• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гетьманування Пилипа Орлика (1710-1742 рр.)

Після поразки Мазепи під Полтавою в еміграції на території Туреччини опинилися його прибічни­ки — мйзепинці. Боротьба за гетьманську булаву тривала півроку. Нарешті козацька рада в Бендерах у 1710 р. обрала генеральну старшину та нового геть­мана Пилипа Орлика.

Діяльність Пилипа Орлика

1) Підписав договір із Карлом XII про протекто­рат Шведії над Україною. Шведський король зо­бов'язувався вести війну з Росією, доки Україна не буде звільнена від московського панування.

2) Домовився з Кримським ханством про спільну бо­ротьбу проти Росії.

3) Для підтримки П. Орлика Туреччина оголосила війну Московському царству (1710 р.)

4) Уклав так звану Конституцію Пилипа Орлика.

5) У1711 р. здійснив похід на Правобережжя разом із загонами поляків і татар. Завдяки вдало прове­деній антимосковській агітації на бік Орлика пе­реходили не тільки кріпаки-втікачі, а й цілі міста. На Лівобережжі розпочалися антиросійські ви­ступи. Але авторитет П. Орлика підірвали вилазки татарських загонів на Слобожанщину, внаслідок чого військо залишили українські козаки та міща­ни. Змушений відступити під тиском московської армії Б. Шереметєва.

Результати і наслідки:

— похід завершився поразкою передусім через ненадійних союзників;

— татари пограбували міста і села Правобереж­жя, тисячі людей забрано в ясир.

6) Узяв участь у підписанні Прутського договору (1711 р.)між Московським царством та Туреччи­ною.

7) Намагався створити широку антиросійську ко­аліцію — як у Європі, так і на Сході. Але міжна­родна ситуація не сприяла йому:

— у 1721 р. перемогою Росії закінчилася Північна війна, внаслідок якої Росія отримала Прибал­тику;

— Туреччина задовольнилася Азовським узбе­режжям і не поспішала воювати далі;

— Польщу роздирали міжусобні війни, що закінчилися перемогою російського ставле­ника Фрідріха-Августа III.

Через загрозу арешту російськими агентами П. Орлик постійно переїздив. Неодноразово він звер­тався до Речі Посполитої, Франції, Англії, німець­ких держав, Голландії, Папської держави тощо за підтримкою у справі відновлення незалежної Ук­раїни, проте результату не отримав.

Із 1722 р. П. Орлик оселився в Салоніках (Греція). Помер у 1742 р.

Прутський договір (1711 р.)став наслідком мос­ковсько-турецької війни. Туреччина мала на меті по­вернути втрачений у 1696 р. Азов та відновити вплив у Північному Причорномор'ї. Окремо стояла вимога відновлення незалежної Гетьманщини.

Російські війська врятував від капітуляції лише підкуп турецького головнокомандувача, який пого­дився на переговори.

Зміст договору:

— Туреччині повертався Азов;

— у степовій Україні Москва мусила зруйнувати час­тину своїх фортець;

— Москва не мала права втручатись у справи Речі Посполитої і відмовлялася від претензій на Пра­вобережну Україну.

Результати й наслідки договору:

— Орликові не дісталося навіть Правобережжя (за­хоплене Польщею);

— Московське царство та Османська імперія перебу­вали у стані війни до 1713 р. Конституція Пилипа Орлика — угода міжП. Орликом, старшиною та запорожцями, укладе­на під час обрання П. Орлика гетьманом. Основною ідеєю документу стала вимога обмежити владу геть­мана і прагнення старшини відігравати провідну роль у суспільно-політичному житті України.

Текст Конституції був складений латинською та книжною українською мовами і містив преамбулу (вступ) і 16 статей.

Вступна частина викладала історію українсько­го народу та Війська Запорозького:

— Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею;

— Б. Хмельницький відновив незалежність;

— Московське царство порушило взяті на себе зо­бов'язання щодо України, тому Військо Запорозь­ке змушене відстоювати права українців збройним шляхом;

— І. Мазепа був захисником інтересів України, Карл XII — «покровитель і протектор України».

Основний зміст Конституції:

1) Україна є суверенною державою під протектора­том Швеції;

2) православ'я є державною релігією;

3) територія України складається з Чернігівського, Брацлавського та Київського воєводств;

4) влада ділиться на три гілки: законодавчу (Гене­ральна рада), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);

5) гетьманська влада обмежується участю Генеральної військової ради (парламенту) в державно­му управлінні; до Генеральної ради має увійти не тільки генеральна, полкова і сотенна старшина, а й по одному депутату від кожного полку та Ни­зового Війська Запорозького;

6) уряди полковників і сотників є виборними;

7) гетьман не розпоряджається державними кош­тами; бюджетом відає генеральний скарбничий, який узгоджує дії з гетьманом;

8) передбачено соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей. Таким чином, Конституція змальовує парламентську республіку. Вона стала пам'яткою суспільно-політичної думки та символом боротьби за становлення незалежної України.

Гетьманування Івана Скоропадського (1708-1722 рр.)

1. Подав Петрові І на затвердження Просительні статті, де просив царя зберегти права і вольності України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ» (1709р.),абоРешетилівські статті:

— встановлено контроль за збиранням по­датків і витратами на утримання козаць­кого війська та гетьманської адміністрації;

— козакам відмовлено у звільненні від підпоряд­кування російським офіцерам;

— захоплена козацька артилерія залишалася російському війську;

— збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя;

— до кінця 1709 р. козацьке військо звільнялося від участі у військових походах;

— приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника.

2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено по­саду міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду; ним стаг А. Ізмайлов.

3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до російського кордону — до Глухова; тут перебува­ли два. російські полки, підпорядковані безпосе­редньо міністру-резиденту.

4. Петро І самостійно призначав генеральну і пол­кову старшину, в тому числі росіян і німців, які не підкорялися гетьману й отримували великі маєтності в Україні.

5. Тривали численні мобілізації козаків для участі у Північній війні та роботах з будівниц­тва укріплень, каналів і нової російської столиці Санкт-Петербурга.

6. Із Гетьманщини було заборонено вивозити будь- які товари, що гальмувало розвиток торгівлі; За­поріжжю оголошена економічна блокада.

7. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книги українського друку і заміняли їх на московські видання.

8. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя.
Оцінка діяльності:спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання Мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав. Як наслідок, гетьман втрачав авторитет, і старшина почала налагоджувати контакти безпосередньо з оточенням Петра І.

Утворення Малоросійської колегії (1722-1727 рр.)

Із 1721 р. Московська держава стала іменувати­ся Російською імперією, а Петро І прийняв титул імператора.

27 травня 1722 р. була створена Малоросійська колегіяз 6 московських чиновників на чолі з С. Вельяміновим, якій підпорядковувалися установи Геть­манщини.

Мета створення Малоросійської колегії:

— контроль за діяльністю гетьмана та старшини;

— поступове обмеження політичної автономії Геть­манщини і зведення її до статусу провінції.

Діяльність Малоросійської колегії:

— встановлювала та стягувала податки до' царської казни, провіант для російської армії;

— розміщувала на території Гетьманщини російські війська;

— контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії;

— контролювала роздачу земель старшині та офіце­рам;

— розглядала апеляції на судові рішення україн­ських судів.

Протистояння І. Скоропадського виявилося без­успішним, і на початку липня 1722 р. він помер. Ре­альна влада перейшла Малоросійській колегії, яка за­початкувала процес ліквідації української державності.

Читайте також:

1. Гетьманування Данила Апостола (1727-1734 рр.)
2. Гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764 рр.)
3. Гетьманування Петра Дорошенка (1665-1676 рр.)
4. Гетьманування Ю. Хмельницького. Події України.
5. Дайте оцінку діяльності гетьмана П.Орлика та його «Конституції».
6. І погляди Пилипа Орлика
7. КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА
8. Конституція» Пилипа Орлика (і7Юр.), її значення для розвитку суспільно-політичної думки в Україні.
9. Конституція» Пилипа Орлика (і7Юр.), її значення для розвитку суспільно-політичної думки в Україні.
10. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
11. Суспільно-політичні засади козацько-гетьманської держави і погляди Пилипа Орлика.

Переглядів: 7759