• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціальна політика

як чинник розвитку суспільних, соціальних відносин:

- формування та розвиток соціально-ринкових відносин, соціально орієнтованого господарства, за яких економічна свобода ринку спрямовувалася б на посилення соціальної безпеки людини і суспільства, соціальної захищеності особистості, її незалежності від держави;

- розвиток соціально-класових відносин, в основі яких лежать становлення різноманітних елементів нової соціально-класової структури суспільства, і формування середнього класу як чинника соціально-політичної та економічної стабільності суспільства, створення умов для функціонування динамічних процесів соціальної мобільності;

- розвиток етнонаціональних відносин, на основі зваженої етнонаціональної політики, основна мета якої полягає в забезпеченні умов вільного розвитку народів України;

- розвиток сімейно-шлюбних відносин, спрямованих на зміцнення соціальних, духовних, моральних, матеріальних підвалин сім’ї, ефективного виконання нею репродуктивної, виховної, економічної, соціальної функції;

- розвиток територіально-поселенських відносин, регулювання соціально-просторових форм організації суспільства, а також міграційних процесів;

- розвиток соціально-демографічних відносин на основі здійснення активної демографічної політики, головними завданнями якої є забезпечення розвитку народонаселення, зниження смертності в усіх вікових групах населення;

- регулювання соціально-трудових відносин і, насамперед, ринку праці та зайнятості населення з метою підвищення ефективності використання трудового потенціалу, забезпечення продуктивності зайнятості, скорочення прихованого безробіття, створення нових і ефективне використання наявних робочих місць;

- регулювання міграційних процесів з метою захисту національного ринку праці та інтересів громадян України, які працюють за її межами, сприяння процесу репатріації, повернення депортованих в Україну;

- здійснення захисту трудових прав громадян, насамперед права на безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної за законом; законодавче врегулювання системи державного нагляду та контролю за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про працю;

- реалізація соціальної політики в галузі охорони праці, основними завданнями якої є створення безпечних умов праці на виробництві, суттєве зниження рівня робочого травматизму та професійних захворювань, поліпшення стану гігієни праці та виробничого середовища;

- розвиток відносин соціального партнерства з метою утвердження в суспільстві соціальної злагоди, громадянського миру й демократії.

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. Аграрна політика
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
5. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
6. Активна і пасивна державна політика.
7. Активна політика зайнятості
8. Антиінфляційна державна політика
9. Антиінфляційна політика держави
10. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
11. Антимонопольна політика держави.
12. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій

Переглядів: 351