Особливості використання прикметників у діловому мовленні.

1. Уживають прикметники книжного походження: балансовий, валютний, ґрунтовний, еквівалентний, конфіденційний, легітимний, організаційний, парламентський, регіональний тощо

2. Однозначні прикметники у прямому значенні :золоті прикраси

3. Нейтральні за емоційним забарвленням прикметники (товстий, малий).

4. К діловому мовленн присвійні прикметники замінюються іменниками або відповідними прикметиковими формами (наказ директора).

5. Якщо в розмовному та художньому стилях прикметники з префіксами ультра-, гіпер-, над- набувають емоційно-експресивних відтінків, то в офіційно-діловому стилю вони стають нейтральними, уточнюючи поняття: ультрафіолетовий промінь.

6. В ділових паперах не використовуються прикметники з префіксами пре-, ви-, за- та з суфіксами -ущ-, -уч-, -езн-, -анн-, -енн-, що надають емоційно-експресивного забарвлення слову, а також прикметники, у яких велика або зменшена міра якості передається за допомогою слів дуже, вкрай, особливо, занадто, надзвичайно, трохи, ледь та суфіксів -уват-, -ав: дуже багатий, золотавий тощо.

7. В ділових паперах доцільно вживати повні форми прикметників чоловічого та середнього родів.

Правильно	Неправильно
повний	повен
винний	винен

8. Вплив російської мови відчувається, коли вживаються кальки прикметників замість правильних форм. Потрібно звертати увагу на твірні основи слів, потрібних для певного контексту. Так російські прикметники залежно від значення можуть по-різному перекладатися українською мовою: профессиональный - професійний (від професія), професіональний (від професіонал); потенциальный - потенційний (від потенція), потенціальний (від потенціал).

У діловому мовленні не вживають:

· Розмовні слова, знижену лексику : боягузливий, страшенний;

· прикметники із двозначним змістом : золоті руки, золоте серце;

· прикметники із суфіксами збільшеності зменшеності, пестливого забарвлення: товстуватий, маленький, Таня, Сашко;

· присвійні прикметники: директорів наказ, батьків паспорт(правильно — наказ директора, паспорт батька);

· прикметники, що походять від географічних назв, з додатковим роз’яснюючим іменником: київський житель (правильно — житель міста Києва).

Однак усталеним є вживання присвійних прикметників:

· • у термінологічних словосполученнях:базедова хвороба, бертолетова сіль, карданова передача, кесарів розтин, рентгенівський апарат тощо

· • у крилатих висловах:авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, сізіфова праця

· географічних назвах: Соломонові острови, Магелланова протока, Керченська протока, Дніпровський лиман. Чукотський півострів тощо.

Література:2,9, 21, 22, 24, 25, 27, 28, 29, 33, 57, 59, 76.

Тема 10. Стилістичне використання займенників у діловому мовленні.

1. Загальна характеристика стилістичних функцій займенників.

2. Розряди займенників.

3. . Особливості вживання займенників у текстах документів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад	\|	Особливості функціонування числівників у діловому мовленні. Сполучення числівників з іменниками.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.