• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Природне освітлення.

Система природного освітлення. Природне освітлення – освітленняприміщень світ-лом неба, прямим або відображеним, проникаючим через світлові отвори в зовнішніх за-хищаючих конструкціях.

Природне освітлення може бути:

1. Боковим (одно- та двостороннім). Бокове природне освітлення, це природне світлення приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах;

2. Верхнім. Верхнє природне освітлення це природне освітлення приміщення через ліхтарі, світлові отвори в покритті, а також через отвори в стінах в місцях перепаду висот будівлі;

3. Комбінованим (верхнє разом з боковим). Комбіноване природне освітлення це поєдна-ння верхнього і бічного природного освітлення.

Нормування природного освітлення. Як було зазначено виш природне освітлення нор-мується згідно СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектиро-вания». Цих норм необхідно дотримуватися при проектуванні освітлення приміщень будин-ків, що знову споруджуються і реконструюються, і споруджень різного призначення, робо-чих місць поза будинками, площадок промислових і сільськогосподарських підприємств.

Нормування освітленості на робочих місцях здійснюється з урахуванням ха­рактеру зоро-вої роботи, що визначається величиною найменшого об'єкта роз­різнення, контрастом об'єкту розрізнення з фоном (великий, середній, малий) і характеристикою фону (темний, середній, світлий).

У залежності від величини найменшого об'єкта розрізнення всі зорові роботи поділяються на VIII розрядів зоровій праці, (таблиця №1, СНиП II. 4. 79.):

Перший розряд – щонайвищій точності.

Другий розряд – дуже високій точності.

Третій розряд – високій точності.

Четвертий розряд – середній точності.

П’ятий розряд – малій точності.

Шостий розряд – груба (дуже мала точні­сть).

Сьомий розряд – робота з матеріалами та виробами що світяться у га­рячих це-хах.

Восьмий розряд – зальне спостереження за ходом виробничого процесу:

- постійне;

- періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні;

- періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні.

При нормуванні освітленості, що створюється природним або поєднаним освітленням, враховується тільки розряд зорової роботи, тобто величина наймен­шого об'єкта розрізнення, та приймаються згідно таблиці №1 СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное ос-вещение. Нормы проектирования». Розряд зорової роботи встановлюють при розташуванні об'єк­та роз-різнення від очей працюючого на відстані не більше 0,5 м. При збільшенні цієї відстані розряд зорової роботи варто встановлювати з урахуванням кутових розмірів об'єкта розрізнення, виз-начення яких проводиться шляхом ділення ве­личини об'єкта розрізнення на відстань його від очей працюючого.

Приклад.Об'єкт розрізнення відноситься до II розряду зорових робіт, тому що його вели-чина дорівнює 0,2 мм, але деталь, що оброблюється, знаходиться на відстані 1 м від очей пра-цюючого.

Тоді 0,2 :1000 = 0,0002 чи 0,2 х 10 ^-3, що за таблицею №1 СНиП II. 4.79. варто віднести до першого розряду робіт.

При односторонньому боковому освіт­ленні нормується мінімальне значення коефіцієнту природної освітленості(КПО (е_мін))у точці, розташованій на відста­ні 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів.

При двосторонньому боковому освітленні е_мін нормується в точці посередині приміщення. При цьому враховується світловий клімат України (IV і V пояси світлового клімату).

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) це відношення природної освітленості, створюваної в деякій точці заданої площини усередині приміщення світлом неба (безпосе-реднім або після віддзеркалень), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної ос-вітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу; виражається у відсотках.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості (е) це відношення природної освіт-леності, створюваної в точці заданої площини, що розглядається, усередині приміщення світлом, що пройшло через незаповнений світловий отвір і витікаючим безпосередньо від рівномірно яскравого неба до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітлено-сті під відкритим повністю небозводом, при цьому участь прямого сонячного світла в створенні тієї і іншої освітленості виключається; виражається у відсотках.

Світловий клімат - сукупність умов природного освітлення в тій або іншій місцевості (освітленість і кількість освітлення на горизонтальній і різно орієнтованих по сторонах го-ризонту вертикальних поверхнях, створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні; за період більше деся-ти років.

При верхньому і комбінованому природному освітленні (верхнє разом з бо­ковим) визнача-ється і нормується середнє значення КПО (е_сер) у точках, розта­шованих на перетині вертика-льної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги, за формулою:

есер ₌ е1+е2+е3+еп _/п

Де:

е₁ е₂ е_п - значення КПО в окремих точках приміщення, що знаходяться на рівних від-станях одна від одної;

п - кількість точок (не менше 5), в яких ви­значається КПО. Перша і остання точки при та-кому визначенні повинні знахо­дитися на відстані 1 м від поверхні стін чи перегородок.

Допускається розподіл приміщення на зони з бічним освітленням (зони, примикаючи до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням; нормування і розрахунок природ-ного освітлення в кожній зоні проводиться незалежно.

Проектні величини КПО зіставляються з вимогами СНиП ІІ. 4.79. Керую­чись цим доку-ментом, варто пам'ятати, що для приміщень з боковим освітленням нормується мінімальне, а з верхнім чи комбінованим - середнє значення КПО.

Розрахунок природного освітлення приміщень слід виконувати відповідно до додатку № 5., СНиП ІІ.4.79.

Значення КПО, що наводяться в СНиП ІІ.4.79., нормовані для будинків, роз­ташованих в III поясі світлового клімату колишнього СРСР (Московська, Мінська, Свердловська об-ласть,).

Для території на якої розташована Україна (ІV, V пояси) нормовані значення КПО слід визначати за формулою:

е_п^IV,V= е_п^{ІІІ х}т ^х С (%)

Де:

е_п^ІІІ - значення КПО з таблиці № 1, СНиП II. 4. 79. «Естественное и искусственное освеще-ние. Нормы проектирования»;

т – коефіцієнт світлового клімату, враховуючий особливості світлового клімату, (таб-лиця №4, СНиП ІІ.4.79.);

Таблиця №4, СНиП ІІ.4.79.

Значення коефіцієнта світлового клімату в залежності від пояс світлового клімату.

С - коефіцієнт сонячного клімату, (таблиця №5, СНиП ІІ.4.79.).

Коефіцієнт сонячного клімату це коефіцієнт, враховуючий додатковий світловий потік, проникаючий через світлові отвори в приміщення за рахунок прямого і відображеного від підстилаючої поверхні сонячного світла протягом року.

Отримані по формулі значення слід округляти до десятих часток.

Нерівномірність природного освітлення не нормується для приміщень з бічним освітле-нням; виробничих приміщень, в яких виконуються роботи VII і VIII розрядів при верх-ньому або при верхньому і бічному освітленні; допоміжних приміщень і приміщень сус-пільних будівель III і IV груп (п. 1.2 СНиП ІІ.4.79.).

Загальний підхід до проектування систем природного освітлення. Оцінка правильно-сті обраної в проекті освітленості проводиться шляхом зі­ставлення запроектованих розряду і під розряду робіт з вимогами СНиП II.4.79. При цьому, враховуючи розміри і колір об'єктів зо-рового розрізнення, фарбування робочих поверхонь, коефіцієнту відбиття фону, контрасту де-талі з фоном, слід брати до уваги також тривалість і безперервність напруженої зорової роботи, не­безпеку травматизму.

Проектне рішення природного освітлення виробничих приміщень повинне бути предста-влене в наступних матеріалах:

1. Генеральному плані підприємства.

2. Плані і розрізі всіх приміщень з нанесеними на них пристроями для природно­го освіт-лення (вікна, світло аераційні ліхтарі).

3. Пояснювальній записці.

4. Зведеній таблиці світлотехнічного розрахунку освітлення і кривих мінімальних значень КПО.

Ці проектні документи обов’язково забов`язані пройти санітарну експертизу. Основним завданням санітарної експертизи проекту природного освітлення приміщень є гігієнічна оцін-ка вирішення наступних питань:

1. Розрахунковий рі­вень освітленості.

2. Ступінь нерівномірності освітленості.

3. Спрямованість світлових потоків.

4. Заходи захисту від надлишкового теплового та світлового впливу пря­мих сонячних променів.

5. Кількісне співвідношення між яскравістю робочих по­верхонь і яскравістю стін, стелі, обладнання.

У методичному відношенні вирішення цього завдання складається з трьох частин:

1. Використання вимог санітарного законодавства до природного освіт­лення приміщення, що проектується.

2. Визначення основних показників при­родного освітлення приміщення (проектне рішен-ня).

3. Оцінка проекту і оформ­лення висновку.

Необхідно оцінювати правильність вибору системи природного освітлен­ня (бокове, верхнє чи комбіноване), обґрунтування розряду, норм і величин ко­ефіцієнта природного освітлення, улаштування світлових прорізів, розрахунки щодо визначення величини КПО.

Слід звертати увагу також на конструктивні особливості вікон для можливого використання їх для припливу зовнішнього повітря, а також безпечного і зручно­го виконання робіт з ремон-ту засклення та очищення скла з обох боків.

Забороняється для опалювальних будівель передбачати площу світлових отворів більш ніж потрібен по справжніх нормах, за винятком площі вітрин з експозиційними майданчи-ками.

Нерівномірність природного освітлення приміщень виробничих і суспільних будівель з верхнім або з верхнім і бічним природним освітленням і основних приміщень для дітей і підлітків при бічному освітленні не повинна перевищувати 3:1.

Сонцезахисні пристрої слід передбачати для виробничих приміщень з постійним пере-буванням працюючих, де виконуються роботи І - ІV розрядів, на промислових підприємс-твах, проектованих для будівництва в III і IV кліматичних районах.

Допускається при техніко-економічному обгрунтовуванні передбачати сонцезахисні пристрої для виробничих будівель, проектованих для інших кліматичних районів. Сонце-захисні пристрої в суспільних і житлових будівлях слід передбачати відповідно до глав СНіП по проектуванню цих будівель.

Читайте також:

1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
2. Види освітлення.
3. Види освітлення. Природне. Штучне: робоче та аварійне.
4. Виробниче освітлення.
5. Глобальний менеджмент і природне середовище
6. Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек, їх вплив на природне середовище та людину. Засоби та заходи зниження їх наслідків.
7. Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек, їх вплив на природне середовище та людину. Засоби та заходи зниження їх наслідків.
8. Класифікація освітлення.
9. Класифікація освітлення.
10. Культурне і природне в мові
11. Норми штучного освітлення. Виписка з галузевих норм штучного освітлення _об'єктів залізничного транспорту.
12. Освітлення.

Переглядів: 6219