• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів

Раціональне природокористування передбачає відтворення спожитих відновних первинних природних ресурсів і мінімальне споживання невід­новних при одночасному мінімальному утворенні неутилізовуваних від­ходів, які потрапляють у навколишнє природне середовище.

Концептуальною основою Державної програми раціонального вико­ристання природних ресурсів є принцип дотримання балансу між негатив­ним впливом антропогенної діяльності на об’єкти навколишнього при­родного середовища та їх здатністю до самозбереження і самовідновлення. Державна політика охорони і раціонального використання природних ресурсів визначається системою правових, організаційних, економічних та інших заходів, що мають природоохоронний, ресурсозбережний та відтворювальний характер.

Земельні ресурси.З метою раціонального використання земельних ресурсів здійснюють інвентаризацію земель, що закріплені за населеними пунктами, промис­ловими підприємствами, установами й організаціями транспорту, зв’яз­ку, оборони, лісового фонду, інших земель і виявляють площі, що нале­жать до загальнодержавної та комунальної власності, резервуються для науково-дослідної діяльності та спеціалізованого сільськогосподарсько­го виробництва, природоохоронного рекреаційного призначення. Ство­рюється також державний реабілітаційний фонд земель з угідь, що потре­бують вжиття заходів для відновлення їх родючості. Проводять кадаст­рову оцінку земель.

Здійснюють оптимізацію структури угідь та формування високопро­дуктивних екологічно стійких агроландшафтів. Для цього розорюваність орних земель потрібно зменшити до 50 %, частку лук, пасовищ і сіножа­тей збільшити до 20 %. Площі земель природоохоронного фонду перед­бачається довести до середньосвітового рівня – 5 %.

Впроваджується ґрунтозахисна система землеробства з розширенням площ безполицевого обробітку ґрунту, щілюванням ріллі, смуговим роз­міщенням посівів і парів, першочерговим залуженням та консервацією сильноеродованих та схилових земель. Розробляються проекти землеуст­рою з контрольно-меліоративною організацією територій, відповідно до яких створюються захисні лісові насадження, будівництво протиерозій­них гідротехнічних споруд.

Однією з найважливіших проблем є рекультивація порушених земель, площа яких становить понад 190 тис. га, відновлення їх ґрунтового по­криву і повернення в сферу народного господарства. Рекультивація зе­мель має здійснюватися на ландшафтно-екологічних принципах, які пе­редбачають оптимальне співвідношення різних напрямів відновлення по­рушених територій, створення високопродуктивних ценозів, підвищення родючості рекультивованих ґрунтів та запобігання негативному впливу техногенних утворень на довкілля.

Важливим напрямом раціонального використання земельних ресурсів є поліпшення екологічного стану зрошуваних земель, на яких виникає підтоплення, вторинне засолення, водна ерозія, руйнація природної струк­тури ґрунтів тощо. На діючих зрошувальних системах створюють такі технології водокористування, які враховують рівень фізіологічних потреб сільськогосподарських культур, зміни мікроклімату зрошуваних ділянок та забезпечують відповідні врожаї без деградації земель. Для поліпшення меліоративного стану осушених земель потрібно збільшити посіви бага­торічних трав до 50–60 % загальної площі і досягти того, щоб системи двостороннього регулювання водного режиму становили близько 70 % площі.

Читайте також:

1. А – до відновлення, б – після відновлення.
2. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
3. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
4. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
5. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
6. Аналіз використання капіталу.
7. Аналіз використання матеріальних ресурсів
8. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
9. Аналіз використання обладнання.
10. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
11. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
12. Аналіз використання фонду робочого часу.

Переглядів: 545