• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обов’язки соціального працівника

ПЛАН

Дидактична мета та завдання

Ключові поняття

Професія,професіоналізм, соціальна робота.

1. Визначити поняття професії та професіоналізм.

2. Охарактеризувати складові соціальної роботи як професії.

Виховна мета:

Виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.

1. Поняття «професія». Етапність досягнення професійної майстерності.

2. Професіоналізм в соціальній роботі. Складові соціальної роботи як професії.

3. Етичні принципи соціальної роботи.

Список використаної літератури:

1. Алексеева Л.С., Бобкова П.В., Бурлака Г.Ю. / Под ред. А.М. Панова, Е.И.Холостовой // Справочное пособие по социальной работе. – М.: Юристъ, 1997. – 168 с.

2. Введення у соціальну роботу: Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001. – 288 с.

3. Мигович І.І. Соціальна робота. Вступ до спеціальності. – Ужгород, 1997.

4. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. д.и.н. проф. Е.И. Холостова, д.и.н. проф. А.С. Сорвина – М.: ИНФРА. – М., 2001. – 427 с.

5. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. – К.: Видавничий дім “КМ Аcademia”, 2000. – 236 с.

6. Социальная работа / Под общей редакцией проф. В.И. Курбатова. Серия “Учебники, учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 576 с.

1. Поняття «професія». Етапність досягнення професійної майстерності.

Професія (фах) — виокремлений ("окреслений") у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти чи кваліфікації, які особа може виконувати відносно постійно, та які становлять засоби утримання для неї.

Більшість сучасних професій з'явилися в процесі розподілу праці та мають столітні традиції, оскільки потреби суспільства в багатьох сферах були і залишаються постійними. У кінці 20 ст. кількість професій становила декілька тисяч.

Професія - це певний вид трудової діяльності, який потребує спеціальних теоретичних знань та практичних навичок.

5 етапів досягнення професійної майстерності:

a. Свідомий вибір професії з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості.

b. Професійна підготовка – формування професійної направленості, набуття системи професійних знань, вмінь та навичок, набуття досвіду (теоретичного та практичного), розв’язання соціальних проблем.

c. Професійна адаптація – входження в професію, засвоєння нової соціальної ролі, професійне самовизнащення, формування професійних та особистісних якостей, самостійного виконання професійної діяльності.

d. Професіоналізація – формування професійної позиції, інтеграція професійних та особистісних якостей та вмінь, кваліфіковане виконання професійних обов’язків.

e. Професійна майстерність – повна професійна реалізація, професійна самовизначенність особистості в професійній діяльності.

2. Професіоналізм в соціальній роботі. Складові соціальної роботи як професії.

Професіоналізм - особлива властивість людей системно, ефективно і надійно виконувати складну діяльність у найрізноманітніших умовах.

У понятті «професіоналізм» відбивається такий ступінь оволодіння людиною психологічною структурою професійної діяльності, яка відповідає існуючим у суспільстві стандартам і об'єктивним вимогам. Професіоналізм розглядається в якості інтегральної характеристики людини-професіонала (як індивіда, особистості, суб'єкта діяльності та індивідуальності). Професіоналізм людини - це не лише досягнення їм високих виробничих показників, але й особливості його професійної мотивації, система його устремлінь, ціннісних орієнтацій, сенсу праці для самої людини.

Професіоналізм в соціальній роботі – це постійно підтримувані на високому рівні знання, вміння та навички спеціаліста, що забеспечують кваліфікованудопомогу у розв’язані проблем.

Характеристика професіоналізму:

i. Професійне покликання;

ii. Мотивація у виконанні соціальної роботи в різних модифікаціях;

iii. Духовно-моральні якості;

iv. Соціально-генетична схильність до роботи з людьми;

v. Професійна майстерність;

vi. Об’єктивно-критичне ставлення до своєї діяльності;

vii. Об’єктивно-критичне ставлення до професійних знань та професійних вмінь.

Складові соціальної роботи як професії:

· знання;

· вміння;

· цінності.

3. Етичні принципи соціальної роботи.

Соціальний працівник повинен:

· мати добру професійну підготовку, знання з різних галузей правознавства, соціології, психології, педагогіки, фізіології, демографії і статистики, інформатики, економіки і управління;

· володіти високою загальною культурою, розумітися в літературі, музиці, живопису та інших видах мистецтва;

· бути добре поінформованим про сучасні політичні, економічні, соціальні процеси в суспільстві, мати широку обізнаність про різні соціальні групи населення;

· вміти передбачати наслідки своїх дій, не йти сліпо за клієнтом, а проводити в життя свою продуману й послідовну лінію;

· володіти певною соціальною пристосованістю, враховувати різноманітність контингенту, що потребує допомоги, вміло контакту вати і привертати до себе "важких" підлітків, сиріт, інвалідів, без робітних. одиноких, людей похилого віку, перебуваючих на реабілітації і т.д.;

Широке поле діяльності чекає майбутніх соціальних працівників. Це передусім робота в державних соціальних закладах (службах зайнятості, у справах неповнолітніх, інтернатних установах, спеціалізованих школах та ін.). Фахівці цього профілю потрібні в трудових колективах (на підприємствах державної власності, приватних, змішаного типу), у громадських організаціях, благодійних фондах. Бо до них, разом з релігійними об'єднаннями, переходитиме все більше функцій соціального захисту і підтримки різних груп населення. Так, у 2005 р. з Україні було 549 позабюджетних фондів, з них 164 загальнодержавні, а решта - благодійні, їх мережа зростатиме, а відповідно - і потреба в спеціалістах. Добре підготовлені фахівці з соціальної роботи зможуть зайнятися приватною практикою. Декому після здобуття певного досвіду захочеться перейти на педагогічну чи наукову роботу. А комусь довірять працювати в органах державної влади, що здійснюють управління соціальною сферою. Кожен, при бажанні, зможе знайти справу по душі, відповідно до своїх знань, здібностей і нахилів.

Головне для майбутніх спеціалістів з соціальної роботи - мислити системно, діалектичне, не втрачати цілого за частковим, бачити завжди клієнта з усіх боків, а не симптоми чи окремі ознаки його занедужання і втрати опори в сім'ї, на роботі, в побуті, у суспільстві.. Теоретичні дисципліни допоможуть поєднати частини в ціле, дотримуючись принципу діалектичної єдності в підході до людини і суспільства. Соціальний і науковий прогрес коригуватиме зміст і методику навчання в університеті, формуватиме спеціаліста цього профілю, критерії оцінки знань і навичок, найбільш раціональні шляхи і методи їх засвоєння.

Спеціаліст соціальної роботи наділений різноманітними посадови ми обов'язками. Основні з них такі:

· володіти основами пенсійної справи, соціального захисту сімей з дітьми, інвалідів, одиноких та інших соціальне незахищених громадян;

· виявляти на підприємствах, в мікрорайонах, селах сім'ї окремих осіб, які потребують соціально-медичну, юридичну, психолого - педагогічну, матеріальну іншу допомогу, охорону морального, фізичного і психічного здоров'я;

· встановлювати причини виникаючих у них труднощів, конфліктних ситуацій, в т.ч. за місцем роботи, навчання і т.д., допомагати їм у розв`язанні існуючих проблем, працевлаштуванні, соціальному захисті;

· сприяти інтеграції діяльності різних державних і громадських організацій та установ по наданню необхідної соціально-економічної допомоги населенню;

· проводити психолого-педагогічні та юридичні консультації з питань сім`ї і шлюбу, виховну роботу серед дітей, схильних до правопорушень;

· надавати допомогу в укладанні угод про надомну працю батькам що мають неповнолітніх дітей, інвалідам, пенсіонерам;

· виявляти і надавати підтримку дітям та дорослим, яким потрібна опіка і піклування, влаштування в лікувальні й учбово-виховні заклади, матеріальна, соціально-побутова та інша допомога;

· організовувати громадський захист неповнолітніх правопорушників при необхідності - брати в ньому особисту участь;

· сприяти створенню і діяльності центрів соціальної служби для молоді, допомоги сім'ї (всиновлення, опікунство, піклування), юнацьких, підліткових, дитячих об'єднань, асоціацій, клубів за інтересами;

· допомагати організації і виховній діяльності інтернатів, притулків для інвалідів, людей похилого віку, бездомним та ін.;

· брати участь в роботі по соціальній адаптації і реабілітації осіб, які повернулися з спеціальних навчально-виховних установ і місць позбавлення волі, розв'язанні інших гострих соціальних проблем.

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V Обов’язки Ради
4. Аліментні обов’язки батьків і дітей
5. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника
6. БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОГО ПРАЦІВНИКА НА 200__ р.
7. Взаємні обов’язки матері, батька та дитини утримувати одне одного
8. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
9. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
10. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту
11. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
12. Види соціального забезпечення.

Переглядів: 4397