Місце та роль Верховної Ради України в системі органів державної влади

Акти Верховної Ради України

Методи діяльності Верховної Ради України

Порядок організації та проведення сесій Верховної Ради України

Форми діяльності Верховної Ради України

Компетенція Верховної Ради України

Функції Верховної Ради України

Структура Верховної Ради України

Правова, територіальна та матеріально-фінансова основа діяльності Верховної Ради України

Завдання та принципи діяльності Верховної Ради України

Місце та роль Верховної Ради України в системі органів державної влади

ПЛАН

Лекція № 5. Організація діяльності Верховної Ради України

Верховна Рада України визначається Конституцією України (ст. 75) як єдиний орган законодавчої влади в Україні, її парламент. Таким чином, Верховна Рада не має статусу найвищого органу державної влади в країні, а є парламентом України — єдиним законодавчим органом державної влади.

Верховна Рада є виборним представницьким колегіальним органом, який складається з 450 народних депутатів (ч. 1 ст. 76 Конституції), і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу (ч. 1 ст. 82 Конституції). Рішення Верховної Ради приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування (ч. 2 ст. 84 Конституції). Закони та інші акти Верховна Рада приймає більшістю її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією (ст. 91). Вибори Верховної Ради є вільними і демократичними. Вони проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Верховна Рада — однопалатний парламент. Це зумовлено насамперед тим, що Україна — унітарна держава. В основу організації і діяльності Верховної Ради покладено ряд конституційних принципів, а саме: організація державної влади на основі її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; законність (легітимність) діяльності парламенту; постійність, колегіальність та гласність його роботи; ведення роботи парламенту державною мовою.

Застосування терміна «парламент» до Верховної Ради України свідчить про сприйняття ряду основних положень доктрини парламентаризму, під чим розуміють систему правління, що характеризується чітким розмежуванням законодавчої та виконавчої функцій за формального верховенства представницького законодавчого органу - парламенту - стосовно до інших органів державної влади. Звичайно, це не передбачає буквального відтворення в сучасних реаліях України всієї системи парламентаризму в повному обсязі. Для визначення конституційно-правового статусу Верховної Ради України були враховані особливості, обумовлені існуванням квазіпрезидентської форми правління в Україні. Конституція України 1996 р. визначає статус Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні. Це означає, що згідно з Конституцією України ніякої іншої законодавчої влади і відповідно органів, котрі її здійснювали би, в Україні немає.

Сучасному парламенту, зокрема Верховній Раді України, притаманні такі ознаки:

по-перше, це - загальнодержавний орган, наділений верховною законодавчою владою; його діяльність поширюється на всю територію держави (суб'єкта федерації чи державно-територіальної автономії). Парламент - єдиний орган у державі, який правоспроможний видавати акти вищої юридичної сили - закони;

по-друге, парламент діє в системі колективного прийняття рішень - це обов'язково колегіальний орган, що складається з парламентаріїв (Верховна Рада України - з народних депутатів України), чисельність яких має бути достатньою для забезпечення його представницького характеру;

по-третє, як представницька установа парламент провадить діяльність згідно з належними йому правами, а не на підставі яких-небудь розпоряджень, наданих йому ким-небудь іншим;

по-четверте, формується парламент (у повному складі або частково, наприклад, лише нижня палата) на виборних засадах - шляхом вільних виборів, які проводяться на основі дотримання загальновизнаних демократичних принципів виборчого права, що забезпечує його легітимний характер;

по-п'яте, парламент - це орган загальної компетенції, до його відома віднесено широке коло питань, які потребують законодавчого регулювання, він бере участь у реалізації практично всіх-функцій держави.

Залежно від ролі в державному механізмі парламенти бувають:

— типу арени, діяльність яких зводиться до обговорення ідей та напрямів політики, що формуються урядом держави;

—типу перетворюючих законодавчих органів — розробка та прийняття законів, визнання основних напрямів зовнішньої і внутрішньої політики, безпосереднє перетворення ідей на закони.

Верховна Рада є парламентом типу перетворюючого законодавчого органу. Саме вона розробляє та приймає закони, визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики, здійснює безпосереднє перетворення ідей на закони. Вона виконує такі функції: а) розглядає і вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують врегулювання законами України; б) приймає закони України; в) здійснює установчі, контрольні, координаційні і міжнародні функції, передбачені Конституцією України. Деякі автори виділяють ще й освітню та ідеологічну функції парламенту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рада національної безпеки та оборони України	\|	Правова, територіальна та матеріально-фінансова основа діяльності Верховної Ради України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.