Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Апарат Кабінету Міністрів України

 

Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Секретаріат очолює Голова Секретаріату, який організовує забезпечення діяльності Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністрів, затверджує за погодженням з Прем’єр-міністром України та Міністерством фінансів України штатний розпис та кошторис видатків Секретаріату, відповідно до законодавства призначає на посади та звільняє з посад його працівників.

До основних повноважень Голови Секретаріату Кабінету Міністрів України належать організація діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України з організаційного, експертно-аналітичного, правового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності уряду та урядових комітетів. Він організовує розроблення порядку документообігу в Секретаріаті Кабінету Міністрів України та контролює його дотримання; особисто подає на підпис Прем’єр-міністрові України проекти нормативно-правових актів; забезпечує взаємодію Секретаріату Кабінету Міністрів України із Секретаріатом Верховної Ради України та Адміністрацією Президента України у процесі поточної діяльності.

Як керівник Секретаріату він розподіляє обов’язки між своїми заступниками, затверджує положення про структурні підрозділи Секретаріату, подає пропозиції щодо його структури і чисельності, затверджує його штатний розпис. Крім того, Голова Секретаріату призначає на посаду та звільняє з посади працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України (в тому числі на умовах контракту), затверджує порядок формування, розміщення і виконання державного замовлення на перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України та здійснює інші повноваження, що надаються йому Кабінетом Міністрів України та Прем’єр-міністром України.

З питань, що належать до його компетенції, Голова Секретаріату приймає накази.

Структура Секретаріату Кабінету Міністрів України постійно піддається реформуванню. До складу Секретаріату Кабінету Міністрів України входять:

1) Керівництво Секретаріату Кабінету Міністрів України (Голова Секретаріату Кабінету Міністрів України, перший заступник, чотири заступники);

2) Патронатні підрозділи (служби Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, міністрів України);

3) Служба Голови Секретаріату Кабінету Міністрів України;

4) Департамент кадрового забезпечення та персоналу;

5) Юридичний департамент:

– Управління юридичної експертизи проектів актів законодавства;

– Управління аналізу та проблем розвитку законодавства;

– Відділ обліку та систематизації актів законодавства;

– Відділ редакційної роботи;

6) Департамент економічної політики:

– Управління стратегії реформування економіки та стратегічного планування;

– Управління міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики;

– Управління фінансової політики;

– Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики;

7) Департамент внутрішньої політики:

– Управління стратегії реформування соціальних відносин;

– Управління зв’язків з громадськістю;

– Управління науково-технічного та гуманітарного розвитку;

– Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій;

– Управління забезпечення зв’язків з Верховною Радою України;

– Центр інформаційних ресурсів.

8) Департамент розвитку реального сектору економіки:

– Управління експертизи, аналізу та дерегуляції розвитку реального сектору економіки;

– Управління моніторингу та ринкових перетворень в енергетичному секторі економіки;

– Управління координації здійснення аграрної політики;

– Управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування;

9) Управління експертизи та аналізу розвитку територій;

10) Управління адміністративної реформи;

11) Управління діловодства;

12) Управління підготовки та організаційного забезпечення проведення засідань Кабінету Міністрів України та Урядових комітетів;

13) Управління моніторингу;

14) Перший відділ;

15) Управління експертизи та аналізу оборонно-мобілізаційної роботи, діяльності правоохоронних органів та органів юстиції;

17) Господарське управління;

18) Відділ бухгалтерського обліку, фінансів та планування господарської діяльності;

19) Відділ протокольного забезпечення та прийому офіційних делегацій;

20) Відділ технічного супроводження обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж.

Робота апарату вищого органу виконавчої влади організовується згідно з Положенням про Секретаріат Кабінету Міністрів України, положеннями про структурні підрозділи Секретаріату, наказами Голови Секретаріату Кабінету Міністрів України.

 

Контрольні питання до теми:

  1. Охарактеризуйте систему органів виконавчої влади України?
  2. Визначте принципи та завдання діяльності Кабінету Міністрів України?
  3. Визначте повноваження Кабінету Міністрів України в сферах правової, соціальної та зовнішньої політики?
  4. Визначте повноваження Кабінету Міністрів України у сферах економіки, фінансів, обороноздатності, національної безпеки, державного управління та державної служби?
  5. Охарактеризуйте нормотворчу форму діяльності Кабінету Міністрів України?
  6. Охарактеризуйте установчу, правозастосовчу та контрольну форми діяльності Кабінету Міністрів України?
  7. Охарактеризуйте організаційні та матеріально-технічні форми діяльності Кабінету Міністрів України?
  8. Охарактеризуйте порядок підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України?
  9. Визначте поняття та види методів діяльності Кабінету Міністрів України?
  10. Охарактеризуйте методи планування та координації в діяльності Кабінету Міністрів України?
  11. Охарактеризуйте поняття, види та порядок видання актів Кабінету Міністрів України?
  12. Охарактеризуйте апарат Кабінету Міністрів України?

 

Рекомендована література до теми: [1, 19, 22, 25, 31, 32, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 50, 58, 59, 82, 83, 87, 89, 91]

 

Лекція № 8. Організація діяльності місцевих державних адміністрацій

 

ПЛАН

 

1. Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій

2. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій

3. Форми роботи місцевих державних адміністрацій

4. Методи діяльності місцевих державних адміністрацій

5. Акти місцевих державних адміністрацій

 

1. Система і основи правового статусу місцевих державних адміністрацій

 

Місцеві державні адміністрації – це єдиноначальні місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції, наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені владні рішення на території відповідних адміністративно-терито­ріальних одиниць.

Повноваження місцевих держадміністрацій у цілому реалізуються одноосібно їхніми керівниками – головами місцевих державних адміністрацій.

До системи місцевих органів державної виконавчої влади входять обласні, районні, районні в містах Києві і Севастополі, а також Київська і Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеві державні адміністрації та їх голови в процесі здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів України, підзвітні і підконтрольні урядові. Голови обласних державних адміністрацій інформують Президента України і Кабінет Міністрів України та щорічно звітують перед ними про виконання місцевою державною адміністрацією покладених на неї повноважень, а також суспільно-політичне, соціально-економічне, екологічне та інше становище на відповідній території, вносять пропозиції з питань удосконалення чинного законодавства України і практики його реалізації, системи державного управління.

Місцеві державні адміністрації під час здійснення своїх повноважень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань. З питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій керівники територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підзвітні і підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій.

Обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. В Автономній Республіці Крим діяльність районних державних адміністрацій у межах своїх повноважень спрямовує та контролює Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольними відповідним радам у частині делегованих повноважень.

Місцеві державні адміністрації є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України. Місцеві державні адміністрації знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.

 

2. Функції та компетенція місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

– виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

– законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

– виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;

– підготовку та виконання відповідних бюджетів;

– звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

– взаємодію з органами місцевого самоврядування;

– реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим, крім виконання вищеозначених завдань, забезпечують виконання Конституції Автономної Республіки Крим, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Фонд оплати праці працівників та видатки на утримання обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій встановлюються Кабінетом Міністрів України, районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністрацій – головами обласних державних адміністрацій. Для забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів за ними на праві управління закріплюється майно, що є державною власністю.

Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів і апарату місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації. Посадові особи місцевих державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов’язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України «Про державну службу».

Функції місцевих державних адміністрацій відзначаються багатоманітністю й охоплюють майже всі сфери суспільного життя на відповідній території.

За формами діяльності можна виділити нормотворчу, установчу, правозастосовчу (виконавчо-розпорядчу), контрольну функції місцевих держадміністрацій. Серед них приоритетною безумовноє правозастосовча, оскільки мова йде про органи виконавчої влади на місцях, які повинні забезпечувати виконання Конституції, законів України, актів Президента і Кабінету Міністрів України, а також інших органів виконавчої влади вищого рівня в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Значне місце в діяльності місцевих держадміністрацій займає й контрольна функція, оскільки вони в межах, визначених Конституцією й законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

- збереженням і раціональним використанням державного майна;

- станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням заподіяних державі збитків;

- використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

- охороною пам’яток історії та культури, збереженням житлового фонду;

- додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов’язаних з її якістю та сертифікацією;

- додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

- додержанням архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів;

- додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

- додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров’я, материнства та дитинства, сім’ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

- охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

- додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;

- додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію.

Серед основних предметних функцій місцевих органів виконавчої влади можна виділити економічну, бюджетну, соціальну, екологічну, юрисдикційну.

Компетенцію місцевих державних адміністрацій складають їхні власні, а також делеговані повноваження. Делегованими є повноваження, передані місцевим держадміністраціям відповідними радами, а також окремі повноваження, передані їм від органів виконавчої влади вищого рівня Кабінетом Міністрів України у межах, визначених законами України.

Основні власні повноваження держадміністрації

1. В галузі соціально-економічного розвитку:

– розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку;

– забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

– розглядає і приймає рішення за пропозиціями органів місцевого самоврядування по проектах планів і заходів підприємств, установ, організацій, розташованих на відповідній території;

2. В галузі бюджету і фінансів:

– складає і подає на затвердження ради проект місцевого бюджету і забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання;

– подає у встановленому порядку в органи виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України;

– отримує від усіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену законодавством для складання і виконання бюджету;

– регулює ціни і тарифи за виконання робіт і надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їхнього споживання.

3. В галузі управління майном, приватизації та підприємництва:

– здійснює на своїй території управління майном, що перебуває в державній власності або передане під її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління;

– вносить пропозиції до проектів програм приватизації держмайна, організує їх виконання;

– забезпечує реалізацію державної політики сприяння малому бізнесу, надає допомогу підприємцям, які займаються впровадженням інвестиційних проектів, виробництвом товарів народного споживання, наданням послуг населенню.

4. В галузі екології

– розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності;

– вживає заходів для відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами;

– вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;

– інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються для його поліпшення;

– організовує роботу з ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян;

5. В галузі науки, освіти, охорони здоров’я:

– реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім’ї та молоді;

– сприяє розвитку науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції;

– вживає заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації;

– бере участь у вирішенні питань про визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортів і визначення їх режиму.

6. В галузі соціального захисту населення:

– реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян;

– сприяє розвитку соціального забезпечення соціально незахищених громадян, правильному і своєчасному призначенню і виплаті державних пенсій та допомоги, поданню адресної соціальної допомоги та підтримки, призначенню та виплаті цільової грошової допомоги, інших компенсаційних виплат;

– створює мережу, забезпечує розвиток матеріально-технічної бази закладів соціального захисту населення, підвищення рівня обслуговування в них;

– розробляє і забезпечує виконання комплексних програм поліпшення обслуговування соціально незахищених громадян;

– забезпечує в установленому порядку надання населенню субсидій на житлово-комунальні послуги;

– сприяє громадським, релігійнім організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у наданні допомоги соціально незахищеним громадянам.

7. В галузі забезпечення законності й правопорядку:

– забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;

– забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

– забезпечує розгляд звернень громадян та їх об’єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території;

– здійснює заходи щодо правового інформування і виховання населення;

– забезпечує виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання;

– оголошує у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснює передбачені законодавством заходи, пов’язані з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров’я і прав, збереженням матеріальних цінностей;

– бере участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством;

– здійснює управління архівною справою.

8. В галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин:

– забезпечує виконання зобов’язань за міжнародними договорами України на відповідній території;

– сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, екологічної безпеки, охорони здоров’я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;

– укладає договори з іноземними партнерами про співробітництво в межах компетенції, визначеної законодавством;

– сприяє зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на її території, незалежно від форм власності;

– організовує прикордонну і прибережну торгівлю;

– вносить до відповідних органів пропозиції щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу відповідної території.

9. В галузі оборонної роботи:

– забезпечує виконання законодавства про військовий обов’язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями;

– здійснює заходи, пов’язані з мобілізаційною підготовкою, цивільною обороною на відповідній території;

– сприяє підготовці молоді до військової служби, проведенню призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу;

– вживає заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України.

 

3. Форми роботи місцевих державних адміністрацій

 

Форми діяльності місцевих державних адміністрацій поділяються на правові та організаційні в залежності від характеру породжуваних ними наслідків.

До правових форм належать нормотворча, установча, правозастосовча і контрольна.

Нормотворча форма полягає у прийнятті розпоряджень нормативного характеру, регламенту діяльності державної адміністрації головами місцевих адміністрацій, а також нормативних наказів начальниками управлінь і завідуючими відділами.

Установча форма виявляється у формуванні головою державної адміністрації її структури, а також у порушенні перед Верховною Радою України головами обласних державних адміністрацій питання про призначення дострокових виборів у випадку дострокового припинення повноважень місцевих рад та їх голів.

Правозастосовча форма полягає у роботі з виконання актів Верховної Ради України, Президента України, органів виконавчої влади вищого рівня; прийнятті розпоряджень, доручень головою, наказів керівниками структурних підрозділів місцевої держадміністрації, які мають індивідуальний характер чи приймаються з питань організаційної роботи.

Контрольна форма складається з двох проваджень, які відрізняються за своїм предметом: нормотворчого і виконавчого. Нормотворче контрольне провадження має місце тоді, коли голова здійснює контроль за нормотворчою діяльністю керівників структурних підрозділів та апарату з правом відміни актів, а також тоді, коли голова обласної адміністрації контролює нормотворчу діяльність районної адміністрації з правом відміни актів. Виконавче контрольне провадження являє собою контроль за ефективністю діяльності відділів, управлінь, інших структурних підрозділів і апарату, а також контроль за виконанням місцевими радами делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

Організаційні форми діяльності місцевих держадміністрацій поділяються на основні та допоміжні. До основних організаційних форм належать персональна діяльність голів, заступників, керівників структурних підрозділів і керівника апарату; наради; засідання колегії, консультативних і допоміжних органів і служб.

Засідання колегії проводяться відповідно до плану роботи місцевої державної адміністрації, як правило, один раз на місяць, позачергові – у міру потреби. Засідання колегії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини загальної кількості її членів. Рішення колегії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів колегії. У випадку рівного розподілу голосів голос головуючого є вирішальним. В окремих випадках за рішенням головуючого може бути застосована процедура таємного голосування. Рішення колегії оформлюються протоколами, які підписуються головою колегії й впроваджуються у життя, як правило, розпорядженнями або дорученнями голови місцевої державної адміністрації. Апарат місцевої державної адміністрації забезпечує стенографування (технічний запис) засідань колегії.

Наради проводяться головою, заступниками голови, керівниками апарату, управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації відповідно до плану роботи місцевої держадміністрації з метою оперативного розгляду та вирішення питань, що належать до її повноважень. План проведення наради затверджується відповідною посадовою особою. Організація проведення нарад у голови місцевої державної адміністрації та його заступників покладається на апарат або відповідні структурні підрозділи місцевої державної адміністрації. Порядок денний, аналітичні довідки про стан справ та обґрунтування причин внесення питань на розгляд надсилаються учасникам наради завчасно, а з додаткових (позапланових) питань – вручаються учасникам у день проведення наради. Рішення, прийняті на нарадах, оформлюються протоколами не пізніше ніж у триденний термін. Протокол наради підписується головуючим. За результатами розгляду питань на нарадах можуть видаватися розпорядження голови місцевої державної адміністрації. Контроль за виконанням рішень, прийнятих на нарадах у голови місцевої державної адміністрації та його заступників, здійснюється апаратом, а у відповідних випадках – структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, які регулярно подають керівнику місцевої державної адміністрації, який проводив нараду, аналітичні та інформаційні довідки про стан виконання рішень, прийнятих на нараді. Офіційне повідомлення засобам масової інформації про порядок денний і підсумки розгляду питань на нарадах має право надавати прес-служба місцевої державної адміністрації або уповноважена головою місцевої державної адміністрації посадова особа. Дозвіл на присутність представників засобів масової інформації та на проведення кіно-, відео-, фотозйомок і звукозапису у приміщенні, де відбувається нарада, надається керівником апарату місцевої державної адміністрації.

Серед допоміжних організаційних форм можна виділити участь голови та інших керівників місцевої держадміністрації в засіданнях органів самоорганізації населення, місцевих рад, Кабінету Міністрів України; участь співробітників держадміністрації у зборах громадян за місцем проживання, інтерв’ю, прес-конференції та інші форми зв’язків з громадськістю.

 

4. Методи діяльності місцевих державних адміністрацій

 

У межах правових та організаційних форм діяльності місцевих держадміністрацій застосовуються відповідні методи роботи: планування; розробка, прийняття управлінського рішення та організація контролю за його виконанням; координація діяльності; інформаційне забезпечення діяльності; робота з кадрами та ін.

Планується як робота адміністрації в цілому, так і окремих її структурних підрозділів. Плани, які можуть бути перспективними, поточними, оперативними, потребують затвердження з боку голови місцевої держадміністрації. Формування планів здійснюється керівником апарату адміністрації за пропозиціями структурних підрозділів адміністрації, погоджених з відповідним заступником голови місцевої держадміністрації. План роботи адміністрації повинен передбачати такі розділи: 1) робота щодо реалізації державної регіональної політики; 2) виконання законодавства України; 3) реалізація державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідного регіону; 4) перелік різноманітних організаційно-масових заходів, що повинні здійснюватися адміністрацією, а також деякі інші питання.

Метод інформаційного забезпечення діяльності передбачає збір, обробку й використання різноманітної інформації в роботі місцевої держадміністрації. Інформація, що використовується місцевою держадміністрацією повинна бути достовірною, повною, оперативною.

Метод координації полягає в забезпеченні узгодженості в роботі місцевої держадміністрації з іншими органами публічної влади шляхом встановлення раціональних зв’язків між ними. Відносини можуть бути координаційно-паритетними та координаційно-субординаційними. До перших, наприклад, можна віднести взаємовідносини з органами місцевого самоврядування: взаємодія на відповідній території з місцевими радами; укладення договорів та створення спільних органів і організацій для здійснення спільних програм; складання і подання місцевою держадміністрацією на затвердження ради проекту відповідного бюджету та забезпечення його виконання. До координаційно-субординаційних можна віднести, наприклад, взаємовідносини місцевої держадміністрації з Президентом України, урядом та іншими органами виконавчої влади.

Метод вироблення рішень полягає в сукупності засобів і вимог щодо формування рішень місцевої держадміністрації, забезпечення їх оптимального та законного змісту і форми. Згідно регламентом, проекти розпоряджень голови місцевої держадміністрації вносяться структурними підрозділами адміністрації, проекти розпоряджень голови обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації — відповідними районними держадміністраціями. Проект розпорядження може вноситися тільки після проведення експертизи, підготовки пояснювальної записки, що містить необхідні розрахунки, обґрунтування і прогнози соціально-економічних та інших результатів його реалізації. Внесений проект розпорядження доповідається голові місцевої держадміністрації або його заступнику, за дорученням якого у десятиденний строк апарат проводить опрацювання проекту та редагування тексту.

Проекти розпоряджень з питань соціально-економічного розвитку в разі необхідності попередньо обговорюються на засіданнях колегії держадміністрації. Підписання акта здійснює голова місцевої держадміністрації.

Метод роботи з кадрами включає заходи з добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників місцевої держадміністрації. Прийняття на державну службу до адміністрації здійснюється шляхом конкурсного відбору або за іншою процедурою, визначеною законодавством. У місцевій держадміністрації створюється резерв кадрів, який підлягає щорічному перегляду та затвердженню.

 

5. Акти місцевих державних адміністрацій

 

На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів – накази.

Проекти розпоряджень голови місцевої державної адміністрації вносяться управліннями, відділами та іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації, проекти розпоряджень голови обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації – також відповідними районними державними адміністраціями.

До їх внесення місцевій державній адміністрації, проекти правових актів підлягають обов’язковому погодженню з причетними структурними підрозділами місцевої державної адміністрації, у разі потреби – з іншими причетними органами та організаціями. Погоджений проект розпорядження візується керівниками зазначених органів та організацій.

Крім того, проект розпорядження може вноситися тільки після проведення відповідної експертизи з пояснювальною запискою, що містить необхідні розрахунки та обґрунтування і прогнози соціально-економічних та інших результатів його реалізації. Якщо проект тягне за собою зміни або доповнення до інших розпоряджень, то ці зміни або доповнення включаються до нього, або подаються окремим актом одночасно з ним.

За наявності розбіжностей щодо проекту розпорядження керівник органу, який вносить проект, повинен забезпечити їх обговорення з причетними органами та організаціями з метою пошуку взаємоприйнятного рішення. У разі, коли такого рішення не знайдено, проект вноситься з обов’язковим додаванням переліку розбіжностей з їх обґрунтуванням та оригіналами зауважень, підписаних керівниками відповідних органів та організацій.

Проекти розпоряджень із соціально-економічних питань повинні, як правило, мати преамбулу, в якій викладається аналіз стану справ і причин недоліків у розв’язанні відповідних проблем, визначається мета видання розпорядження.

Встановлювані завдання повинні бути конкретними і реальними, спрямованими на досягнення у найкоротший термін мети, визначеної розпорядженням, з переліком виконавців і визначенням термінів виконання завдань. У необхідних випадках у проекті розпорядження можуть передбачатися проміжні контрольні терміни інформування місцевої державної адміністрації про перебіг виконання встановлених завдань.

Якщо проект розпорядження внесений до місцевої державної адміністрації з порушенням встановленого Типовим регламентом місцевої державної адміністрації порядку, то він повертається розробнику проекту за дорученням голови місцевої державної адміністрації або його заступника (відповідно до розподілу обов’язків) чи керівника апарату для внесення в установленому порядку.

Внесений проект розпорядження доповідається голові місцевої державної адміністрації або його заступнику (відповідно до розподілу обов’язків), за дорученням якого апаратом місцевої державної адміністрації проводиться опрацювання проекту, а також редагування тексту. Тривалість опрацювання проекту розпорядження в апараті не повинна перевищувати 10 робочих днів (у разі необхідності цей термін може бути продовжено заступником голови за обґрунтованим проханням посадової особи апарату). Якщо під час опрацювання проекту розпорядження виявлено необхідність внесення до нього істотних змін, проект повертається для доопрацювання та повторного візування керівниками причетних органів та організацій.

Неврегульовані розбіжності щодо проекту розпорядження розглядає заступник голови місцевої державної адміністрації (відповідно до розподілу обов’язків), який приймає рішення про врахування або відхилення зауважень. При цьому заступник голови може внести на розгляд голови місцевої державної адміністрації проект розпорядження з розбіжностями з додаванням довідки про такі розбіжності та пропозиціями щодо їх усунення.

Проект розпорядження візується працівниками апарату, які здійснювали його опрацювання (в обов’язковому порядку працівником юридичної служби), заступником голови місцевої державної адміністрації, який відповідає за його підготовку, а в разі потреби – іншими заступниками голови, після чого передається керівнику апарату для доповіді його голові місцевої державної адміністрації. Проекти розпоряджень з питань соціально-економічного розвитку відповідної території у разі необхідності попередньо обговорюються на засіданнях колегії місцевої державної адміністрації.

Підписані головою місцевої державної адміністрації розпорядження реєструються в установленому порядку і надсилаються причетним органам та організаціям згідно з розрахунком розсилання. Додатки до розпоряджень підписуються керівником апарату місцевої державної адміністрації.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноосібною і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а за потреби – оприлюднюються.

Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов’язків громадян або мають загальносуспільний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Рада міністрів АРК може скасовувати розпорядження голів відповідних районних держадміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, іншим актам законодавства України, а також нормативно-правовим актам Верховної Ради АРК, рішенням Ради міністрів АРК, що не суперечать законодавству України.

Матеріальна шкода, завдана незаконними рішеннями голів місцевих державних адміністрацій, наказами керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевих державних адміністрацій під час здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави. Водночас держава має право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевої держадміністрації, яка заподіяла шкоду, в розмірах і порядку, визначених законодавством.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

 

Контрольні питання до теми:

  1. Визначте систему та основи правового статусу місцевих державних адміністрацій?
  2. Визначте завдання та функції місцевих державних адміністрацій?
  3. Охарактеризуйте повноваження місцевих державних адміністрацій?
  4. Охарактеризуйте правові форми діяльності місцевих державних адміністрацій?
  5. Охарактеризуйте організаційні форми діяльності місцевих державних адміністрацій?
  6. Охарактеризуйте методи діяльності місцевих державних адміністрацій?
  7. Охарактеризуйте поняття, види та порядок видання актів місцевих державних адміністрацій?

 

Рекомендована література до теми: [1, 10, 25, 27, 32, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 50, 58, 59, 66, 81, 82, 83, 87, 88, 89, 91]

 

 


Читайте також:

  1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
  2. А/. Верховна Рада України.
  3. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  4. Аграрні закони України
  5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  7. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
  8. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  9. Адміністрація Президента України
  10. Адреси бібліотек України
  11. Акти Верховної Ради України
  12. Акти Кабінету Міністрів України




Переглядів: 1394

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Акти Кабінету Міністрів України | Поняття та ознаки місцевого самоврядування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.