Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Культура Київської Русі

Культура цього періоду досягла високого рівня, що пояснюється значними здобутками попередніх етапів розвитку східних слов'ян, розквітом Київської держави та творчим засвоєнням досягнень Ві­зантії та Західної Європи.

Величезне значення для розвитку культури мала поява писем­ності. Слов'янську азбуку створили близько 863 р. болгарські про­світителі Кирило та Мефодій (кирилиця,яка лежить в основі сучасних українського та російського алфавітів). Поширення писе­мності сприяло розповсюдженню освіти на Русі, яка опікувалася церквою та князем і зосереджувалася переважно у монастирях. Перша школа у Києві при Десятинній церкві була відкрита Воло­димиром Великим, ще більшого поширення набули школи за пра­вління Ярослава Мудрого. Навчання грамоти розпочиналося із ви­вчення азбуки. Учні писали на восковій дощечці за допомогою писал-стрижнів з загостреним кінцем. Великі тексти писали на березовій корі (берестяні грамоти). 1037 р. при Софійському соборі відкрили школу нового типу, де, крім грамоти, вивчали грецьку і латинську мови, основи філософії і медицини. Відомим лікарем у Києві був Агапіт, який умів робити хірургічні операції.

Багата і різноманітна усна народна творчість доби Київської Русі. Одним з найстаріших фольклорних жанрів є народні перекази (про трьох братів, що заснували Київ, про Вольгу Святославича, про Кожум'яку). Існував і дружинний епос, який знайшов своє відо­браження у билинах. Найпопулярнішими героями билин були князь Володимир Красне Сонечко, Ілля Муромець, Добриня Нікітич, Альоша Попович, Микула Селянинович,

Виникнення писемності створило передумови для перетворення усної народної творчості у писемну літературу. Одним з найдавні­ших зразків літератури є «Слово про закон і благодать», написане першим київським митрополитом Іларіоном близько 1050 р. У ньому підноситься значення християнства, яке протиставляється язич­ництву, високо оцінюється діяльність князя Володимира Великого за те, що зробив Русь відомою в усіх кінцях землі, висловлюється гордість за неї.

Видатним письменником свого часу був великий князь Володи­мир Мономах, який написав «Повчання дітям». Цей твір є автобіографісю князя і разом з тим викладом його політичних та філософ­сько-стичних поглядів. Володимир вважав, що князь сам повинен входити у всі галузі управління, не кривдити людей, зберігати мир, єдність Руської держави, зміцнювати великокнязівську владу.

Найчудовішим поетичним твором княжої доби є «Слово о полку Ігоревім» (1185-1187). У ньому з великою художньою силою ви­кладено історію походу 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців, який закінчився поразкою і поло­ном князя. Головна ідея твору — заклик до єдності князів у бо­ротьбі з іноземними ворогами.

Значна частина літератури належить до релігійної. Найвідомішими є створені у другій половині XI ст. «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського».

Визначними пам'ятками оригінальної давньоруської літерату­ри є літописи, тобто історичні твори про події, подані у хро­нологічному порядку за роками. У Києві був укладений перший давньоруський літописний звід 1037-1039 рр. Найвидатнішим с літопис «Повість минулих літ» (1113), складений у Києво-Печер­ському монастирі ченцем Нестором (1056-1114), в якому виклад доводився до 1110 р. «Повість» є загальноруським літописом, що відбиває минуле східних слов'ян на всій території їх розселення. Історія Русі розглядається в контексті світової історії. Основна ідея Нестора — ідея єдності Руської землі, а символом об'єднання є князівська династія Рюриковичів. Завдяки глибоким філософ­ським роздумам та концептуальним підходам, високим художнім якостям, «Повість минулих літ» стала вершиною літератури Ки­ївської Русі.

Про рівень культури і освіти на Русі свідчить той факт, що в обігу на всій території держави у ХІ-ХШ ст. перебувало близько 140 тис. книг декількох сотень найменувань.

Серед пам'яток архітектури слід відзначити Золоті ворота і Со­фійський собор, який став перлиною давньоруського мистецтва. Шедеврами світового значення є мозаїки собору. Мозаїчні компо­зиції виконані зі смальти 177 кольорових відтінків на золотистому тлі. Серед них вражає зображення Богоматері-заступниці з підня­тими вгору руками («Оранта») висотою 5,45 м.

Значного розвитку набуло іконописання. Видатним живописцем XII ст. був Алімпій, який написав знамениту ікону «Богоматір ве­лика Панагія». Зразками високого рівня мистецтва книжкової мі­ніатюри є «Остромирове Євангеліє» (1056-1057) і «Ізборник Свя­тослава», прикрашені чудовими заставками і мініатюрами.

На досить значному рівні знаходилось музичне мистецтво. Най-відомішим музичним виконавцем XI ст, був Боян. Особливу групу акторів і музикантів складали скоморохи — виконавці усної поезії, музичного фольклору. На Русі існували струнні інструменти (гус­лі, гудки, лютні), духові (труби, флейти, сопілки), ударні (бубни, металеві тарілки).

До моменту прийняття християнства русичі вже були знайомі з десятичною системою рахунку від одного до десяти тисяч, дроба­ми. До XII ст. рахунок розширився до 10 000 000. Ботаніка обме­жувалася вивченням лікарських трав. Досить поширеними були знання про тваринний світ, оскільки полювання мало суттєве зна­чення і русичі добре знали звички тварин та птахів. Вже у XII ст. згадується лісопильна рама, яка діяла енергією водиводоспаду.

Основними продуктами харчування в раціоні руських князів були хліб та м'ясо. У свята подавався здобний хліб змедом і маком. Ікра вперше згадується у джерелах у XII ст. Пшониа та вівсяна каші були найпоширенішими серед простого народу. Вживали три види напоїв: квас, мед та імпортне вино. Одяг в основному шили з льону, але бояри та їхні жінки надавали перевагу одягу з шовку та парчі.

Таким чином, культура Київської Русі мала значні досягнення, які увійшли до скарбницю світової цивілізації.

Тема 3. Українські землі під владою іноземних держав (ХІУ-ХУІ ст.)

План:

1. Розподіл і захоплення українських земель Литвою, Польщею та іншими державами


Читайте також:

  1. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  2. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі
  3. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
  4. Бондарихінська культура
  5. Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою
  6. Варіанти акультураційних стратегій
  7. Великі князі Київської Русі та їхня державотворча політика
  8. Видовий ряд зброї у Київської Русі. Особливості «місцевого» типу меча.
  9. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
  10. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.
  11. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.
  12. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.




Переглядів: 730

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Соціально-економічний розвиток Київської Русі | Розподіл і захоплення українських земель Литвою, Польщею та іншими державами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.