МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||
Вимоги до САПР ВІС
Досвід проектування ВІС дозволяє сформулювати такі основні вимоги до сучасних САПР ВІС: · продуктивність (число проектованих ВІС заданої складності в одиницю часу); · інваріантність структури до зміни засобів, методів проектування і технології виготовлення ВІС; · сумісність ручного, автоматизованого й автоматичного проектування; · розмаїтість режимів взаємодії проектувальника із САПР (інтерактивний, мультипрограмний і ін.); · адаптивність, тобто можливість швидкої перебудови прикладного програмного забезпечення на новий об'єкт проектування; · можливість одночасного проектування декількох виробів; · незалежність запровадження в дію й експлуатацію окремих підсистем; · швидка настроюваність системи на обраний технологічний маршрут проектування; · інформаційна узгодженість підсистем і пакетів прикладних програм для різних етапів проектування ВІС; · різноманітність форм представлення вихідної документації (що пов'язано з великою номенклатурою програмно-керованого технологічного устаткування для виготовлення фотошаблонів і власне ВІС); · висока надійність і прийнятна вартість. Перераховані вимоги можуть бути задоволені, якщо при створенні САПР ВІС використовувати принципи: · комплексності, тобто можливості вирішення задач упродовж цілого циклу проектування виробу (від складання ТЗ до одержання інформації на машинних носіях для програмно-керованого технологічного устаткування); · сумісності автоматичного, автоматизованого і традиційного проектування; · наявності спільного банку даних − бази даних зі своєю системою керування, що виконує функції прийому, пошуку, упорядкування і видачі інформації; до загального банку даних звертання здійснюється з різних підсистем і прикладних програм; · модульності, що дозволяє реалізовувати окремі підсистеми у вигляді функціонально самостійних модулів з наступною їхньою заміною іншими модулями в міру розвитку й удосконалення технічних засобів, програмного й інформаційного забезпечення; · мультидоступу, тобто САПР ВІС повинна бути системою колективного використання; · відкритості, тобто система повинна бути побудована таким чином, що додавання нових підсистем, пакетів прикладних програм, окремих програм зводиться до локальної модифікації окремих блоків і не приводить до необхідності замінювати способи організації керування, опису та обробки інформації.
3. Види забезпечення САПР. При побудові системи автоматизованого проектування (САПР) необхідно враховувати усі аспекти, що виникають при автоматизації процесу проектування. Тому комплекс засобів автоматизації включає у себе усі види забезпечення (див. рисунок 2.1): технічне, математичне, програмне, лінгвістичне, інформаційне, методичне та організаційне. Технічне забезпечення – це сукупність ЕОМ та периферійних засобів для вводу, збереження, обробки інформації, передачі програм та даних, організації взаємодії розробника з прикладним програмним забезпеченням САПР та виготовлення проектної документації машинними методами. Склад та організаційна структура технічних засобів визначається необхідним (очікуваним) рівнем продуктивності, тобто кількістю проектованих ВІС за одиницю часу. На великих підприємствах можливе використання багаторівневої ієрархії технічних засобів. Розглянемо кілька варіантів організації технічних засобів. Однорівнева – використовується одна або кілька машин локальної мережі. Даний варіант організації використовується в основному для виготовлення центрального процесора (ЦП) на основі програмованих матричних ВІС або нескладної апаратури. Дворівнева – використовується потужна локальна мережа (або кілька різних, об`єднаних в одну) з потужними засобами виготовлення конструкторсько-технологічної документації. Даний варіант використовується для проектування складних засобів та напівзамовлених ВІС. Багаторівнева – будується на основі регіональної або корпоративної мережі на конкретному заводі-виробнику цифрової апаратури. Характеризується повністю автоматизованим процесом проектування та виготовлення апаратури. В математичне забезпечення входять методи, моделі та алгоритми вирішення проектних задач для усіх етапів проектування ВІС. Лінгвістичне забезпечення містить сукупність алгоритмічних мов програмування високого рівня, мови вхідного опису проекту, мови керування базами даних, мови вихідного опису проекту, спеціалізовані мови проектування обчислювальних засобів. Алгоритмічні мови програмування використовують для написання текстів прикладних та системних програм. Мови вхідного опису проекту повинні забезпечувати опис завдання на проектування. Мови керування базами даних містять засоби редагування та експлуатації баз даних. Мови вихідного опису проекту забезпечують вивід результатів проектування у відповідності з діючими стандартами та іншими нормативними матеріалами на усі види документації, а також сумісність вихідної інформації з програмно-керованим, контрольно-вимірювальним та технологічним обладнанням, що використовується при виробництві та контролі ВІС. Спеціалізовані мови проектування обчислювальних засобів включають в собі елементи перелічених мов та призначені для автоматичного проектування. Програмне забезпеченняСАПР містить дві складові: загальносистемне та прикладне. Загальносистемне програмне забезпечення надає сукупність системних програм, які організовують виконання прикладних програм на технічних засобах САПР. Прикладне програмне забезпечення містить сукупність пакетів прикладних програм для усіх етапів проектування ВІС та інструкції по їх використанню. Прикладне програмне забезпечення на кожному етапі проектування повинно містити в своєму складі програми, котрі здатні вирішувати такі задачі: 1) структурний синтез; 2) побудова математичної моделі; 3) розв`язок математичної моделі; 4) оптимізація; 5) статистичний аналіз. Інформаційне забезпечення являє собою сукупність каталогів, довідників та бібліотек на машинних носіях інформації, де містяться відомості про елементи, математичні моделі, числові значення параметрів і т.д. Воно виконує такі функції: накопичення, документування, збереження і видача необхідної для проектування інформації, інформаційне узгодження, реалізація довідникових функцій, накопичення та передача досвіду розробників (створення та використання бази знань). Під методичним забезпеченням розуміють сукупність інструкцій та інших документів, що регламентують порядок використання засобів автоматизованого проектування. Організаційне забезпечення являє собою перелік документів, які регламентують взаємодію та функції підрозділів, що приймають участь в процесі автоматизованого проектування, а також матеріально-технічне забезпечення САПР.
4. Способи опису проекту засобами Active-HDL.
Active-HDL - нове покоління моделюючого VHDL середовища, яке сильно пов'язане з проектним середовищем Active-CAD. Графічний інтерфейс користувача дозволяє супроводжувати проект на всіх стадіях розвитку: від опису апаратної частини до синтезу, відлагодження та моделювання проекту. Процес введення інформації в HDL проект підтримується такими інструментальними засобами: - HDL Редактор - текстовий редактор, який включає Мовний Помічник з набором шаблонів мови VHDL; - редактор автоматів кінцевих станів - інструмент для графічного створення FSM, який потім може бути автоматично перетворений у відповідний VHDL код. - HDL Редактор (HDL Editor) HDL Editor - інструмент для введення коду VHDL проекту і випробувального стенда (рис. 1.1). Є декілька способів створення VHDL кодів, наприклад, використання Майстра Нового Вихідного файла (New Source File Wizard), або команди Add New File. Також можна вибирати опцію File/New. Майстер Нових файлів (New File Wizard) New File Wizard полегшує введення інформації в проект за допомогою проходження ряду фіксованих кроків. Кожен крок вимагає введення деякої певної інформації відносно файла, який створюється. Необхідно визначити ім'я файла і назву інтерфейсного опису. Далі необхідно навести інформацію відносно портів інтерфейсного опису та визначити, чи треба додавати новий файл до поточного проекту чи ні. Оскільки New File Wizard спрощує введення нового проекту, то рекомендується його використання. Active-HDL допускає, створення файлу VHDL шляхом вибору команди Add New File з Design Browser. У вікні, яке викликається цією командою, можна вибирати команди: Ø створення вихідного файла на VHDL за допомогою New File Wizard; Ø створення порожнього вихідного файла на VHDL; Ø створення файла діаграм стану автомата за допомогою New File Wizard; Ø створення порожнього файла діаграм стану автомата; Ø додавання існуючих файлів. VHDL файл, згенерований за допомогою New File Wizard схожий на шаблон файла VHDL із вставленими іменами портів. Мовний помічник (Language assistant) Language Assistant дозволяє прискорити розробку вихідного тексту на VHDL. Це забезпечується рядом шаблонів із підготовленими сегментами коду. Є чотири групи шаблонів: Ø шаблон VHDL з базовими конструкціями мови; Ø шаблони для синтезу - це орієнтовані на синтез шаблони основних функціональних блоків, такі як мультиплексори, тригери, лічильники і т.д.; Ø навчальна програма з чотирма шаблонами, які містять лічильник, дешифратор, випробувальний стенд, і архітектуру високого рівня; Ø шаблон користувача, в якому записаний певний шаблон користувача. Можна вставити вибраний шаблон в документ, який редагується в активному вікні HDL Editor за допомогою переміщення його імені у вікно HDL Editor. Ліва панель вікна Language Assistant показує ієрархічний список файлів. Список показаний у формі дерева. Файли можуть групуватися в папки. Можна додавати та видаляти файли. Скорочене меню доступне на лівій панелі. Його команди дублюють функції кнопок. Права панель допускає візуальне спостереження вмісту вибраного в цей час файла. Файлам можна надати атрибут тільки для читання - для запобігання випадкової їх модифікації.
Редактор цифрових автоматів (FSM Editor) FSM Editor допускає просте графічне введення проекту цифрового автомата (рис. 1.2). Оскільки проект може бути легко перенастроюваний на будь-який кінцевий елемент, FSM Editor стають дуже популярними серед проектувальників. FSM Editor допускає графічне введення інформації в проект у формі кінцевих автоматів. Коротше кажучи, кінцевий автомат (FSM) являє собою процес переходів між станами в обмеженій кількості "станів". Проект FSM містить наступні атрибути: Ø список станів; Ø список команд, які можуть бути виконані під час переходів з стану в стан; Ø список дій, які будуть зроблені для кожної команди. Дії можуть мати наступний вигляд: Ø пересилка команди іншому компоненту (асинхронно і синхронно); Ø виконання частини коду (процедура, що визначається користувачем); Ø завдання станів проекту FSM; Ø список умов для кожного стану. Читайте також:
|
||||||||||||||
|