Конституція» Пилипа Орлика (і7Юр.), її значення для розвитку суспільно-політичної думки в Україні.

Геьбман Іван Мазепа і його спроба відновити державну незалежність України

Гетьман Іван Мазепа і його спроби відновити державну незалежність України.Іван Мазепа — укр держ і політ діяч, гетьман Лівобережної України (1687—1704), етьман Війська Запорозького обох берегів Дніпра (1704—1709).Народився в шляхетній родині з Київщини. В молодості служив при дворі короля Яна II Казимира. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобер, Правобе, Запорожжя в складі єдиної Української держави, та встановлення міцної гетьманської влади у становій державі європ типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою. Ревний покровитель православ'я, він будує в усій Гетьманщині цілу низку церков. Після великого Богдана Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха. Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В. Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Укр від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р. Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін. З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на Самара.Вихований у принципах меркантилізму,Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі. Українське господарство в добу Мазепи переживає часи свого піднесення. Поширюються торговельні зносини також з Кримом і Чорноморсько-Дунайськими країнами. Росте і внутрішня торгівля, зокрема торговельний обмін між північчю й півднем Гетьманщ.між Гетьманщ і Запоріж таСлобожанщин, між Лівобер і Правобер. Політика українського уряду щодо козацтва за часів гетьманування Мазепи була цілком ясна і послідовна. Козацтво на Гетьманщині являло собою в той час дуже поважну силу і як заможна сільська верхівка, і як головний військовий резерв держави. В руках козацтва були і чимала площа землеволодіння, і важливі господарські вгідця, млини, ґуральні, інші промислові й торговельні заклади, а головне — права і вольності, здобуті «шаблею козацькою» за Б.Хмельниц. Розвиток торгівлі і промисловості за часів Мазепи сприяв зростанню міста. У зв'язку з тим відбувалися чималі зміни в соціально-економічному житті міст Гетьманщини. Селянство в часи Івана Мазепи становило більшу частину населення Укр. Попри розповсюджену думку ніякого не тільки масового, але й взагалі закріпачення селян в часи Мазепи не відбувалося. Селяни не втратили юридичні права на землю, економічного становища Укр за часів Мазепи, що фатально спотворює дійсний правовий статус селянства тих часів.

Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карпом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. Після смерті Мазепи, коли постало питання про вибір нового гетьмана вибір упав на П.Орлика, якого обрали гетьманом 5 квітня 1710 року. У день виборів було проголошено державну Конституцію, яка називалася «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького». Перебуваючи до кінця життя 8 еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією, кримським ханом, вступав у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України.«Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», або так звана «Конституція Пилипа Орлика», яку було проголошено у день йоговиборів гетьманом, є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій. Головна ідея її— повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. Державний скарб відділявся від гетьманського, на утримання гетьмана виділялися строго визначені окремі землі та кошти.Полковники та сотники повинні були обиратися демократично — вільними голосами козаків чи сотні. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розподілом і збиранням державних податків, що сплачувалися козацькими підпомічниками, селянами, міщанами, купецтвом. Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради. Конституцію України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини. Вона й сьогодні вражає своєю актуальністю й високим правовим рівнем.Конституція 1710 р. - визначний український народнополітичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державотворча діяльність гетьмана П.Дорошенка, особливості його внутрішньої і зовнішньої політики	\|	Соціально –економічний розвиток України наприкінці 17-у 18 ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.