Класифікація об’єктів за їх вибухопожежонебезпекою

Визначення категорії приміщень і будівель виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою є основою для встановлення нормативних вимог для забезпечення вибухопожежобезпеки вказаних приміщень та будівель.

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення та споруди поділяються на категорії: А,Б,В,Г,Д залежно від розміщених технологічних виробництв і властивостей речовин і матеріалів, які там застосовуються або утворюються.

До категорії А належать приміщення, де перебувають горючі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28⁰С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або один з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надмірний тиск, що перевищує 5 кПа.

До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28⁰С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск, що перевищує 5 кПа.

До категорії В належать приміщення, де перебувають горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали. які можуть при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним горіти ( за умови, що ці приміщення не входять до категорії А чи Б).

До категорії Г належать приміщення, де є негорючі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я.

До категорії Д належать приміщення, в яких є негорючі речовини та матеріали у холодному стані.

Класифікація вибухонебезпечних зон і пожежонебезпечних зон. Правила встановлення електрообладнання в таких зонах

ПУЕ класифікує виробничі приміщення і зовнішні установки по вибухо- і пожежонебезпечним зонам і в відповідності до класифікації регламентує всановлення електрообладнання.

Згідно ПУЕ («Правила устройства электроустановок»), вибухонебезпечні приміщення і зовнішні установки діляться на шість класів вибухонебезпечних зон: В-I ;В-Iа;В-Iб;B-Iг;В-II;В-IIа.

Вибухонебезпечною зоною називається простір у якому можливе виділення горючих газів, легко-займистих рідин (ЛЗР) або горючого пилу з нижньою концентраційною межею займання (НКМЗ) £ 65 г/м³. При умові утворення в приміщенні суміші в об’ємі, що перевищує 5% об’єму приміщення, таке приміщення повністю відноситься до вибухонебезпечного, а якщо вибухонебезпечний об’єм рівний або менший 5% об’єму приміщення, то до вибухонебезпечної відноситься зона в межах 5м по вертикалі і горизонталі від апарату, з якого виділяється горюча речовина. Для зовнішніх установок ці розміри можуть становити від 0,5 до 20 м в залежності від умов утворення вибухонебезпечного середовища.

До зони класу В-Iвідносять приміщення, в котрих можуть утворитися вибухонебезпечні суміші в об’ємі більшому 5% об’єму приміщення (при нормальних умовах роботи).

До зони класу В-Iавходять приміщення, в котрих вибухонебезпечні суміші можуть утворюватися в об’ємі більшому 5% об’єму приміщення лише при аваріях та неполадках.

До зони класу В-Iб відносяться приміщення у яких: можливе утворення горючих сумішей газів та парів з НКМЗ ³15% за об’ємом, а також сумішей з різким запахом при концентраціях на рівні ГДК; у випадках коли є можливим утворення лише локальних вибухонебезпечних сумішей в об’ємі меншому 5% об’єму приміщення.

В зону класу B-I гвходять зовнішні установки, що містять горючі гази і ЛЗР.

До зони класу В - II відносять приміщення, в котрих можливе утворення вибухонебезпечних пилових сумішей при нормальних режимах роботи, а до зони В-IIа - тільки при аваріях та пошкодженнях.

Пожежонебезпечними приміщеннями і зовнішніми установками називають такі, де зберігаються чи обробляються тверді горючі речовини чи рідини. ПУЕ передбачає поділ на 4 класи пожежонебезпечних зон: П-I;П-II;

П-II а; П-III.

Зона П-I-приміщення з горючими рідинами (ГР), зонаП-III - зовнішні установки з ГР або твердими горючими матеріалами, горючий пил з НКМЗ > 65 г¤м³ зонаП-II, тверді горючі матеріали, які не утворюють вибухонебезпечних сумішей відносять до зониП-IIа.

У вибухонебезпечних і зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання, що виготовляють згідно стандарту ГОСТ 12.2.020-76 «Электрооборудование взрывозащищенное».

Все електрообладнання за рівнем вибухозахисту поділяється на 3 класи:

2 - підвищеної надійності проти вибуху, вибухозахист забезпечений лише при нормальному режимі роботи;

1- вибухобезпечне, вибухозахист забезпечений при нормальній роботі і при визначених наперед пошкодженнях, крім елементів вибухозахисту;

0 - особливого вибухозахисту,передбачено додаткові засоби вибухозахисту

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
МІКРОЕКОНОМІКА	\|	Нормування витрати води на зовнішнє пожежогасіння

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.