• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМ 1. Ресурсозбереження на автомобільному транспорті

КОМПЛЕКСУ

ПАКЕТ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО

КОМПЛЕКСУ

ПАКЕТ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО

навчальної дисципліни

«РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ТА ПРИРОДООХОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ТРАНСПОРТІ»

для студентів денної форми навчання

за спеціальністю 7.04010601, 8.04010601

«Екологія та охорона навколишнього середовища»

Київ НТУ 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний транспортний університет

Кафедра «Технічна експлуатація автомобілів та автосервіс»

навчальної дисципліни

«РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ТРАНСПОРТІ»

для студентів денної форми навчання

за напрямом підготовки 6.050504 «Зварювання»

Київ НТУ 2012

Лекція №1

План

1. Загальні питання курсу.

2. Актуальність проблем ресурсозбереження.

3. Поняття ресурсозбереження.

4. Технічні, організаційні та економічні заходи та засоби збереження ресурсів.

5. Резерви і можливості в ресурсозбереженні.

6. Методика оцінки впливу нераціональної маси автомобіля на ресурсовикористання.

1. Ресурсозбереження з початку дев’яностих років стало учбовим предметом у вищих навчальних закладах, зокрема його вивчають студенти спеціальності 7.04010601, 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища» (… які навчаються за напрямом підготовки 6.050504 «Зварювання»). Навчальним планом передбачаються такі форми вивчення та їх відповідний обсяг у годинах:

лекції — 30 (18) годин;

практичні заняття — 15 (18) годин;

самостійна робота — 27 (36) години.

Метоюдисципліни є одержання студентами знань та практичних навичок у збереженні ресурсів, уміння їх використовувати у виробничих умовах автотранспорних підприємств.

Досягнення мети відбувається через вирішення задач:

— визначення пріоритетних напрямів у ресурсозбереженні на автомобільному транспорті;

— розробка та використання методів оптимізації роботи зі збереження окремих видів ресурсів;

— забезпечення ефективності роботи з ресурсозбереження використанням норм і нормативів на витрати різних видів ресурсів та застосуванням методів економічного стимулювання;

— вивчення та використання зарубіжної практики збереження ресурсів у виробництві;

— впровадження математичних методів і електронно-обчислювальної техніки в ресурсозбереженні;

— економічне обґрунтування методів відновлення працездатності вторинних ресурсів;

— використання методів варіантного вибору ресурсозберігаючих технологічних процесів технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

2. Умови функціонування та розвитку сучасної економіки суттєво відрізняються від умов попередніх десятиліть. На той час її розвиток ішов переважно екстенсивним шляхом з широким залученням природних ресурсів, запаси яких були досить великими. Це сприяло розширенню виробництва промислових товарів за рахунок збільшення кількості підприємств. Нинішній час характеризується виснаженням запасів природних ресурсів, збільшенням витрат на їх вишукування і освоєння, зменшенням виробництва матеріальних ресурсів, де природні є вихідною сировиною. Різні види природних ресурсів своїм виснаженням по-різному впливають на розвиток різних галузей економіки. Наприклад, обмаль енергетичних природних ресурсів викликає ланцюговий негативний ефект у всіх галузях економіки. Для автомобільного транспорту надзвичайно важливою є проблема ресурсів палива, для виробництва якого переважно використовується нафта. Щорічна потреба України в нафті складає 40…50 млн. т. Власні родовища дозволяють видобувати до 10 млн. т. Решту нафти необхідно завозити з інших країн. Відносно високі ціни на паливо, різке зростання собівартості транспортної роботи призводить до зниження попиту на транспортні засоби. Цілком зрозумілим є зусилля власників транспортних засобів і технічних служб, спрямовані на досягнення найменших витрат палива. Шляхи досягнення цієї мети можуть бути різними. Перш за все це можна досягти залученням до роботи транспортних засобів, які за своїми конструктивними характеристиками в порівнянні з іншими типами транспортних засобів здатні забезпечити перевагу у зниженні витрат палива. До таких транспортних засобів слід віднести дизельні або інші автомобілі, які працюють на більш дешевому виді палива чи використовують його менше на виконання одиниці транспортної роботи. До недавнього часу більш дешевим видом палива був газ, хоча пізніше ціни на газ вирівнялися в порівнянні з іншими видами палива. Незважаючи на це кількість автомобілів, які працюють на газовому паливі, постійно зростає.

Проблема ресурсозбереження є комплексною. При технічному обслуговуванні і ремонті об’єктом ТО і ремонту є автомобіль, а засобами виконання — структурні елементи виробничо-технічної бази автотранспортних підприємств. Як прямі, так і непрямі витрати ресурсів пов’язані з об’єктом обслуговування. Більш надійні і довговічні автомобілі будуть мати більшу періодичність ТО і менше відмов. А ці властивості автомобіль одержує на етапі свого проектування і технологічного втілення рішень конструкторів, тобто на етапі виготовлення. Чим досконаліший автомобіль надходить до сфери експлуатації, тим менші будуть ресурсні витрати на проведення технічного обслуговування і ремонту. Різноаспектний характер має ресурсозбереження і в умовах виконання ТО і ремонту. Тут наслідки роботи з ресурсозбереження визначаються рівнем організації такої роботи, наявністю нормативно-правової бази, обґрунтованістю вибору технологічного процесу на виконання робіт, досконалістю економічних методик у вирішенні питань ресурсозбереження тощо.

3. Ресурсозбереження поєднує два поняття. Перше поняття становлять ресурси як явище, а друге — збереження як процес стосовно цього явища. «Ресурси» — слово латинського походження. Під ресурсами розуміють матеріальні засоби, резерви, цінності, гроші і все інше, що може бути використано в разі необхідності. Практично поняття ресурсів включає всі засоби, якими доводиться користуватися в умовах автотранспортного підприємства. Зокрема, до ресурсів належать автомобілі, приміщення для їхнього обслуговування і ремонту, все технологічне та діагностичне обладнання, запасні частини та матеріали, інструмент, паливо тощо. Кожний із видів ресурсів має свої певні властивості, характеристики, завдяки яким визначається їхня придатність до використання у виробничому процесі.

За цими властивостями та характеристиками робиться висновок про перевагу одного виду ресурсів над іншим. Необхідно зазначити, що властивості та характеристики для переважної більшості ресурсів визначаються внаслідок цілеспрямованого впливу людини на них іншими засобами праці.

Уся різноманітність ресурсів поділяється на два види: природні та економічні. Природні ресурси сформовані і формуються за рахунок природного процесу розвитку, а економічні ресурси створюються переважно працею людей унаслідок дії над природними або ж економічними, якщо мова йде про інший ступінь економічних ресурсів. Усередині природної класифікації існують різні види ресурсів. Серед них можна назвати воду, сонячну енергію, землю та ін. А всередині економічних ресурсів також розрізняють різні види. До них належать ресурси матеріальні, трудові та фінансові. Більшість природних ресурсів слугує джерелами сировини для одержання, зокрема, матеріальних ресурсів.

Поняття збереження поєднує в собі комплекс дій різного змісту, метою яких є забезпечення раціонального використання ресурсів. Тут можна виділити два напрями збереження. Перший пов’язаний зі збереженням ресурсів, які не беруть участі у виробничих процесах, а другий — коли ресурси задіяні у виробництві. Прикладом першого може бути невведення в експлуатацію нових автомобілів, які прибули на автопідприємства. Зміст дії зі збереження нових автомобілів буде визначатись часом невведення їх в експлуатацію. Нетривале невведення не буде вимагати вжиття спеціальних заходів зі збереження засобів рухомого складу. І, навпаки, тривале невведення буде вимагати виконання спеціальних дій щодо збереження транспортних засобів до введення їх в експлуатацію.

Не менш важливою проблемою ресурсозбереження є вирішення питань збереження ресурсів у сфері їх використання у виробництві. Як правило, тут процеси ресурсозбереження протікають динамічно і є ресурсомісткими. Вирішення незначних питань на невеликому етапі такого динамічного процесу приносить відчутний кінцевий результат. На кінцевий результат збереження ресурсів впливають багато факторів, які можуть бути згруповані на організаційні, економічні, технічні та інші. Діють вони переважно комплексно, ступінь їх впливу не постійний, а залежить від умов вирішення питань ресурсозбереження.

Ресурсозбереження при проведенні технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів являє собою систему технічних, організаційних, нормативно-правових і економічних заходів, спрямованих на раціональне використання всіх видів ресурсів при здійсненні технологічних процесів у виробництві.

4. Технічні заходи та засоби включають у себе технологічне обладнання зон, цехів та дільниць з відповідними його технічними характеристиками; технологію виготовлення деталей різного призначення та відновлення експлуатаційних властивостей деталей, вузлів, агрегатів та автотранспортних засобів у цілому; технологію технічного обслуговування засобів рухомого складу, технологічного та діагностичного обладнання; технічні засоби та методи визначення якості виробів, ремонту і технічного обслуговування автомобілів та технологічного обладнання тощо.

Технологічні засоби й заходи обираються і здійснюються на основі відповідних показників, які можуть бути згруповані в експлуатаційні, конструкційні, технологічні, використання засобів.

Організаційні заходи і засоби включають у себе виробничу структуру підприємства; нормативно-правову базу для забезпечення виробничих процесів; підготовку виробництва; форми підготовки виробничого процесу у просторі; підготовку виробничого процесу за часом і галузеву підготовку виробництва.

Кожна з організаційних сфер характеризується своїми показниками. Підготовка виробництва характеризується складністю і тривалістю підготовки циклу виробництва; виробнича структура підприємства, цеху, дільниці — кількістю і питомою вагою основних і допоміжних ланок виробництва, кількістю робочих місць, ступенем дублювання виконання основних і допоміжних операцій, рівнем комбінування виробництва, ступенем спеціалізації цехів, дільниць та ін.; підготовка виробничого процесу у просторі — ступенем прямоточності процесу, величиною транспортних пробігів партій заготовок, деталей, виробів та ін.; підготовка виробничого процесу за часом — коефіцієнтом серійності виробництва, розміром партій деталей і кількістю партій, числом типорозмірів деталей, які закріплюються за окремими робочими місцями, дільницями, цехами, ступенем паралельності процесу, ритмом запуску-випуску партій і виробів, коефіцієнтом ритмічності виробництва, тривалістю циклу виготовлення та ін.; галузева підготовка виробництва — ступенем спеціалізації підприємства, ступенем кооперування та ін.

Економічні засоби та заходи включають у себе планово-економічні структури автопідприємств, грошові засоби, виробничо-технічну базу та основні фонди як питання їх ефективного використання, методи раціонального використання матеріальних ресурсів, підготовку та використання кадрів, наукову організацію праці та заробітної плати, методи матеріального стимулювання роботи з ресурсозбереження та ін.

Головним показником оцінки економічних засобів та заходів вважають мінімум вартості сукупної продукції за певний період.

5. За висновками спеціалістів відносно будь-якої галузі економіки резервами ресурсозбереження можуть бути:

— скорочення внутрішньогалузевого використання ресурсів;

— розвиток ресурсозберігаючих і маловідходних технологій, використання вторинних ресурсів;

— використання замінників природної сировини і матеріалів;

— раціональне й економне використання ресурсів;

— скорочення понаднормових запасів і прискорення їхнього обігу;

— скорочення в оптимальних розмірах встановленого парку машин і обладнання, підвищення коефіцієнта змінності їх роботи;

— скорочення парку невстановленого обладнання, введення його в дію;

— зниження фондомісткості продукції;

— зниження трудомісткості виготовлення продукції;

— використання підвищеної конструкційних матеріалів і кінцевої продукції якості, підвищення надійності і строків служби;

— удосконалення конструкції і технології виготовлення машин;

— удосконалення типорозмірів машин, підвищення рівня уніфікації і стандартизації;

— зниження матеріаломісткості продукції, скорочення браку, зниження норм витрат і підвищення коефіцієнтів використання ресурсів;

— скорочення втрат ресурсів за рахунок покращення транспортування, складування і зберігання.

6. Методику оцінки впливу нераціональної маси автомобіля на показники ресурсозбереження розглянемо на прикладі оцінки матеріаломісткості транспортних засобів вітчизняного виробництва.

Оберемо для такого порівняльного аналізу автомобіль Кременчуцького автомобільного заводу КрАЗ-256Б і Магірус-232Д виробництва ФРН. Автомобіль КрАЗ-256Б має власну масу 11 т і вантажопідйомність 12 т. Автомобіль Магірус-232Д — 8,5 і 11,5 т відповідно. Різниця між масою і вантажопідйомністю автомобілів КрАЗ-256Б і Магірус-232Д складає 1 і 3 т відповідно. Порівнюючи ці різниці, можна зробити висновок, що автомобіль КрАЗ-256Б перевозить постійно 2 т зайвого металу, а коли віднести ці 2 т до річної програми випуску автомобілів, то це буде вагома величина перевитрат металу. Річна програма заводу КрАЗ складає 1071 автомобіль. Припустимо, що це будуть автомобілі КрАЗ-256Б. Тоді перевитрати металу відносно автомобіля Магірус-232Д складуть:

т,

де — річна програма випуску автомобілів, шт.;

— різниця в масі порівнюваних автомобілів, т.

З використанням такої кількості металу можна було б виготовити таких автомобілів, як Магірус-232Д:

авт.

Це складатиме майже четверту частину річної програми заводу КрАЗ.

В експлуатаційних умовах надлишкова маса негативно відображається на цілому ряді показників. Перш за все автомобіль КрАЗ має занижені потенційні можливості у виконанні транспортної роботи. Для перевезення надлишкової маси необхідно витрачати додатково паливо. В лекції проводиться розрахунок додаткових витрат палива виходячи з того, що перевезення надлишкової маси створює додатковий опір рухові автомобілів. Визначається потужність двигуна, яка витрачається на подолання цього опору. За відомої потужності виконується розрахунок додаткових витрат палива, які складають для 1000 одиниць автомобілів КрАЗ при роботі їх протягом зміни 4900 кг або 5790 л.

Читайте також:

1. Аварії і катастрофи на транспорті.
2. Аварії на транспорті
3. Аварії на транспорті.
4. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
5. До теми 9: Правова охорона навколишнього природного середовища в містах і інших населених пунктах, у промисловості, енергетиці, на транспорті й у сільському господарстві.
6. Елементи перевізного процесу на пасажирському автомобільному транспорті.
7. Загальні вимоги пожежної безпеки на залізничному транспорті.
8. ЗМ 2. Організація роботи з ресурсозбереження на виробництві
9. ЗМ 3. Поняття природних ресурсів, їх використання на автомобільному транспорті
10. Кримінально-правова характеристика окремих складів злочинів, які вчиняються на залізничному, водному чи повітряному транспорті.
11. Митні формальності на автомобільному транспорті.

Переглядів: 3380