Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ДОДАТКИ

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

ОСНОВНА І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Бичко І.В. Філософія: Навч. посіб./ І.В. Бичко
та ін. – К.: Либідь, 1994.- 576 с.

2. Волинка Г.І. Історія філософії: Підручник / Г.І. Волинка, В.І. Гусєв.- К.: Каравела, 2006.- 480 с.

3. Горбач М.Я. Філософія: Підручник / М.Я. Горбач. –Львів: Логос, 1997.- 228 с.

4. Надольний І.Ф. Філософія: Курс лекцій / І.Ф. Надольний, Л.В. Губерський та ін. - К.: Вікар, 2000.- 516 с.

5. Петрушенко В.Л. Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти 1-ІV рівнів акредитації. –К.: Каравела, 2001.- 448 с.

6. Подольська Є.А. Філософія: Підручник.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.-704 с.

Додаткова література

1. Волинка Г.І. Читанка з історії філософії. У 6 кн./ Г.І. Волинка.- К.: Довіра, 1992.- Кн.1.- 207 с.

2. Кохановский В.П., Яковлев П.П. Хрестоматия по философии: Учеб. пособ. для высш. учеб. завед.- Ростов-на-Дону: Феникс,1997.- 544 с.

3. Фролов И.Т. Философский словарь / И.Т. Фролов.- Изд. 5-е.- М.: Изд-во полит. лит-ры, 1986.- 588 с.

Абсолютна і відносна істина –категорії діалектики, які характеризують процес розвитку пізнання та розкривають відношення між тим, що вже пізнано і тим, що буде пізнаватися, уточнюватися змінюватися, спростовуватися у подальшому пізнання

Абстракція – одна з форм пізнання і мислення, де у подумках йде відволікання від ряда ознак предметів і відношень між ними та виділення будь-яких якостей або відносин

Аналіз і синтез – процеси абстрактного і фактичного розкладання цілого на складові частки і об’єднання цілого з частин

Аналогія – подібність нетотожних об’єктів у певних сторонах, якостях, відносинах; висновок про наявність певних ознак на підставі фіксації подібності, яка існує у деяких інших ознаках

Анімізм – вірування у душу і духів, які можуть впливати на життя людей, тварин, на предмети і явища навколишнього світу

Антилогізм – формула логіки, яка виражає несумісність посилань категоричного силогізмуз запереченням його висновка

Антропогенез – процес виникнення і розвитку людини як суспільної істоти

Апейрон – поняття, введене Анаксимандром для визначення безмежної, невизначеної, без якісної матерії, яка вічно рухається

Апостеріорі – термін, який у відмінності під апріорі означає знання, яке отримане від досвіду

Апріорі – термін, який означає знання, отримане до і незалежно від досвіду, яке початково притаманне свідомості

Атеїзм – система поглядів, яка заперечує віру у зверхні сили (духи, боги, потойбічне життя тощо); заперечення будь-якої релігії

Буддизм – релігія, яка проповідує позбавлення від страждань шляхом відмови від бажань і досягнення «найвищого просвітлення»- нірвани

Буття – найбільш абстрактне і загальне поняття, яке визначає існування чого-небуть взагалі

Геліоцентрична система світу – система, в якій Земля розглядається як нерухома і центром світостворення, навколо котрої обертається Сонце, Місяць, планети і зірки

Герменевтика – мистецтво і теорія тлумачення, яке має на меті виявити смисл тексту, виходячи х його об’єктивних (граматичне значення слів та іх історично обумовленів варіації) і суб’єктивних (наміри авторів) засад

Гіпотеза – система умовиводів, за рахунок якої на підставі рада фактів формується висновок про існування об’єкта, зв’язку або причини явища, причому висновок не можна сприймати як абсолютно достовірне

Гуманізм- сукупність поглядів, які ґрунтуються на гідності, повазі і правах людини, визначають його цінність як особистості

Деїзм – вчення, яке визнає існування бога у якості без особистої першопричини світу, яка розвивається за власними законами

Діалектика – наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення

Догматизм- спосіб мислення, який оперує незмінними поняттями, формулами без використання нових даних практики і науки, конкретних умов місця і часу

Дуалізм – вчення протилежне монізму, яке рахує, що матеріальна і духовна субстанції є рівноправними началами (першопочатками)

Закон – внутрішній суттєвий і усталений зв’язок явищ, який обумовлює іх упорядковану зміну

Ідеалізм – філософський напрямок, який виходить з первинності духовного, нематеріального і вторинності матеріального

Іраціональний – неосяжний розумом, мисленням, який не виражається у логічних поняттях і лежить в основі людського духу і навіть самого буття

Істина – вірне, правильне відображення дійсності у думках, критерієм якого є практика

Категорії – форми усвідомлення у поняттях всезагальних способів відношення людини до світу, які виражають найбільш загальні і суттєві якості, закони природи, суспільства і мислення

Космологія – розділ астрономії, наука про всесвіт як єдине взаємопов’язане ціле

Логос – термін, який визначає всезагальний закон, основу світу, його порядок і гармонію

Матеріалізм – напрямок, який стверджує первинність матеріального і вторинність духовного, ідеального, що означає вічність і нестворенність світу, його безкінечність у часі і просторі

Матерія – об’єктивна реальність, яка існує поза і незалежно від людської свідомості і яка відбивається нею

Метафізика- спосіб мислення як результат однобічності у пізнанні, який розглядає речі і явища як незалежні один від одного, заперечує внутрішні протиріччя як джерело розвитку у природі і суспільстві

Метод – спосіб досягнення цілі, певним чином упорядкована діяльність

Монізм – філософське ічення, яке приймає за основу всього сущого один початок

Мислення – активний процес відображення об’єктивного світу у поняттях, судженнях, теоріях тощо, пов’язаний з вирішенням тих чи інших задач, вищий продукт мозку

Натуралізм –методологічний принцип, який використовується у певних теоріях та пояснює розвиток суспільства законами природи

Натурфілософія – філософія природи, особливістю котрої є загальне абстрактне тлумачення природи як єдиної цілісності

Неотомізм – офіційна філософська доктрина католицької церкви, яка ґрунтується на вченні Ф. Аквінського

Неофрейдизм – напрямок у сучасній філософії, який ґрунтується на психоаналітичних принципах дослідження людини, його місця і ролі у структурах суспільних інститутів

Номіналізм – напрямок середньовічної філософії, який рахував поняття лише іменами одиничних предметів

Об’єктивна істина- зміст людських знань, який не залежить від волі і бажань суб’єкта

Пантеїзм – філософське вчення, згідно якому бог уявляє собою без особистий початок, який знаходиться не за межами природи, а тотожний з нею

Парадигма – сукупність теоретичних і методологічних засад, які визначають конкретне наукове дослідження а також вибір проблем і моделі вирішення досліджуваних задач

Поняття – одна з форм відображення світу на ступені пізнання, пов’язаної з застосуванням мови, форма узагальнення предметів і явищ

Принцип – першопочаток, керівна ідея, основне правило поведінки

Протилежність – категорія, яка виражає внутрішнє джерело будь-якого розвитку і руху

Розвиток – суттєвий, необхідний рух, зміна у часі

Раціоналізм – вчення, згідно якому всезагальність і необхідність – це логічні ознаки достовірного знання і не можуть бути виведені із досвіду і його узагальнень

Реалізм – напрямок у середньовічній схоластиці, який стверджував, що загальні поняття мають реальне існування і передують існуванню одиничних речей

Самосвідомість – виділення людиною самої себе із об’єктивного світу, усвідомлення і оцінка свого відношення до світу, себе як особистості, своїхз вчинків, дій, думок і почуттів, бажань і інтересів

Сенсуалізм – вчення у гносеології, яке визнає відчуття єдиним джерелом пізнання

Скептицизм – філософська концепція, яка піддіє сумніву можливість пізнання об’єктивної істини

Свідомість – найвища, притаманна тільки людині форма відображення об’єктивної дійсності

Софістика – свідоме застосування у дискусії або у доказах неправильних доведень, софізмів, різних способів, замаскованих зовнішньою, формальною правильністю

Субстанція – об’єктивна реальність в аспекті внутрішньої єдності усіх форм саморозвитку, всієї різноманітності явищ природи і історії, фундаментальна категорія наукового пізнання, теоретичного відображення конкретного

Сутність – смисл даної речі, те, що вона є сама по собі і у відмінності від змінних станів речі під впливом тих чи інших обставин

Схоластика – середньовічна філософія, яка намагалася раціонально обґрунтувати і систематизувати християнське віровчення

Теологія – віровчення даної релігії

Трансцендентний – термін, який означає те, що знаходиться за межею свідомості і пізнання

Універсалії – загальні ідеї, визначені у середньовічній філософії

Феноменологія –напрямок сучасної філософії, основа екзистенціоналізма, утримувався від будь-яких суджень, які мають відношення до об’єктивної реальності і виходять за межі чистого досвіду

Цілісність – внутрішня єдність об’єкта, його диференціація від оточуючого світу

Частина і ціле – філософські категорії, яки виражають відношення між сукупністю предметів і зв’язком, який об’єднує ці предмети і приводить до появи у сукупності нових якостей і закономірностей, не притаманних предметах в їхній роз’єднанні

Екзистенціоналізм – напрямок у сучасній філософії, який спробував створити новий світогляд, спосіб буття людської особистості

Емпіризм – вчення у теорії пізнання, який вважав чуттєвий досвід єдиним джерелом знань і стверджував, що все знання ґрунтується на досвіді

«Я»- духовний центр людської особистості, індивідуальності, який відноситься діяльно до світу і до самої себе

ДОДАТОК А

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гносеологія античного світу	\|	Приклад. Перевірити, чи є ортогональними вектори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.