• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація об’єктів за їх вибухопожежонебезпекою

Визначення категорії приміщень і будівель виробничого та складського призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою є основою для встановлення нормативних вимог для забезпечення вибухопожежобезпеки вказаних приміщень та будівель.

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення та споруди поділяються на категорії: А,Б,В,Г,Д залежно від розміщених технологічних виробництв і властивостей речовин і матеріалів, які там застосовуються або утворюються.

До категорії А належать приміщення, де перебувають горючі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28⁰С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або один з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надмірний тиск, що перевищує 5 кПа.

До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28⁰С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск, що перевищує 5 кПа.

До категорії В належать приміщення, де перебувають горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали. які можуть при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним горіти ( за умови, що ці приміщення не входять до категорії А чи Б).

До категорії Г належать приміщення, де є негорючі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я.

До категорії Д належать приміщення, в яких є негорючі речовини та матеріали у холодному стані.

Класифікація вибухонебезпечних зон і пожежонебезпечних зон. Правила встановлення електрообладнання в таких зонах

ПУЕ класифікує виробничі приміщення і зовнішні установки по вибухо- і пожежонебезпечним зонам і в відповідності до класифікації регламентує всановлення електрообладнання.

Згідно ПУЕ («Правила устройства электроустановок»), вибухонебезпечні приміщення і зовнішні установки діляться на шість класів вибухонебезпечних зон: В-I ;В-Iа;В-Iб;B-Iг;В-II;В-IIа.

Вибухонебезпечною зоною називається простір у якому можливе виділення горючих газів, легко-займистих рідин (ЛЗР) або горючого пилу з нижньою концентраційною межею займання (НКМЗ) £ 65 г/м³ . При умові утворення в приміщенні суміші в об’ємі, що перевищує 5% об’єму приміщення, таке приміщення повністю відноситься до вибухонебезпечного, а якщо вибухонебезпечний об’єм рівний або менший 5% об’єму приміщення, то до вибухонебезпечної відноситься зона в межах 5м по вертикалі і горизонталі від апарату, з якого виділяється горюча речовина. Для зовнішніх установок ці розміри можуть становити від 0,5 до 20 м в залежності від умов утворення вибухонебезпечного середовища.

До зони класу В-Iвідносять приміщення, в котрих можуть утворитися вибухонебезпечні суміші в об’ємі більшому 5% об’єму приміщення (при нормальних умовах роботи).

До зони класу В-Iавходять приміщення, в котрих вибухонебезпечні суміші можуть утворюватися в об’ємі більшому 5% об’єму приміщення лише при аваріях та неполадках.

До зони класу В-Iб відносяться приміщення у яких: можливе утворення горючих сумішей газів та парів з НКМЗ ³15% за об’ємом, а також сумішей з різким запахом при концентраціях на рівні ГДК; у випадках коли є можливим утворення лише локальних вибухонебезпечних сумішей в об’ємі меншому 5% об’єму приміщення.

В зону класу B-I гвходять зовнішні установки, що містять горючі гази і ЛЗР.

До зони класу В - II відносять приміщення, в котрих можливе утворення вибухонебезпечних пилових сумішей при нормальних режимах роботи, а до зони В-IIа - тільки при аваріях та пошкодженнях.

Пожежонебезпечними приміщеннями і зовнішніми установками називають такі, де зберігаються чи обробляються тверді горючі речовини чи рідини. ПУЕ передбачає поділ на 4 класи пожежонебезпечних зон: П-I;П-II;

П-II а; П-III.

Зона П-I-приміщення з горючими рідинами (ГР), зонаП-III - зовнішні установки з ГР або твердими горючими матеріалами, горючий пил з НКМЗ > 65 г¤м³ зонаП-II, тверді горючі матеріали, які не утворюють вибухонебезпечних сумішей відносять до зониП-IIа.

У вибухонебезпечних і зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання, що виготовляють згідно стандарту ГОСТ 12.2.020-76 «Электрооборудование взрывозащищенное».

Все електрообладнання за рівнем вибухозахисту поділяється на 3 класи:

2 - підвищеної надійності проти вибуху, вибухозахист забезпечений лише при нормальному режимі роботи;

1- вибухобезпечне, вибухозахист забезпечений при нормальній роботі і при визначених наперед пошкодженнях, крім елементів вибухозахисту;

0 - особливого вибухозахисту,передбачено додаткові засоби вибухозахисту

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
6. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
9. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
10. Багатоаспектне класифікування об’єктів винаходу
11. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
12. Банківський кредит та його класифікація.

Переглядів: 1090