МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||
Структура проекту у середовищі Active-HDLСтруктура файлів
При реалізації проекту, ряд файлів створюються в каталозі проектів. Це файли конфігурації проекту, початкові файли, файли форми сигналу, Active-HDL проекти. Наступний список перелічує їх за розширеннями.
Кожний проект записується в окремому каталозі, що називається каталогом проектів. І каталог проектів і проект має ту ж саму назву. Кожний каталог проекту містить підкаталоги SRC і GENERIC а також файли опису проекту, які мають те ж саме ім'я як і назва проекту, тільки з розширенням .ADF. Підкаталог SRC містить вихідні файли VHDL або файли діаграм автоматів кінцевих станів з розширенням .VHD або .ASF. Підкаталог GENERIC містить файл робочої області вікна з розширенням WSP і робочою бібліотекою проектів з розширенням .VLB. Обидва мають ту ж саму назву як ім'я проекту. Підкаталог GENERIC також містить ряд робочих файлів, які використовуються в процесі синтезу і моделювання. Конфігурація проекту і його стан описані в наступних файлах: ü .ADF - Файл опису проекту, що містить інформацію відносно структури проекту: початкові файли і бібліотеки, які формують проект. ü .WSP - Файл робочої області вікна, що містить дані відносно поточного стану проекту. Він завжди відновлює всі параметри після закриття проекту і повторного його відкриття. Поточний статус містить інформацію про те які файли були відкриті, і в якому місці тексту розташований курсор які закладки були вибрані, які вікна відкриті і т.п. Оскільки файл робочої області вікна описує поточний стан проекту, він може також містити таку додаткову інформацію як нестійкість проекту, що виникає внаслідок помилки. У такому випадку, проект може не відкриватися через нестійкий стан, записаний в файл робочої області вікна. Якщо таке відбувається, то необхідно видалити зруйнований файл робочої області вікна.
Тема 4. VHDL як мова програмування.
1. Лексеми. Типи даних та об’єкти. 2. Вирази і оператори. 3. Підпрограми та пакети.
1. Лексеми. Типи даних та об’єкти.
Коментарв VHDL - це рядок, що починається з двох коротких тире (‘--’). Ідентифікаторив VHDL - це резервовані слова та визначені програмістом імена. Їх опис повинен задовільняти правилу: <ідентифікатор>::=<літера>{<літера>|<цифра>|<знак_підкреслення>} Мова VHDL нечутлива до регістру літер. ЧИСЛОВІ КОНСТАНТИ. Числа можуть виражатись в десятковій формі або в системі числення від 2 до 16. Якщо число у свому записі містить крапку, воно представляє число з рухомою крапкою (float), інакше воно представляє ціле (integer). Символьнілітерали представляються як символ ASCII в одиночних лапках. Рядковілітерали - це набір символів ASCII в подвійних лапках. Щоби представити знак подвійних лапок в рядковому літералі, потрібно повторити його двічі. Рядок також може розглядатись як масив символів. БІТОВІ РЯДКИОписують послідовність бітів: ПРИКЛАДИ: B”1010110” - довжина 7 VHDL надає велику кількість головних типів (скалярних типів) та засоби для утворення складених типів. Скалярні типи включають числові, фізичні величини та перелічувальні типи. Є також велика кількість наперед визначених стандартних типів. Складені типи включають масиви та записи. VHDL також має тип покажчика (access) та файловий тип (files). Визначення типу проводиться директивою TYPE: TYPE<ідентифікатор> IS <опис_типу>; Читайте також:
|
||||||||||
|