• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гносеологія античного світу

Історія розвитку філософії свідчить, що всі теорії про пізнання поділяються на матеріалістичні і ідеалістичні. Матеріалістичні концепції зводять пізнання до відображення всезагальних закономірностей розвитку об’єктивного світу і пов’язує пізнання з предметно-практичною перетворювальною діяльністю людини.

У середні віки Дунс Скот розробив вчення про пізнання, яке ґрунтується на таких ідеалістичних положеннях:

1) в пізнанні головне – це активність душі («Знання складається з того, що йде від нас і того, що йде від вивчаємого предмета»);

2) в пізнанні ми залежимо від предмета, тобто ми пізнаємо те, що створене творцем світу;

3) пізнання світостворення недосяжно для розуму, тому філософія це довести не може.

Роджер Бекон (1214-1294) – англійський філософ, який стверджував, що ціль науки – це оволодіння таємницями природи і досягнення влади над нею. Особливу увагу він приділяв математиці: «Математику помилково вважають наукою важкою, а іноді навіть підозрілою тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою церкві. Між тим, вона важлива і корисна». Р. Бекон був впевнений, що авторитет без доводів розуму недостатній, а розум тільки тоді відрізняє істинне від хибного, коли він спирається на досвід. Досвід необхідний для перевірки наукових висновків. Людина повинна боротися за право самостійно мислити, розвивати дійсну науку.

У добу Відродження гносеологічні ідеї спиралися на теорію геліоцентризму та матеріалістичні засади. М. Кузанський, обґрунтовуючи власну теорію пізнання, стверджував, що:

1) процес пізнання – це безкінечне удосконалення людських знань, бо світ безкінечний;

2) існують ступені пізнання:

-нищий (відчуття), який надає смутні образи речей;

- вищий( розсудок), який оперує числами і має імена речей, мислить про протилежності і протиставляє їх;

- найвищий (розум) має здібність мислити безкінечне. («Безкінечність примушує нас повністю переступати через протилежність»)

У добу Просвітництва Е. Кант розробив вчення про знання, яке спирається на теорію судження. Філософ вважав, що знання виражаються у формі судження, які бувають аналітичними («Усі тіла мають протяжність») і синтетичними (тобто думка об’єднується з поняттями – «Деякі тіла мають велику вагу»). Знання Е. Кант поділив на три види: математика, теоретичне природознавство і метафізика (пізнання сущого шляхом споглядання)

Сучасна пізнавальна діяльність здійснюється у наступних рівнях:

1) теоретичні дії (вирішення наукової проблеми, створення теорій, відкриття законів, пояснення фактів, категорі тощо);

2) емпіричні дії (розробка засобів зв’язку теорії з практикою);

3) методологічні дії (розробка методів пізнаня та процедур наукового мислення);

4) репродуктивні дії (вдосконалення системи освіти і підготовки та виховання наукових кадрів);

5) 5)пізнавальні дії (висування провідної ідеї, гіпотези, організація доказів, експериментальна перевірка).

Читайте також:

1. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
2. Болонський процесс як засіб інтеграції у вищу освіту європейських країн.
3. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
4. В орбіті кочового світу. Полтавщина, як частина Дешт-і-Кипчака.
5. В українському інформаційному просторі аналітична журналістика також повинна відіграти вже зараз видатну роль: збудувати духовну будівлю українського національного світу.
6. Видатки бюджетів на загальну освіту
7. Виділяють класичну наукову картину світу, і некласичну (сучасну) наукову картину світу.
8. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
9. Виникнення грошей у державах Стародавнього світу
10. Виробництво яєць в окремих країнах та регіонах світу, тис, т
11. Відомості про найбільші озера Світу та України.
12. Відомості про найбільші озера Світу та України.

Переглядів: 670