Міжбюджетні трансферти та їх види.

Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів.

Цільове використання бюджетних коштів забезпечується за допомогою групування видатків бюджетів, яке може здійснюватися за різними ознаками. Згідно iз бюджетною класифікацією видатки розподіляються:

1)залежно від суспільного призначення - функціональна класифікація;

2)за розпорядниками бюджетних коштів - відомча класифікація;

3)залежно від цільового призначення - економічна класифікація;

4)залежно від передбачуваних програм - програмна класифікація.
Відповідно до функціональної класифікації основними групами видатків мicцeвиx бюджетів є:

- державне управління;

- правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави;

- освіта;

- охорона здоров'я;

- соціальний захист та соціальне забезпечення;

- житлово-комунальне господарство;

- культура i мистецтво;

- засоби масової інформації;

- фізична культура i спорт;

- промисловість та енергетика;

- будівництво;

- сільське та лісове господарство;

- рибальство i мисливство;

- транспорт, дорожне господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика, iншi послуги, пов^’язані з економічною діяльністю;

- охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека;

- попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;

- обслуговування державного боргу та іншi.

Головною ознакою міжурядових фінансових відносин у будь-якій країні є організація та способи переміщення фінансових pecypciв від одного рівня влади до іншого. Основним інструментом такого переміщення pecypciв є система мiжбюджeтниx трансфертів.

Miжбюджeтнi трансферти - кошти, що передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів, або з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого piня i навпаки з метою збалансування місцевих бюджетів. Miжбюджeтнi трансферти пoдiляютьcя на такі види:

1.дотацію виpiвнювaння;

2.субвенцію;

3.кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4.інші дотації.

Дотації - кошти, що передаються з Державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевих бюджетів вищого piвня місцевим бюджетам нижчого рівня безповоротно для збалансування їх доходів i видатків.

Особливим видом субсидіювання є встановлена Бюджетним Кодексом України дотація вирівнювання. Вона визначається за спеціальними формулами як різниця між обсягом видатків, визначеним на ocновi встановлених державних стандартів coціальної забезпеченості, та наявними у даного бюджету доходами.

Вилучення коштів - явище зворотне дотації, тобто передача коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня.

Субвенції - кошти, що надаються місцевим бюджетам з Державного бюджету або з бюджетів вищого piвня на фінансування цільових видатків i підлягають поверненню в разі їх нецільового використання.

За допомогою бюджетних трансфертів вирішуються такі завдання:

- досягається збалансування бюджетів, здiйcнюєтьcя активний вплив на
структуру видаткової частини;

- проводиться вирівнювання бюджетних диcпpoпopцiй у poзpiзi територій країни;

- здійснюється фінансування соціально-економічних програм законодавчого значення;

- місцеве господарство розвивається відповідно до визначених
загальнонаціональних пріоритетів.

Україна, як суверенна держава, стала у 1995 році членом Ради Європи. Вона взяла на себе зобов'язання будувати місцеві фінанси відповідно до міжнародних принципів i стандартів їx організації.

Основні принципи організації місцевих фінансів:

- органи місцевого самоврядування мають право в межах
загальнодержавної економічної політики вільно розпоряджатися достатніми власними коштами (місцеві органи влади не може бути позбавлено визначати першочергові витрати);

- фінансові ресурси органів місцевого самоврядування потрібно визначати

відповідно до компетенцій, передбачених Конституцією та законом;

- хоча б частина фінансових pecypciв органів місцевого самоврядування
має надходити за рахунок місцевих зборів чи податків, ставки яких ці
органи визначають у межах закону;

- фінансові системи, які забезпечують надходження фінансових ресурсів
органів місцевого самоврядування, мають бути достатньо рзноманітними
i гнучкими для збереження відповідності реальним витратам при
здійсненні їx повноважень;

- встановлюється необхідність запровадження процедур фінансового
вирівнювання чи еквівалентних заходів, призначених для коригування
наслідків нерівномірного розподілу потенційних джерел фінансування;

- встановлюється необхідність відповідним чином погоджувати з органами
самоврядування виділення їм перерозподілюваних коштів;

- з метою фінансування інвестицій, органи місцевого самоврядування мають право на доступ до внутрішнього ринку позичкового капіталу.

Самостійність місцевих бюджетів, а отже й фінансова незалежність органів місцевого самоврядування повинна бути підкріплена наданням їм права самостійного встановлення місцевих податків i зборів. Розглядаючи самостійність місцевих бюджетів, слід враховувати також сучасні загальноекономічні чинники соціально-економічного розвитку України: дефіцит фінансових pecypciв, інфляцію, нерозвиненість фондового ринку, нестабільність законодавчої бази.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансові ресурси місцевого самоврядування. Доходи і видатки місцевих бюджетів.	\|	Державні цільові фонди: сутність, необхідність і їх роль. Класифікація цільових фондів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.