• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державні цільові фонди: сутність, необхідність і їх роль. Класифікація цільових фондів.

План

Тема: Соціальні позабюджетні фонди.

Лекція 10.

Навчальна мета:розкрити сутність фінансового права і роль фінансової політики.

Час:240 хв.

Метод:Лекція

Місце:Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

1. 50 хв.

2.45 хв.

3.45 хв.

4.50 хв.

5.40 хв.

6.Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення:схеми, таблиці, збірники документів і матеріалів, першоджерела.

Джерела і література:

1. Бедь В.В., Когут Ю.М. Фінанси. К. 2004.

2. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. —К.: Вища Шк., 2007

3. Загородній А.І., Вознюк ГЛ., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. Львів: Центр Європи, 2007.

4. Зятківський І.В. Фінансове забезпечення діяльності підприємств. Т., 2000.

5. Єпіфанів А.О., Дяконова І.І. Бюджет і фінансова система України: Навчальний посібник. — К.: Наукова думка, 2006.

1. Державні цільові фонди: сутність, необхідність і їх роль. Класифікація цільових фондів.

2. Пенсійний фонд України: джерела формування та напрями використання.

3. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Фінансові аспекти діяльності фонду.

4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

5. Джерела коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття та напрями їх використання.

Фонди фінансових pecypciв цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи i входять до складу державних фінансів. Основним централізованим фондом грошових коштів держави є бюджет. Кошти бюджету знеособлені i забезпечують реалізацію функцій держави. Разом з тим у державі можуть бути певні потреби, які мають особливе значення i потребують гарантованого фiнaнcoвoгo забезпечення. До таких потреб належать: надання певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, непередбачуваних подій. Це i є причиною формування фондів цільового призначення.

Державні цільові фонди— це форма перерозподілу i використання фінансових pecypciв, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.

За допомогою цільових державних фондів можливо:

· впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування i кредитування підприємств;

· забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їx за рахунок спеціально визначених джерел i штрафів за забруднення навколишнього середовища;

· надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій,
соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.

Залежно від цільового призначення державні фонди поділяються на економічні i соціальні, а відповідно до piвня управління — на державні i регіональні. Цільові фонди можуть бути постійними i тимчасовими. Створення постійних фондів пов'язане з виділенням окремих функцій держави. Зокрема, в peaлiзaцiї соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У процесі створення системи самостійних соціальних фондів ставилося завдання «розвантажити» бюджет від значної частки соціальних видатків і забезпечити їх автономне гарантоване фінансування. Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціонування після виконання покладених на них завдань. Для втілення певних економічних програм можуть створюватися позабюджетні фонди як у межах держави, так і на міжнародному рівні.

Джерела формування цільових державних фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створені. На їх величину впливає економічний і фінансовий стан держави на тому чи іншому етапі розвитку.

Напрями використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються. Деякі державні цільові фонди можуть бути інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв'язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не збігається у часі з їх надходженням, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковим джерелом фінансування витрат відповідного фонду.

Правом створення цільових фондів наділені як органи центральної, так і місцевої влади. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел. Загальнодержавні цільові фонди мають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур.

Цільові державні фонди, як правило, перебувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Управлінські структури мають відповідні права й обов'язки щодо використання фондів, визначені законом.

Загалом принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформулювати так:

Відрахування до фондів централізовано визначаються державою.
У західних країнах число таких фондів становить від 30 до 80. В Україні на даний час створюються такі основні державні цільові фонди:

- Пенсійний фонд;

- Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

- Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

- Фонд захисту інвалідів.

У різні роки до складу фондів цільового призначення належали фонд
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення, фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу, фонд охорони праці, державний інноваційний фонд та ін. Основну групу серед цільових фондів становлять фонди державного соціального страхування.

Соціальне страхування — це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування за постійної чи тимчасової втрати працездатності або місця роботи.

У системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, яка бере на себе зобов'язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть функціонувати також недержавні компанії соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими— працівники підприємств і організацій, а з деяких виплат і непрацюючі громадяни.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
8. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
9. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.

Переглядів: 4559