• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМ 2. Організація роботи з ресурсозбереження на виробництві

Лекція №2

План

1. Методика оцінки експлуатаційних втрат ресурсів від нераціональної маси автомобіля.

2. Предмет ресурсозбереження.

3. Принципи ресурсозбереження.

4. Стандартизація в галузі ресурсозбереження.

5. Задачі в ресурсозбереженні.

6. Оцінка рівня управління ресурсозбереженням на автомобільному транспорті.

1. Оцінимо розрахунками витрату палива на транспортування надлишкової маси автомобіля. Така маса спричинятиме додатковий опір руху автомобіля, значення якого можна вирахувати за формулою

, (2.1)

де — додатковий опір руху автомобіля, кгс;

— сумарний опір руху автомобіля, кгс/кг; при роботі на рівнинній місцевості = 0,027;

— різниця мас, прийнята в розрахунках, дорівнює 2000 кг.

кгс.

Потужність, необхідна на подолання цього опору, визначається за формулою

(2.2)

де — сила опору, яка дорівнює для взятого прикладу ;

— швидкість руху автомобіля, км/год. Для розрахунків приймаємо максимальну швидкість автомобіля КрАЗ-256Б, що дорівнює 70 км/год.

к.с.

Витрата палива для подолання цього додаткового опору визначається за формулою

(2.3)

де — питома витрата палива,

Тоді кількість палива буде:

г/км.

За формулою перевитрату палива відносять на 1 км пройденого автомобілем шляху. Визначимо далі величину перевитрати палива протягом зміни. Дослідженнями встановлено, що пробіг автомобіля КрАЗ-256Б при перевезенні будівельних вантажів змінюється в межах 150—170 км. Для розрахунків приймемо пробіг за зміну рівним 160 км. Тоді величина перевитрати палива буде

кг. (2.4)

Виразимо також цю кількість палива в літрах:

(2.5)

де — вага одного літра дизельного палива, рівна 0,85 кг/л.

Тоді

л.

Віднесемо цю кількість палива на 1000 одиниць автомобілів КрАЗ-256Б. Величина перевитрати палива для цієї кількості автомобілів складає у вагових показниках

кг,

а в об’ємних

л.

Ці розрахунки можна віднести за часом до одного місяця, року. Слід зазначити, що у взятій розрахунковій ситуації не взяті до уваги інші фактори, які спричиняють збільшення витрати палива.

2. Предмет ресурсозбереження складають сторони, властивості та відношення до об’єктів вивчення. Об’єктом вивчення у ресурсозбереженні є ресурси. Це найбільш загальна назва всього того різновиду ресурсів, які є об’єктами вивчення. Один і той же об’єкт може входити до різних дисциплін. Наприклад, паливо є об’єктом вивчення і технічної експлуатації автомобілів, і теорії автомобілів, і дисципліни «Використання експлуатаційних матеріалів та економія паливно-енергетичних ресурсів», і інших дисциплін. Характерним для кожної дисципліни є предмет вивчення. Він буде відрізняти зміст однієї дисципліни від іншої. У зв’язку з цим проаналізовано предмети вивчення дисциплін, які тісно пов’язані з ресурсозбереженням, і встановлено предмети вивчення дисципліни «Ресурсозберігаючі та природоохоронні технології на транспорті» («Ресурсозбереження на транспорті»). Його склали питання, які відображають сторони, властивості та відношення об’єктів:

— характеристики і властивості об’єктів, які впливають на ресурсозбереження;

— вплив діяльності людини на резерви ресурсів;

— заходи зі збереження ресурсів;

— організація і управління ресурсозбереженням на автомобільному транспорті;

— основи маркетингу з ресурсозбереження на автомобільному транспорті;

— структура матеріальних ресурсів, які використовуються при виконанні технологічних процесів технічного обслуговування та ремонту автомобілів;

— вимірники ресурсозбереження, обґрунтування їх значень;

— вплив трудових ресурсів на збереження матеріальних ресурсів;

— значення норм і нормативів для збереження ресурсів;

— властивості матеріальних ресурсів, які забезпечують їх збереження;

— обґрунтування потенційних можливостей у збереженні ресурсів;

— вплив якості вирішення питань конструювання і технології виробництва автомобілів на ресурсозбереження в експлуатаційних умовах;

— значення якості експлуатації автомобілів у збереженні ресурсів;

— типи технологічних процесів, які використовуються у різних дільницях (цехах), зонах ТО і ремонту автомобілів;

— варіантне обґрунтування ресурсозбереження технологічних процесів;

— проблеми ресурсозбереження вторинних ресурсів;

— вплив якості виконання робіт та предметів праці на ресурсозбереження.

3. Висвітлення питань, які складають предмет ресурсозбереження, базується на наступних принципах:

— заходи з ресурсозбереження на рівні підприємства повинні відповідати державним інтересам;

— у ресурсозбереженні повинні брати участь усі члени колективу підприємства;

— збереження ресурсів не повинно негативно відбиватись на призначенні виробу та виконанні трудових процесів;

— ресурсозбереження повинно здійснюватись і мати науково-обґрунтовану базу свого розвитку;

— для покращення роботи з ресурсозбереження необхідно використовувати матеріальне стимулювання;

— заходи з ресурсозбереження повинні сприяти підвищенню ефективності виробництва;

— постійно удосконалювати роботу з ресурсозбереження;

— пропозиції з ресурсозбереження повинні бути єдиними для всіх автопідприємств незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

У лекції кожний із принципів подається з розширеною інформацією про його суть.

4. За Законом України від 2001 року «Про стандартизацію», стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву.

У ресурсозбереженні задачами стандартизації є:

— визначення єдиної системи показників якості продукції;

— встановлення єдиних систем документації, норм і вимог в галузі проектування і виробництва виробів;

— встановлення єдиних науково-технічних термінів, позначень, одиниць вимірювання та ін., без яких неможливо точно визначити якість продукції і які мають перспективу багатократного використання.

У галузі ресурсозбереження стандартизація знаходиться в початковій стадії свого розвитку. Відомі чотири стандарти, в яких розглядаються питання безпосередньо ресурсів і ресурсозбереження, але є чисельні стандарти, зміст яких пов’язаний с ресурсозбереженням. Серед цих чотирьох стандартів:

ДСТУ 3051-95. Ресурсозбереження. Основні положення. — К.: Держстандарт України, 1995;

ДСТУ 3052-95. Ресурсозбереження. Порядок встановлення показників ресурсозбереження у документації на продукцію. — К.: Держстандарт України, 1995;

ДСТУ 3159-95. Ресурсозбереження. Нормування витрат зварювальних матеріалів. Загальні вимоги. Методи визначення нормативів ручного і механічного електрозварювання. — К.: Держстандарт України, 1995;

ДСТУ 2102-92. Ресурси матеріальні вторинні. Терміни та визначення. — К.: Держстандарт України, 1992.

Стандартом ДСТУ 3051-95 встановлені терміни та визначення з ресурсозбереження. До них належать ресурси; ресурсозбереження; ресурсовикористання; раціональне використання ресурсів; ощадливе використання ресурсів; ресурсомісткість продукції, робіт та послуг; ресурсоємність продукції, робіт та послуг; ресурсоощадність продукції робіт та послуг; економічна оцінка ресурсозбереження; утилізація.

Ресурсовикористання — природне або цілеспрямоване використання (витрати) ресурсів різноманітних видів (матеріальних, інтелектуальних, трудових, інформаційних, фінансових, часових та інших первинних і вторинних, традиційних і нетрадиційних) на життєвому циклі об’єкта (виробу, продукції, процесу) та під час надання послуг на певному рівні розвитку суспільства.

Раціональне використання ресурсів — досягнення максимальної ефективності використання ресурсів у господарстві за існуючого рівня розвитку техніки та технології з одночасним зниженням технологічного впливу на навколишнє середовище.

Ощадливе використання ресурсів — відносне скорочення витрати ресурсів, що знаходить своє відображення у зниженні питомих витрат їх на виробництво одиниці конкретної продукції, виконання робіт та надання послуг встановленої якості з урахуванням соціальних, екологічних та інших обмежень.

Ресурсомісткість продукції, робіт та послуг — сукупність системно-структурних властивостей, що характеризують склад та вміст зосереджених у продукції, роботах та послугах ресурсів певного виду за даного рівня розвитку суспільства.

Ресурсоємність продукції, робіт та послуг — сукупність структурно-технічних властивостей, що визначають можливості виготовлення продукції ремонту і утилізації, а також виконання робіт і надання послуг з установленими витратами та втратами ресурсів у технологічних циклах.

Ресурсоощадність продукції, робіт та послуг — сукупність експлуатаційних властивостей, що характеризують технічну досконалість продукції, а також робіт і послуг за рівнем витрачання та використання різноманітних ресурсів з досягненням певного корисного ефекту в заданих умовах функціонування.

Утилізація — види робіт із забезпечення ресурсозбереження (з урахуванням вимог екології та безпеки), за яких здійснюються з заданою інтенсивністю переробка та/або повторне використання виробів, що відслужили встановлений термін, та/або відбракованих виробів, матеріалів, пакування тощо, а також технологічних відходів та вторинних матеріалів. Утилізації піддають також вироби, що зіпсувалися внаслідок порушень з різноманітних причин умов їх функціонування.

5. До задач ресурсозбереження належать:

— аналіз стану роботи і проблеми з використання ресурсів на автомобільному транспорті;

— визначення джерел збереження ресурсів;

— оцінка існуючого рівня організації роботи з ресурсозбереження і визначення напрямів їх подальшого удосконалення;

— встановлення пріоритетних напрямів використання ресурсів;

— обґрунтування і розробка критеріїв оцінки роботи з ресурсозбереження;

— розробка методів оптимізації роботи з ресурсозбереження;

— підвищення ефективності роботи з ресурсозбереження за рахунок дотримання норм і нормативів;

— вплив якості виробів на витрати ресурсів як у сфері виробництва, так і в сфері використання;

— вивчення ролі маркетингу у забезпеченні збереження ресурсів;

— висвітлення ролі економічного стимулювання в роботі з ресурсозбереження;

— роль соціально-психологічних факторів у збереженні ресурсів;

— вивчення зарубіжної практики збереження ресурсів на підприємствах;

— впровадження економіко-математичних методів і ЕОМ у ресурсозбереженні;

— економічне обґрунтування методів відновлення працездатності вторинних ресурсів;

— використання методів варіантного вибору ресурсозберігаючих технологічних процесів ТО і ремонту автомобілів.

6. Управління ресурсозбереженням визначається перш за все наявністю механізму управління, який включає в себе структурні підрозділи в системі управління виробництвом на різних рівнях господарювання починаючи від підприємства, організації чи установи і завершуючи центральним апаратом управління відомства. В лекції проводиться аналіз рівня розвитку структури механізму управління з ресурсозбереження, його забезпеченість нормативно-технічною документацією та засобами оргтехніки, наявністю політики в розвитку ресурсозбереження.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Організація перевезень
5. II. Організація перевезень
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
9. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
10. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
11. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
12. Адміністративно-територіальна організація

Переглядів: 1249