• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціологічні погляди Карла Маркса

Герберт Спенсер як фундатор еволюціонізму

Соціологічні вчення Г.Спенсера, К.Маркса, М.Вебера та ін..

Еволюціонізм – один з провідних напрямків досліджень суспільних процесів, роль якого значно зросла у Європі після оприлюднення вчення Ч.Дарвіна про антропосоціогенез. Ідея суспільного прогресу як поступового розвитку була базовою у творчості англійського мислителя Герберта Спенсера (1820-1903рр.), який, на думку вчених, на сім років раніше Ч.Дарвіна висунув ідею еволюції.

Найбільш значними його творами є: "Основні начала", "Основи біології", "Основи психології", "Основи соціології", "Основи етики".

Він - визнаний у світі теоретик органіцизму, еволюціонізму як напрямків у соціології та один із фундаторів структурно-функціонального підходу до аналізу суспільних явищ.

Як теоретик еволюціонізму Г.Спенсер відстоює засаду вільного розвитку суспільства від втручання урядів та реформаторів. В основу своєї філософії мислитель поклав модні на той час дарвінівські ідеї про природний відбір і боротьбу за існування. За Г.Спенсером, виживати мають ті, хто є найбільш пристосованим, а суспільство шляхом природного відбору здатне відкинути нездорових, нерозумних, повільних, нерішучих.

Втручання ж держави, на думку вченого, тільки посилить деструктивні процеси, сприятиме виживанню непристосованих, що врешті-решт призведе до занепаду суспільства.

Г.Спенсер – за ідеологією противник соціалізму, оскільки соціалізм, на його думку, передбачає невіддільність від рабства "Якщо він (індивід повинен віддавати всю свою працю суспільству і отримувати із загального прибутку ту частину, яку суспільство йому призначає, він - раб суспільства", -стверджує Г.Спенсер.

Обстоюючи засаду структурно-функціонального аналізу Г.Спенсер створив власне вчення про державу. Він розглядав державу як складно структуроване явище, окремі одиниці якого мають власні функції. У дусі ліберальних поглядів він вважав, що держава, як соціальна інституція, повинна слугувати індивідам, а не навпаки.

Не втратили своєї актуальності дотепер його міркування та висновки про рівновагу, гармонію, стабільність у суспільстві, а також зворотні суспільні процеси: розпад суспільства, регрес, дисгармонія, деструкція тощо.

Найвизначнішим непримиренним опонентом О.Конта був Карл Маркс (1818-1883 рр.). Разом із своїм однодумцем та соратником Ф.Енгельсом написали велику кількість робіт, де розроблялася соціологічна проблематика. До них слід віднести: "Класова боротьба у Німеччині", "Громадянська війна у Франції”, "Критика Готської програми", "Капітал".

У цих та інших роботах К.Маркс широко використовував емпіричні соціологічні дослідження. Так, вивчаючи становище мозельських селян у 40-і роки XIX ст. він звертався до аналізу офіційних документів, листів, результатів опитувань тощо.

К.Маркс не застосовував назви "соціологія", хоч деякі його твори можуть бути взірцем соціологічного мислення.

К. Маркс є автором вчення про матеріалістичне розуміння історії, згідно з яким суспільне буття (а саме суспільне виробництво) є первинним, а також таким, що визначає собою суспільну свідомість. Ні ідеї, ні цінності, ні релігія, а саме економіка є головним рушієм суспільних процесів, суспільного розвитку та суспільних змін. Для викладу даної концепція К Маркс розробив спеціальний категоріальний апарат.

Перу К. Маркса належить вчення про комуністичне майбутнє людства, пов’язане з безкласовим суспільством, з відсутністю експлуатації найманої праці, де свобода кожного громадянина стане умовою свободи усіх, де зникне соціальна нерівність та приватна власність, а з часом - і держава як механізм здійснення влади.

У світовій соціології матеріалістичне розуміння історії, викладене К. Марксом, інколи називають конфліктною парадигмою, яка поряд з його теорією додаткової вартості зумовила значний вплив на світовий розвиток XX століття. За даними Інтернет-опитування, що проводилося BBC наприкінці 90-х років, К. Маркс був названий у десятці найвидатніших людей, котрі суттєво вплинули на розвиток суспільних процесів XX століття.

Читайте також:

1. Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)
2. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
3. Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди А. Монкрет’єна
4. Гносеологічні та етичні погляди І. Канта.
5. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.
6. Дидактичні погляди
7. Дидактичні погляди Я.А.Коменського
8. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди Б.Хмельницького
9. Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
10. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, і Аристотеля.
11. Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії
12. Економічні погляди Р. Клауєра і П. Давідсона

Переглядів: 1323