. II. Нематеріальні види технологій: • патент - свідоцтво, яке видається відповідною державною установою винахіднику і засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу; • ліцензія - дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату; • копірайт - ексклюзивне право автора літературного, аудіо- чи відеопродукту на показ і відтворення своєї роботи; • товарний знак - символ (малюнок, графічне зображення, сполучення букв тощо) визначеної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника; • "ноу-хау" - надання технічних знань, практичного досвіду технічного, комерційного, управлінського, фінансового й іншого характеру, що являють комерційну цінність, застосовуються у виробництві і професійній практиці і не забезпечені патентним захистом. III. Послуги: науково-технічні, інжинірингові, консультаційні, навчання персоналу та ін. За призначенням технології поділяються на технології продукції, технології процесів, технології керування.
Тема №3 Митне регулювання ринку іноземних товарів.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|