• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика циклу з параметром

Цикл з параметром(FOR – NEXT). Цикл з пара­мет­ром (цикл «для») призначений для організації повторень, якщо їх кількість у циклі наперед відома. Мовою Бейсик цикл «для» записують так:

Команда FOR-TO-STEP утворює заголовок циклу, NEXT – команда, яка фіксує кінець тіла циклу і змінює значення параметра I на величину А3. Тіло циклу – це серія команд, що знаходиться між командами FOR та NEXT.

Змінну I називають параметром циклу. A1, A2, A3 – ариф­метичні вирази, змінні або сталі. А1 задає початкове значення пара­метра циклу, A2 – кінцеве, A3 – значення кроку, на яке щоразу змі­нюємо значення параметра циклу.

Дія команди. Параметрові циклу присвоюється значення виразу А1. Якщо це значення менше-рівне значення А2, то виконується серія команд. Після цього значення параметра збільшується на А3 і знову порівнюється зі значення виразу А2 і т.д. Коли значення параметра стане більше, ніж значення виразу А2, то виконується наступна після NEXT команда.

Залежно від реалізації мови цикл «для» може функціонувати в режимі з передумовою або післяумовою. Розглянемо дію команд FOR i NEXT на прикладах.

Задача 5. Обчислити добуток чисел від 1 до 8.

10 ' Знаходження Добутку

20 CLS

30 d=1

40 FOR n = 1 TO 8

50 d = d * n

60 NEXT n

70 PRINT "d ="; d

80 END

На екрані отримаємо такий результат: d = 40320.

Задача 6. Протабулювати функцію у=х², х є[-5;1] Dх=0,5

10 REM Табуляція функції

20 CLS

30 FOR x = -5 TO 1 STEP 0.5

40 y = x ^ 2

50 PRINT "x ="; x, "y ="; y

60 NEXT x

70 END

Результати:

Приклад 1. Виведемо на екран таблицю квадратів чисел від 5 до 25:

10 FOR i= 5 TO 25 STEP 1

20 PRINT "i ="; i, "i^2 ="; i^2

30 NEXT i

40 END

5. Організація циклів з використанням команди WHILE

Команда циклу WHILE. Розглянемо команду WHILE (поки), призначену, зокрема, для реалізації циклів з невідомою кількістю пов­торень. У мові Бейсик цей цикл записують так:

Дія команди. Серія команд виконується в циклі, поки значення логічного виразу є істинне. Істинний логічний вираз описує умову про­довження циклу.

Задача 7. Розглянемо програму обчислення добутку чисел від 1 до 8 з використанням команди циклу WHILE.

10 ' Добуток чисел

20 CLS

30 n = 1: d = 1

40 WHILE n <= 8

50 d = d * n

60 n = n + 1

70 WEND

80 PRINT "d = "; d

90 END

На екрані отримаємо такий результат: d = 40320.

Задача 8. Протабулювати функцію у=х², х є[-5;5] Dх=0,5

10 REM Табуляція функції

20 CLS

30 x = -5

40 WHILE x <= 1

50 y = x ^ 2

60 PRINT "x ="; x, "y ="; y

70 x = x + 0.5

80 WEND

90 END

Результати:

6. Поняття одновимірного та двовимірного масивів

Масив– це впорядкований скінчений набір даних од­ного типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках опе­ративної пам'яті і мають спільну назву. Назву масиву надає ко­рис­тувач.

Масив складається з елементів. Кожний елемент має індекси, за яки­ми його можна знайти в масиві. Кількість індексів елемента виз­начає розмірність масиву. Ми вивчатимемо одновимірні (з одним індексом) та двовимірні (з двома індексами) масиви. У математиці поняттю масив відповідають поняття вектора та матриці.

Важливою характеристикою масиву є його розмір – загальна кількість елементів у масиві.

1. Одновимірні масиви. Елемент масиву позначають іменем маси­ву, а у круглих дужках пишуть значення індекса елемента. Напри­клад, k елементів одновимірного масиву A у програмах позначають так:

A(1) A(2) ... A(K).

За допомогою одновимірних масивів в оперативній пам’яті мож­на зберігати такі дані: 1) список учнів (масив з текстовими елемен­тами); 2) оцінки у класному журналі за контрольну роботу (масив з числовими елементами); 3) координати вектора (масив з елементами числового дійсного типу).

Приклад 1. Опишемо у блоці даних шість чисел (виграшні номе­ри гри «Спортлото») і занесемо їх у масив з іменем A:

10 DATA 23, 17, 35, 6, 41, 22

20 READ A(1), A(2), A(3), A(4), A(5), A(6)

2. Двовимірні масиви.Деякі дані зручно наводити у вигляді пря­мо­­кутної таблиці, якій у Бейсику відповідає поняття двовимірного ма­сиву. Розглянемо прямокутну таблицю В:

b₁₁ b₁₂ ... b_1n

b₂₁ b₂₂ ... b_2n

...

b_m1 b_m2 ... b_{mn .}

Елементи двовимірних масивів мають два індекси. Перший індекс вказує на номер рядка, а другий – на номер стовпця, на перетині яких знаходиться елемент. Індекси записують у круглих дужках i відокремлюють комою.

Елементи двовимірного масиву B позначають так:

B(1, 1) B(1, 2) ... B(1, N)

B(2, 1) B(2, 2) ... B(2, N)

...

B(M, 1) B(M, 2) ... B(M, N),

де В(1, 1) – елемент, розташований на перетині 1-го рядка та 1-го стовпця; В(5, 10) – елемент на перетині 5-го рядка i 10-го стовпця; В(K, L) – елемент на перетині K-го рядка i L-го стовпця.

За допомогою двовимірних масивів в оперативній пам’яті можна зберігати такі дані: 1) текст на сторінці підручника, де кожне слово (сим­вол) розглядаємо як один елемент (масив з елементами текс­то­во­го типу); 2) оцінки учнів у класному журналі з одного предмету за певний час навчання; 3) прямокутні таблиці з тільки числовими або тільки текстовими даними, які стосуються роботи підприємств чи організацій.

Використання масивів забезпечує наочність у роботі з даними та економію імен. Головна перевага – це прямий доступ до будь-якого елемента масиву, якщо відомий його індекс.

7. Побудова масивів та їх використання

Описати масив можна на початку програми. Назви масивів та їхні розміри визначає користувач Таким чином резервується пам’ять, де будуть розміщуватися елементи масивів.

Загальний вигляд команди опису масивів такий:

У списку масивів зазначаються імена масивів і максимальні зна­чен­ня відповідних індексів. Масиви перераховуються через кому.

Приклад 2. Якщо в програмі використано одновимірний масив A з п’ятьма елементами i двовимірний масив B, який складається з шести рядків i десяти стовпців, то команда матиме вигляд (якщо відлік значень індексів починається з одиниці):

10 DIM A(5), B(6, 10).

Розміри наперед невідомих масивів зручно задавати за допо­мо­гою команди INPUT. Наприклад:

10 INPUT "K = "; K

20 INPUT "M, N = "; M, N

30 DIM A(K), B(M, N)

Зауваження 1. У мові Бейсик за замовчуванням мінімальне значення індексу дорівнює нулю. Тому насправді у прикладі 2 описано одновимірний ма­сив A з шістьма елементами та двовимірний масив B з 7 рядками та 11 стовпцями.

Довідка 1. Команда OPTION BASE. Можна задати потрібне мінімальне значення індексу на початку програми за допомогою команди

Стала задає мінімальне значення індексу, тобто 1 або 0 (або інше число в середовищі Турбо Бейсик). Наприклад, у середовищі Турбо Бейсик команди

10 OPTION BASE 1985

20 DIM C(1994)

описують масив з десятьма елементами, а індекс набуває значення деякого року з діапазону 1985 .. 1994.

Надалі вважатимемо, що мінімальне значення індексу дорівнює одиниці. Команду OPTION BASE можна i не використовувати, а елемент масиву з ну­льовим індексом не брати до уваги.

Використання одновимірних масивів. Розглянемо способи вве­ден­ня – виведення масивів. Для введення чи виведення масивів потрібно виконати певні дії з усіма елементами масивів за допо­мо­гою команд присвоєння, команд READ, INPUT або PRINT, ви­ко­рис­товуючи команду циклу.

Наприклад, увести значення п’яти елементів масиву A можна дво­ма способами:

1) 10 DIM A(5) 2) 10 DIM A(5)

20 FOR I = 1 TO 5 20 FOR I = 1 TO 5

30 READ A(I) 30 INPUT A(I)

40 NEXT I 40 NEXT I

50 DATA список даних

Задача 1. Дано масив А(5) обчислити кількість, суму і добуток додатних елементів масиву.

Результати виконання програми

Замінити додатні елементи масив А, який складається з шести елементів, на число 0.

Результати виконання програми

Масив Аскладається з 6 елементів. Замінити всі елементи масиву на число -1.

Результати виконання програми

Використання двовимірних масивів. Для введення–виве­ден­ня двовимірних масивів i виконання інших операцій з його еле­мен­та­ми використовують конструкцію "вкладені цикли"

8. Сортування масивів.

Під сортуванням в програмуванні розуміють процес розміщення елементів в порядку зростання або спадання їх значень. Наприклад, нам треба розмістити елементи в масиві A (2, 0, -3, 1, -5) за зростанням та спаданням їх значень. В результаті маємо :

· за зростанням – A (-5, -3, 0, 1, 2);

· за спаданням – A (2, 1, 0, -3, -5).

Існують різні методи сортування (обмінне сортування, сортування методом вибору, сортування методом перестановки за індексами, турнірне сортування, сортування вставкою та ін.). Більш детально з методами сортування можна ознайомитися в навчальній літературі.

Обмінне сортування

Метод добре відомий також під назвою «пузырьковая сортировка» (рос.) Тут менші значення елементів подібно до легких бульбашок повітря піднімаються вгору. Він базується на порівнянні пари сусідніх елементів та перестановки їх в потрібному порядку. Сортування вважається закінченим, якщо в ході перегляду масиву не було здійснено жодної перестановки.

Розглянемо масив А= (3, 0, 5, 2, -1), що треба упорядкувати в порядку зростання значень елементів. Порівнюючи сусідні елементи (a_i та а_i+1), бачимо, що їх необхідно поміняти місцями, якщо а_i > а_i+1. Масив буде змінюватися при кожному його перегляді. Звернемо увагу на те, як найменший елемент (-1) повільно переміщується в початок масиву.

В результаті одержимо:

· після першого перегляду: А=(0, 3, 2, -1, 5);

· після другого перегляду: А=(0, 2, -1, 3, 5);

· після третього перегляду: А=(0, -1, 2, 3, 5);

· після четвертого перегляду: А=(-1, 0, 2, 3, 5).

При перегляді масиву цикл треба завершати на передостанньому елементі, тому що порівнюються i-й та (i+1)-й елементи. Для упорядкування масиву A(N) достатньо N-1 послідовних переглядів. Дійсно, в розглянутому масиві А(5) із останнього місця найменший елемент перемістився на перше місце за чотири перегляди масиву.

Таким чином, алгоритм сортування складається з двох циклів: внутрішнього, в якому проводиться перестановка необхідних елементів, та зовнішнього, що організує повторні перегляди масиву (рис.9.1). Крім того, необхідно передбачити також виведення елементів вхідного та упорядкованого масивів.

Існує декілька модифікацій наведеного методу, які дозволяють зменшити кількість перевірок та час роботи програми. Наприклад, ввівши допоміжну змінну («прапорець»), можна перевірити настання моменту скінчення сортування (рис. 9.2).

При упорядкуванні за зростанням у циклі перевіряється умова a_i > a_j+1. Неважко побачити, що при упорядкуванні за спаданням треба перевіряти умову a_i < a_j+1.

Приклад 1. Задано масив D(M) та натуральні числа L, N. Упорядкувати за спаданням значень елементи, розміщені між елементами з індексом L та індексом N. Для розв’язання задачі застосуємо метод «прапорця».

REM Сортування частини масиву

20 INPUT M, L, N: DIM D(M)

IF NOT (L>=1 AND N>L AND N<= M) THEN GOTO 20

FOR I=1 TO M:INPUT D(I):NEXT I

80 FLAG=1

FOR I=L+1 TO N-1

IFD(I)<D(I+1) THEN SWAP D(I),D(I+1): FLAG=0

NEXT I

IF FLAG=0 THEN GOTO 80

FOR I=1 TO M:PRINT D(I):NEXT I

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
6. Автокореляційна характеристика системи
7. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
8. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
9. Арифметичні цикли. Оператор циклу For – Next
10. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
11. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
12. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика

Переглядів: 1398