Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Індоєвропейська лексична спадщина

Споконвічні українські слова, їх ознаки

Групи лексики української мови з погляду походження

План

Споконвічна українська лексика

Лексика української мови з погляду походження.

 

1. Групи лексики української мови з погляду походження.

2. Споконвічні українські слова, їх ознаки.

3. Індоєвропейська лексична спадщина.

4. Слова праслов’янського лексичного фонду.

5. Проблема існування спільносхіднослов’янських слів у складі споконвічної лексики.

6. Власне українська лексика, її фонетичні та словотвірні ознаки.

7. Українські слова в інших мовах.

 

 

Лексика кожної мови складається в процесі тривалого історичного розвитку. Українська лексика, як і мова в цілому, тісно пов’язана з історією українського народу.

Лексичний склад української мови формувався і нагромаджувався протягом віків за рахунок власних мовних ресурсів і запозичень з інших, слов’янських та неслов’янських мов. Слова, що входять до лексичного складу української мови, різні за походженням, часом появи, особливостями творення. Серед них можна виділити такі, що прийшли в мову зовсім недавно, і такі, історія яких губиться в глибині віків. Всі вони відкладаються в словниковому складі нашої мови певними шарами, або пластами.

У словниковому складі української літературної мови за походженням виділяються дві групи: споконвічні українські слова (А. П. Грищенко), або успадковані (корінні) (І. К. Білодід, М. А. Жовтобрюх, О. Д. Пономарів), які складають основну частину словника української мови, і запозичена лексика – слова іншомовного походження (приблизно 10 відсотків від словникового складу).

 

 

У словниковому складі української мови провідне місце належить частині лексики, яку прийнято називати споконвічною (успадкованою, корінною), тобто такій, що веде свій початок з індоєвропейської мовної єдності; слова, що виникли в спільнослов’янський період; лексика, що з’явилася на українському ґрунті за час формування та розвитку української мови.

Споконвічна лексикаукраїнської мови характерна тим, що:

1) зберігає певну частину найдавніших слів, співвідносних за походженням та значенням з відповідними словами інших слов’янських і неслов’янських індоєвропейських мов;

2) виявляє послідовні генетичні зв’язки з праслов’янською лексичною спадщиною;

3) характеризується виразними власними лексичними ознаками, поява яких стала одним із вирішальних чинників формування української мови (Сучасна українська літературна мова: Підручник /За ред. А. П. Грищенка. - К.: Вища школа, 1997. - С.175).

 

 

 

Найдавнішим шаром споконвічної (успадкованої, корінної) лексики є слова, що сягають індоєвропейської мовної спільності. Вони збереглися в багатьох індоєвропейських мовах, зазнавши, безперечно, різних фонетичних, словотвірних, семантичних та інших змін. Насамперед це назви спорідненості та свояцтва: брат, сестра, мати, син, дочка, жінка; назви частин тіла: серце, ніс, око, вухо, зуб, брова; назви тварин, птахів: олень, вовк, бобер, корова, миша, свиня, гусак, журавель; назви рослин, явищ природи, частин доби: дерево, береза, дуб, бук, зерно, вода, вогонь, сніг, море, зима, день, ніч; назви ознак, дій: жовтий, ситий, сидіти, стояти, жити, дати, лежати, їсти; назви чисел: два, сто та ін.

Індоєвропейські слова, хоч порівняно й нечисленні, належать до ядра української лексики, означають найважливіші поняття людського життя, часто вживані.

 


Читайте також:

  1. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина А.Макаренка
  2. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина В.Сухомлинського
  3. Педагогічна спадщина видатного українського педагога В.О.Сухомлинського
  4. Педагогічна спадщина Г.Ващенка
  5. Спадщина
  6. Теоретична спадщина української містобудівної школи




Переглядів: 4547

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
АНТОНІМИ | Проблема існування спільносхіднослов’янських слів у складі споконвічної лексики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.