• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Складання проекту Державного бюджету

План

Тема: Бюджет. Бюджетна система.

Лекція 6.

Навчальна мета:розкрити сутність бюджету і роль бюджетної системи.

Час:320 хв.

Метод:Лекція

Місце:Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1. 75 хв.

2.80 хв.

3.75 хв.

4.80 хв.

5.Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення:схеми, таблиці, збірники документів і матеріалів, першоджерела.

Джерела і література:

1. Бюджетний кодекс України. К, 2003.

2. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» Голос України.

3.Кириленко О.П. Місцеві бюджети України. К., 2005.

4. Кириленко О.П. Фінанси (теорія та вітчизн. практика). Тернопіль, 2006.

5. Юрій СІ., Бескид Й.М. Бюджетна система України. Навчальний посібник. К., 2000.

1. Бюджет як основний фінансовий план держави та інструмент управління економікою. Основні функції бюджету.

2. Бюджетна система в Україні та основні принципи її побудови. Бюджетний устрій.

3. Бюджетний процес в Україні, його суть та особливості. Характеристика етапів бюджетного процесу.

4. Доходи і видатки бюджету.

1. Бюджет як основний фінансовий план держави та інструмент управління економікою. Основні функції бюджету.

Бюджет держави є досить складним і багатогранним явищем у суспільстві. Розкриваючи поняття «бюджет»,доцільно розгляну­ти такі його найважливіші характеристики:

· за сутністю економічної категорії;

· за правовим характером;

· за формою;

· за матеріальним змістом.

Бюджет є самостійною еко­номічною категорією: ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується тими самими ознаками, які притаманні фінан­сам у цілому, але одночасно має свої особливості, які відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин. До цих особ­ливостей відносять:

1)бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов'язаних з відокремленням частини ВВП у руках держави і використанням її з метою задоволення потреб усього су­спільства й окремих адміністративно-територіальних формувань;

2)за допомогою бюджету відбувається перерозподіл націона­льного доходу, рідше — національного багатства, між окремими галузями народного господарства, адміністративно-територіаль­ними формуваннями, сферами суспільної діяльності;

3)пропорції бюджетного перерозподілу вартості більшою мі­рою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потре­бами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

4)сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що зумовлено ключовою роллю по­ложенням бюджету порівняно з іншими ланками.

Специфічне суспільне призначення бюджету— забезпечити розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

Як економічна категорія бюджет являє собою економічні від­носини між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП (частково і національного багатства) з метою формування і вико­ристання бюджетного фонду, призначеного для забезпечення ви­конання державою її функцій. Фінансові відносини, які склада­ються у держави з юридичними і фізичними особами, називаю­ться бюджетними. Централізація частини ВВП у бюджеті є пла­тою суспільства за виконання державою її функцій, таких як управління суспільством, оборона країни, економічна і соціальна.

Крім того, держава, виступаючи власником засобів виробниц­тва у державному секторі, здійснює підприємницьку діяльність і відповідно є одним із суб'єктів створення і розподілу ВВП. Сконцентровані у бюджеті кошти призначаються для здійс­нення державної соціально-економічної політики, забезпечення оборони та безпеки держави. За допомогою бюджету виконують­ся державні та місцеві програми з розвитку й успішного функці­онування галузей економіки, освіти, охорони здоров'я, зміцнення науково-технічного потенціалу й культури, поліпшення матеріа­льного становища населення, підтримки соціально-економічного розвитку регіонів.

Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Зміст цих функцій, сфера і об'єкт їх дії характеризують специфіку бюджету як економічної категорії. Завдяки розподільній функції відбува­ється концентрація грошових коштів у руках держави і їх вико­ристання з метою задоволення загальносуспільних потреб.

Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами су­спільного виробництва. Сфера дії розподільної функції бюджету ви­значається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.

Контрольна функція дає змогу дізнатися, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних кош­тів, чи ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції становить рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень і видатків.

Специфіка контрольної функції бюджету полягає в тому, що бюджет об'єктивно — через формування і використання фонду фінансових коштів держави — відображає економічні процеси, які відбуваються в структурних ланках економіки.

Правова характеристика бюджету пов'язана із його законода­вчим регулюванням. Бюджет виступає документом (фінансовим планом), в якому подається розпис доходів і видатків держави та органів місцевого самоврядування на бюджетний період. Держа­вний бюджет України затверджується у формі закону.

За матеріальним змістом бюджет — це фонд фінансових ре­сурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених Конституцією.

Бюджет як централізований грошовий фонд перебуває у по­стійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. У зв'язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом, яка реалізуєть­ся через бюджетний механізм, що створює держава.

Бюджетний механізм — це сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджет­них коштів. Через бюджетний механізм держава регулює еконо­міку, стимулює виробничі та соціальні процеси.

До бюджетних методів регулювання економічних і соціальних процесів відносять:

1)податки, які впливають на розвиток виробництва товарів,
попит на них та їх пропонування;

2) бюджетне фінансування загальнодержавних програм, що за­безпечують розширення виробництва й удосконалення його струк­тури, розвиток соціальної сфери, соціальний захист громадян;

3) фінансова підтримка окремих галузей і підприємств для ви­рівнювання економічних умов їх функціонування або прискореного розвитку (через субвенції, пільгові, безпроцентні кредити та ін.);

4) створення за рахунок бюджетних коштів спеціальних фондів, резервів для попередження диспропорцій у розвитку економіки.

Бюджетний механізм є активним інструментом реалізації бю­джетної політики. Тому перехід на ринкові відносини, зміни, які відбуваються в пріоритетах бюджетної політики, потребують ра­дикальних змін і в бюджетному механізмі.

2. Бюджетна система в Україні та основні принципи її побудови. Бюджетний устрій.

Складовими бюджетної системи України є державний бю­джет та місцеві бюджети. Відповідно до Бюджетного кодексу України, ухваленого Верховною Радою України 22 березня 2001 р., місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Респуб­ліки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань).

Для аналізу та прогнозування економічного і соціального роз­витку держави складається Зведений бюджет України, що включає показники Державного бюджету України, зведеного бю­джету Автономної Республіки Крим і зведених бюджетів облас­тей та міст Києва і Севастополя.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бю­джетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області містить показники обласного бюдже­ту, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значен­ня цієї області. Зведений бюджет району охоплює показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищ­них та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет мі­ста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу.

Вертикальна структура бюджету за рівнями влади характери­зується двома поняттями: бюджетний устрій і бюджетна система.

Бюджетний устрій — показує, яким чином побудована бю­джетна система, тобто це організація вертикальної структурної побудови бюджету держави за рівнями адміністративно-терито­ріального поділу країни.

Бюджетна система — відображає складові бюджету, тобто це сукупність усіх бюджетів, які формуються в даній країні згід­но з її бюджетним устроєм.

Основи бюджетного устрою:

— виділення видів бюджетів;

— установлення принципів побудови бюджетної системи;

— розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;

— організація взаємовідносин між бюджетами.

Виділення видів бюджетів грунтується на політичному устрої та адміністративно-територіальному поділі кожної країни. Уста­новлено два основні види бюджетів — центральні та місцеві. У країнах з федеральним устроєм існують два різновиди цент­ральних бюджетів: загальнодержавний та центральні для членів федерації. В Україні центральними є Державний бюджет України і Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим. Склад місцевих бюджетів відображає територіальний поділ країни: в Україні — області, райони, поселення. Відповідно місцеві бю­джети поділяють на дві групи: централізовані (регіональні) — обласні, районні, міські та бюджети базового рівня — сіл, селищ, міст, районів у містах.

Принципи побудови бюджетної системи є визначальною ос­новою бюджетного устрою. Вони визначають характерні ознаки і риси бюджетної системи кожної країни.

Принцип єдності означає, що всі ланки бюджету в сукупності становлять єдиний (зведений, консолідований) бюджет, який складається і затверджується в загальному обсязі.

Принцип автономності означає, що кожний бюджет, що вхо­дить до складу бюджетної системи, є відносно відособленою і са­мостійною ланкою. Автономність бюджетів забезпечується чітким законодавчим розмежуванням доходів і видатків між бюджетами із забезпеченням кожного бюджету досить міцною і стабільною до­хідною базою.

Розмежування доходів і видатків між бюджетами є важли­вим елементом бюджетного устрою. Воно починається з розме­жування видатків, яке ґрунтується на розмежуванні функцій держави між різними рівнями влади і, відповідно, на призначенні того чи іншого бюджету: з центрального бюджету фінансуються видатки загальнодержавного характеру, з відповідних місцевих бюджетів — видатки регіонального значення.

Розмежування доходів є похідним відносно розмежування ви­датків і може проводитись на основі двох методів. Перший— за­кріплення доходів за кожним бюджетом у повній сумі чи за твер­до фіксованими нормативами в умовах автономності кожного бюджету. Другий метод полягає у встановленні системи бюджет­ного регулювання в умовах єдності бюджету, тобто у проведенні відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їхніх потреб. При цьому всі доходи поділяються на закріплені і регулюючі.

Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає ви­ділення їх напрямів, видів та форм.

За напрямами взаємовідноси­ни між бюджетами поділяються на вертикальні— між бюджета­ми різних рівнів, і горизонтальні— між бюджетами одного рівня (в Україні тільки вертикальні).

Види взаємовідносин: регламен­товані законодавчими та інструктивними документами; договірні — на підставі угоди між відповідними органами влади чи упра­вління.

Форми взаємовідносин:

1.Субсидію­вання — це виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня. Види субсидіювання: субсидії, субвенції, дотації.

2.Вилучення коштів — передання коштів із бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня.

3.Взаємні розрахунки — передання кош­тів із одного бюджету до іншого у зв'язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджету.

4.Бюджетні позички— запозичення коштів у зв'язку з виникненням тимчасо­вого касового розриву — незбігання у часі фінансування видатків і надходження доходів. Можуть надаватись або з бюджету вищого рівня, або установами банківської системи (на даний час в Україні позички можна отримати тільки в банках).

3. Бюджетний процес в Україні, його суть та особливості. Характеристика етапів бюджетного процесу.

Бюджетна система нашої держави була сформована на основі закону «Про бюджетну систему України». На даний час її функ­ціонування регламентується нормами «Бюджетного кодексу».

Бюджетний процес — це організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.

Учасниками бюджетного процесу є Президент України, Вер­ховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фі­нансів, Державне казначейство, Національний банк України, Ра­хункова палата, головні розпорядники і розпорядники бюджет­них коштів та інші органи, на які законодавством України покла­дені бюджетні, податкові та інші повноваження.

Можна виділити такі стадії бюджетного процесу:

1)складання проектів бюджетів;

2)розгляд та прийняття закону про державний бюджет Украї­ни, рішень про місцеві бюджети;

3)виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4)підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Бюджет складається з двох частин:

— бюджетне планування;

— виконання бюджету.

Бюджетне планування охоплює складання проекту бю­джету, його розгляд і затвердження.

Завдання бюджетного планування визначаються необхідністю вирішення охарактеризованого вище триєдиного завдання фор­мування бюджету:

1)достовірне визначення обсягу та джерел формування дохо­дів бюджету;

2)оптимальний розподіл видатків за окремими групами й га­лузями;

3) збалансування бюджету.

Процедура бюджетного планування — послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначена Бюджетним кодексом України і на державному рівні включає такі етапи та стадії: визначення основних напрямів бюджетної полі­тики; підготовка й аналіз бюджетних запитів; схвалення проекту державного бюджету Кабінетом Міністрів; розгляд та прийняття державного бюджету Верховною Радою.

А. Визначення основних напрямів бюджетної політики на на­ступний бюджетний період.

· До 1 червня Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період, що ґрунтується на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття.

· До 1 липня Верховна Рада приймає постанову про схвалення
або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на
наступний бюджетний період (Бюджетна резолюція).

Б. Підготовка й аналіз бюджетних запитів

· Міністерство фінансів розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкцію щодо підготовки бюджетних запитів.

· Розроблення бюджетних запитів, що містять пропозиції з
відповідним обгрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, не­
обхідних розпорядникові для забезпечення його діяльності на на­
ступний бюджетний період, та подання їх Міністерству фінансів.

· Аналіз бюджетних запитів та підготовка пропозицій проекту
Державного бюджету України та проекту закону про Державний
бюджет. Усунення розбіжностей з головними розпорядниками
бюджетних коштів.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
3. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
4. III. Виконання бюджету
5. VII. Етап проектування
6. VII. Етап проектування
7. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
8. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
9. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування
10. Аналіз комерційної здійснимості (спроможності) проекту
11. Аналіз чутливості інвестиційного проекту
12. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.

Переглядів: 857