МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||
Гносеологія античного світу
Історія розвитку філософії свідчить, що всі теорії про пізнання поділяються на матеріалістичні і ідеалістичні. Матеріалістичні концепції зводять пізнання до відображення всезагальних закономірностей розвитку об’єктивного світу і пов’язує пізнання з предметно-практичною перетворювальною діяльністю людини. У середні віки Дунс Скот розробив вчення про пізнання, яке ґрунтується на таких ідеалістичних положеннях: 1) в пізнанні головне – це активність душі («Знання складається з того, що йде від нас і того, що йде від вивчаємого предмета»); 2) в пізнанні ми залежимо від предмета, тобто ми пізнаємо те, що створене творцем світу; 3) пізнання світостворення недосяжно для розуму, тому філософія це довести не може. Роджер Бекон (1214-1294) – англійський філософ, який стверджував, що ціль науки – це оволодіння таємницями природи і досягнення влади над нею. Особливу увагу він приділяв математиці: «Математику помилково вважають наукою важкою, а іноді навіть підозрілою тільки тому, що вона мала нещастя бути невідомою церкві. Між тим, вона важлива і корисна». Р. Бекон був впевнений, що авторитет без доводів розуму недостатній, а розум тільки тоді відрізняє істинне від хибного, коли він спирається на досвід. Досвід необхідний для перевірки наукових висновків. Людина повинна боротися за право самостійно мислити, розвивати дійсну науку.
У добу Відродження гносеологічні ідеї спиралися на теорію геліоцентризму та матеріалістичні засади. М. Кузанський, обґрунтовуючи власну теорію пізнання, стверджував, що: 1) процес пізнання – це безкінечне удосконалення людських знань, бо світ безкінечний; 2) існують ступені пізнання: -нищий (відчуття), який надає смутні образи речей; - вищий( розсудок), який оперує числами і має імена речей, мислить про протилежності і протиставляє їх; - найвищий (розум) має здібність мислити безкінечне. («Безкінечність примушує нас повністю переступати через протилежність») У добу Просвітництва Е. Кант розробив вчення про знання, яке спирається на теорію судження. Філософ вважав, що знання виражаються у формі судження, які бувають аналітичними («Усі тіла мають протяжність») і синтетичними (тобто думка об’єднується з поняттями – «Деякі тіла мають велику вагу»). Знання Е. Кант поділив на три види: математика, теоретичне природознавство і метафізика (пізнання сущого шляхом споглядання) Сучасна пізнавальна діяльність здійснюється у наступних рівнях: 1) теоретичні дії (вирішення наукової проблеми, створення теорій, відкриття законів, пояснення фактів, категорі тощо); 2) емпіричні дії (розробка засобів зв’язку теорії з практикою); 3) методологічні дії (розробка методів пізнаня та процедур наукового мислення); 4) репродуктивні дії (вдосконалення системи освіти і підготовки та виховання наукових кадрів); 5) 5)пізнавальні дії (висування провідної ідеї, гіпотези, організація доказів, експериментальна перевірка). Читайте також:
|
|||||||||||||||
|