Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Філософські та ораторські праці про виховання, школу, методики навчання, вимоги до вчителя.

Педагогічна думка Стародавнього світу мала великий вплив на розвиток педагогіки як науки. У Стародавній Греції пізнання проце­сів виховання – це не просто сумування спостережень, а передусім спроба їх осмислення. Педагогічні проблеми розглядались філосо­фами, а педагогіка була складовою частиною філософії.

Демокріт: · досліджує сутність виховання та розглядає особистість і виховання з точки зору внутрішнього світу. Він вважав, що виховання – це перетворення сутності людини, а не доповнення чогось до неї. Тому великого значення надавав власним зусиллям людини.

Сократ: · розробляє ідею самопізнання і самовдосконалення;

· запропонував метод навчання через постановку запитань і по­шук відповідей (маєвтику), який у сучасній дидактиці отримав назву еврістичної бесіди.

Платон: · розробляв ідею соціального характеру виховання в працях “Держава”, “Закони”;

· запропонував ідею державного виховання дітей з раннього віку;

· поставив ідею виховуючого навчання.

Платон організував власну школу “Академію”.

Аристотель:· обгрунтував ідею всебічного розвитку особистості природою людини (три види душі);

· запропонував ідею державної школи та рівного (однакового) виховання для вільних громадян.

Аристотель організував власну школу Ліцей. Основна праця – “Політика”.

Квінтіліан: Перший вчитель риторики Стародавнього Риму, який отримував за навчання державну платню. Основна його праця – “Виховання оратора”.

· на практиці розробив і обгрунтував ідеал добре освіченої і красномовної людини і показав основні шляхи його досягнення.

 

3. Виховання та освіта першоукраїнців. Скіфське царство і грецькі міста колонії

У першоукраінців були свої особливості рабовласницького устрою. У містах-колоніях існував рабовласницький лад, войовничі кочівники та царські скіфи дотримувалися рабовласницьких взаємин, брали в по­лон і продавали в рабство своїх ворогів на торгищах міст-колоній. Племена першоукраінців фактично рабства не підтриму­вали, але є свідчення очевидців, що у деяких слов’янських племен рабство існувало, але було обмеженим рядом вимог.

У 1 тис. до н.е. територія України потрапляє у сферу античних впливів. і це започатковує нову епоху в розвитку культурних традицій українців. З 7 ст. до н.е. розпочинається колонізація північного узбережжя Чорного моря. У 6 от. до н.е. засновано грецькі міста-поліси: Ольвію, Тірас, Пантікапей, Херсонес. Кожне місто - окрема республіка, єдиної держави не було. Існував демократичний лад, вибірна система влади. Розвивалося хліборобство, садівництво, виноградарство і ремесло. Значна частина населення було освіченим (Ольвія). За прикладом Греції створювались школи. Система освіти мала п’ятиступінчатий вигляд :

виховання в сім’ї (до 7);

школа граматиста і кіфариста (7–13/14);

гімназія (І6 – 18);

ефебія (18 – 20),

Ставилася мета всебічного розвитку особистості. Існувало професійно-ремісниче учнівство.

До навчальних закладів міст-колоній знать першоукраїнців все частіше віддавала власних дітей на “донавчання”, але за умови збереження віри, звичаїв і обрядів свого народу, бо за елінізацію жорстоко карали навіть на смерть.

Великий вплив на розвиток України здійснило скіфське царство (6-5 ст. до н.е.). Це була рабовласницька держава, територія якої простяглась від Дунаю до Дону. Серед скіфів виділяли 4 групи: “царські скіфи” і скіфи-скотарі, що заселяли Причорноморські степи, скіфи-орачі та скіфи-землероби, які жили в Придніпров’ї.

Племена скіфів-орачів і хліборобів, які беруть свій початок з трипільської культури, поступово переймали деякі риси античної культури. Скіфи асимілювали з місцевим населенням праукраїнців, давали їм назву своїх племен. Першоукраїнці перейняли від скіфів багато мистецтв, у тому числі і певні характеристики військової доблесті, кращі види господарської діяльності, але залишили власну мову, віру, звичаї, традиції, обряди і ритуали.

Про високий рівень освіти першоукраінців-скіфів свідчить багато фактів. Перш за все вони мали звукову писемність, певну перекла­дницьку і власну оригінальну літературу. Тому можна зробити припущення, що у першоукраїнців були власні школи, де навчали міфології, письму, сільськогосподарському календарю, багатьом ремеслам і мистецтвам. Велике місце відводилося оволодінню знаряддями праці, полюванню, веденню військових дій. Український народ сприйняв від скіфів найкраще, але залишив власну мову, звичаї, традиції, обряди і ритуали. У першоукраїнців існували власні обряди і ритуали, які мали велике виховне значення: обряд освячення народження дитини; була розроблена система допологового виховання майбутньої дитини (лицарське ставлення до жінки-майбутньої матері); обряд поховання людей, який, крім прямого призначення, виконував і важливу виховну функцію - формування національних рис ставлення до старших, предків і померлих; обряд посвяти воїна, який згодом переросте у свято повноліття; обряди заручення, одруження.

У результаті склався менталітет українця, для якого характерно працьовитість і миролюбність, поетична ліричність і смуток, мрійливість, щиросердність, висока духовність, турботливе ставлення до дітей і престарілих, самовідданість у захисті сім’ї, земель, племені і Вітчизни, деякий консерватизм навичок і традицій, мислення і особливо національних рис характеру.

 


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  8. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
  9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  11. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  12. Адаптація працівників.




Переглядів: 1616

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пристрої візуалізації і подання даних | Середовище Active-HDL.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.