Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди Б.Хмельницького

 

В середині 16 ст. в Нижньому Подніпров'ї українські козаки заснували Запорізьку Січ, яка стала праосновою нової української держави. На цих землях формувалося козацьке землеволодіння. Селяни були вольними. Основною формою землеволодіння середнього козака був хутір. Багаті козаки, окрім землеробства і скотарства, займалися різним промислом, ремеслом.

Наступ феодалів на права селян зумовив посилення національно-визволь­ної боротьби українського народу. Обмеження і переслідування торкнулися і українського козацтва. У 1638 році польський сейм затвердив "Ординацію", яка передбачала знищення козацтва як прошарку. Всі козаки, за винятком 6000 реєстрових, перетворювалися на кріпосних.

У 1648 році гетьманом Запорізького війська був обраний Богдан Хмельницький. Перемога у визвольній війні (1648-1654 роки) над польсько-шляхетськими арміями і звільнення значної території України мали великі соціально-еконо­мічні наслідки.

Були знищені крупні латифундії магнатів, селяни відмовилися від виконання частини повинностей, частина землі польської шляхти перейшла в руки кріпосних, які могли її успадковувати, продавати, дарувати. Селяни і городяни дістали можливість переходити в козацький стан, який отримав привілеї і особливі права (звільнення від податків, право на володіння землею, підкорення особливим юридичним нормам). Перетворилася на особливий стан козацька старшина, яка прагнула закріпити за собою земельні володіння і отримати промислові підприємства.

Звільнена територія України, де влада зосередилася в руках Війська Запорізького, була розділена на полки і сотні, створена судова система і відповідні господарські і фінансові органи. У 1654 році Україна увійшла до складу Російської держави на правах самостійної держави-автономії. Галичина залишилася в Речі Посполитій, Північна Буковина належала Молдавському князівству, Закарпаття – Угорщині.

У другій половині 17 і в 18 сторіччі господарський розвиток українських земель визначався економічними системами Речі Посполитої і Росії.

Основним заняттям населення залишалося сільське господарство. Розширилися посівні площі і перелік сільськогосподарських культур, виросло значення зернового господарства, поглибилася спеціалізація окремих районів, отримало розвиток племінне тваринництво, були вдосконалені сільськогосподарські знаряддя праці. Швидке зростання поміщицького землеволодіння супроводжувалося збільшенням кількості безземельних і малоземельних селян. Характерною рисою господарства магнатів Західної і Правобережної України і козацьких старшин було використання найманої робочої сили. Як на Лівобережній, так і на Правобережній Україні промисловість була представлена ремеслами і промислами. На зміну цеховому виробництву прийшла мануфактура, в якій разом з вільнонайманою працею застосовувалася і праця кріпосних. Упроваджувалися технічні нововведення. Разом з тим, темпи розвитку промислового виробництва, процес його концентрації, зростання вільнонайманої робочої сили в Правобережній Україні були значно нижчі, ніж в Лівобережній Україні.

Розвиток товарно-грошових відносин привів до диференціації населення. Масовий вихід збіднілого населення на заробітки свідчить про початок формування ринку робочої сили. Зароджується національна буржуазія.

Посилюються економічні зв'язки між населеними пунктами, регіонами, розвивається внутрішня торгівля, зростає кількість ярмарків. Особливу групу торговців складали чумаки. З'явилися спекулянти і перекупники.

Не вважаючи на кордони, не припинялася торгівля між Лівобережною Україною, Слобожанщиною, Північним Причорномор'ям, Західною і Правобережною Україною.

Богдан Хмельницький (1595-1657 рр.). Гетьман, видатний державний діяч фундатор і будівничий Української Козацької Держави. За часів Б.Хмельницького: 1) створено нову провідну верству – козацьку старшину /згодом, у XVIIIст. вона перетворилася на українську шляхту, а у XIXст. – на українське дворянство/; 2) припинене негайне відмежування козаків від селян; 3) звільнено від кріпосної залежності селян, які створили нову соціальну верству – посполиті військові сили. Після війни від влади феодалів звільнилося міщанство; 4) міста отримали право на самоуправління зросла їх роль як центрів ремесла і торгівлі; 5) реалізовано заходи щодо розвитку промислової мануфактури, охорони міських ремесел, їх цехової організації; 6) видавалися укази й універсали про охорону купецьких прав, що сприяло розвитку внутрішньої торгівлі; 7) зміцнювалися зв'язки з іншими країнами /іноземні купці звільнювалися від сплати ввізних і вивізних мит, одержували інші пільги, укладались довгострокові торговельні угоди/; 8) державна влада активно втручалася у господарське життя.

 

 

ТЕМА 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина ХIХ ст.).

 

6.1. Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки.

6.2. Загальна характеристика ранньої класичної політекономії.

6.3. Зріла класична політекономія.

6.4. Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму, прагматизму, апологетизму.

6.5. Західноєвропейський утопічний соціалізм.

6.6. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії.

6.7. Стара історична школа Німеччини.

6.8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.

 


Читайте також:

  1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  3. V. Економічні цикли.
  4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  5. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  6. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  7. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  9. Акціонерна власність в економічній системі
  10. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  11. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
  12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки




Переглядів: 1445

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу | Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.