МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 2. Принципи податкової системи. Класифікація податків і обов’язкових зборів.До модульного контролю. 1. Ознайомитися з вимогами щодо сфери дії Податкового кодексу України (ПКУ), податкового законодавства і співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, зокрема, митного. 2. Розглянути структуру ПКУ, його основні розділи. 3. Проаналізувати повноваження органів влади щодо встановлення загальнодержавних і місцевих податків ( ст. 12 ПКУ). Заповнити таблицю проставляючи знак «+» або «-».
4. Проаналізуйте наведені думки філософів і економістів різних країн і епох щодо сутності і функції податків. Чи є, на вашу думку, зв'язок між тим, як еволюціонували погляди економістів на сутність і функції податків з особливостями формування сучасних систем оподаткування у таких країнах як Франція, Англія, США. Яка модель податкової системи сформувалася в Україні? ? Аргументуйте свою думку невеликим письмовим висновком.
Податкова система, як і будь-яка інша, ґрунтується на певних принципах [1]. Принципи побудови податкової системи України, її склад, а також права та обов’язки платників податків визначаються Податковим кодексом України.
Слід розрізняти принципи оподаткування, яки були сформульовані в працях науковців, яки вивчали податки як економічну категорію з принципами, які оголошені як підґрунтя для функціонування податкової системи в окремій країні. Д.е.н. В.П. Вишневський узагальнюючі думки науковців від А.Сміта до сучасних авторів запропонував наступну класифікацію принципів, у межах яких можна побудувати модель ідеальної податкової системи. Всі принципи можна розподілити на чотири групи залежно від функцій податків: соціально-політичні; економічні принципи; принципи фінансової політики; адміністративно-технічні принципи. 1. Соціально-політичні принципи: платоспроможності (справедливості); еквівалентності (вигоди); обов’язковість; рівномірність; політична відповідальність. 2. Економічні принципи: вибір належного джерела; ефективність (нейтральність); стимулювання НТР, інвестиційної і підприємницької активності. 3.Принципи фінансової політики: достатність, еластичності (гнучкості, рухливості, здатність до трансформації); стабільності; збалансованості комбінації податків; цільове призначення; 4. Адміністративно-технічні принципи: зручність (доступність, простота адміністрування податків); необтяжливість (мінімальність); визначеність; компетентність; політична відповідальність і демократичність; єдиний підхід до розробки податкового законодавства; первісності бухгалтерського обліку як основи для визначення податкової бази; субсідіарності (право регіональних і місцевих органів влади встановлювати власні податки); економічність адміністрування податків. Також виділяють базові (основні принципи), до яких відносяться принципи еквівалентності і справедливості, і додаткові принципи. Якщо уважно розглянути наведені принципи оподаткування, то не важко помітити, що окремі принципи суперечать один одному. Це протиріччя є відображенням суперечливої сутності самих податків. Наприклад, з одного боку вони мають бути нейтральними ( не зменшувати економічну ефективність платників податків), а з іншого дозволяти перерозподіляти доходи для забезпечення принципу справедливості. З одного боку податки мають бути простими, зручними те економічними в адмініструванні, а з іншого задля забезпечення необхідної гнучкості податкової системи важливо, що б комбінація податків була багаторівневою та всеохоплюючою. Отже, принципи оподаткування не антогонисти, а є необхідними та взаємодоповнюють один одного. Належна реалізація принципів створює умови для розв’язання основного протиріччя оподаткування, яке полягає у тому, що чим більша частина доходів вилучається державою у якості податків, тем менше стимулів у платників податків створювати податкову базу. У держави та платників податків різні цілі в сфері оподаткування. Для держави податки – це головне джерело її доходів, а для платників податків – значна витратна складова. Тобто вони протилежні за змістом. І визначити оптимальне співвідношення дуже важко, адже умови господарювання в країні постійно змінюються. Якщо припустити, що на державному рівні оптимізація оподаткування означає максимізацію податкових платежів, а на рівні платників податків, відповідно їх мінімізацію, то це буде означати наявність непримиримих протиріч у всьому економічному механізмі оподаткування. У цьому сенсі максимізація податкових платежів досягається вилученням всього доходу платників податків на користь держави, що негативно вплине на підприємства, а мінімізація, у свою чергу, приведе до втрати можливості держави виконувати свої функції. В обох випадках, соціально-економічна система країни окажеться у глибокій кризі достатньо швидко. Необхідність з одного боку прагнути до збільшення податкових надходжень і в той же час дотримуватися принципу необхідності справедливого їх розподілу ставить державу перед складною дилемою: економічна ефективність чи справедливість? Оптимальне поєднання і урахування цих аспектів (економічно оптимального та соціально справедливого рівня оподаткування) - неодмінна умова гармонійності податкової політики. Поняття „оптимізація” (від лат. оptimum - найкраще) у загальному визначенні відображає процес вибору найкращого варіанту рішення з можливих, приведення системи в найкращий стан [74, С.943; 130, С. 456]. Тлумачний словник Ожегова-Шведової визначає це поняття через трактування терміна “оптимізувати”, тобто надавати чому-небудь оптимальні властивості, показники; обирати найкращий з можливих варіантів. Також терміну “оптимальний” надається поняття як чогось найбільш сприятливого. Оптимізація податкової системи полягає не в зміні загальної ставки, а в гармонізації структури податкової системи. Оптимальне оподаткування повинне давати змогу покривати існуючі фінансові потреби держави з мінімальними втратами народногосподарської ефективності. При цьому народногосподарська ефективність включає не тільки можливу мінімізацію оподаткування як витрат підприємства а і максимізацію задоволення потреб споживачів. Оптимальне оподаткування має створювати стимули для заощаджень населення і інвестицій підприємств Вибір оптимальних ставок оподаткування графічно відображають у вигляді широко відомої „кривої Лафера”. Крива Лафера відображає взаємозалежності між податковою ставкою, загальною податковою базою, яка забезпечує суму податкових надходжень до бюджету. У загальному випадку ця крива математично описується рівнянням (2.2):
f(χ) = λχ ά х (1 -χ ) β (2.2)
де λ, ά, β - коефіцієнти, які задають форму кривої; χ - сукупна податкова ставка; f(χ) - обсяг бюджетних податкових надходжень
Після набуття податковою ставкою певної максимальної межі, яка забезпечує у заданих умовах максимальну суму податкових платежів, збільшення ставки викликає не зростання надходжень до бюджету, а, навпаки, їх скорочення. Таке відбувається у разі недотримання принципів ефективного оподаткування. Зміни в умовах господарювання можуть викликати появу нових принципів у податковій системі. Наприклад, принцип екологічності набуває все більшого значення у розвинених країнах. Його сутність у тому, що система оподаткування має спонукати виробників застосовувати інноваційні технології задля створення менш шкідливих для навколишнього середовища товарів, а споживачів споживати більш корисні продукти.
Податки класифікують залежно від: об’єкта оподаткування (доход, прибуток, майно, певні витрати, наприклад, на витрачену воду тощо); від способу визначення об’єкта оподаткування – прямі та непрямі податки; від сфери діяльності ( внутрішня або зовнішня торгівля). Серед податків прямого оподаткування основними є податок на прибуток підприємств і податок на доходи фізичних осіб, податок на землю. Основними непрямими податками є податок на додану вартість, акцизний податок, ввізне та вивізне мито. Мито використовують виключно для зовнішньоекономічних операцій. Завдання для самостійної роботи з теми та підготовки Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|