Шляху удосконалювання комерційної роботи

ОФОРМЛЕННЯ І ЮРИДИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ.

У комерційній практиці взаємовідносини між партнерами оформляються здебільшого договорами.

Для оформлення комерційних операцій із закордонними партнерами, а також для закріплення деяких господарських взаємовідносин між суб'єктами підприємницької діяльності на внутрішньому ринку країни використовується контракт.

Контракт - лат. усякий договір, що укладається в письмовій формі, що встановлює обов'язки для обох сторін і обумовлений термінами.

Договірні зв'язки поділяються: за структурою - прості і складні;

кількості учасників - прямі, опосередковані (три і більш учасники);

терміном дії - довгострокові і короткострокові (до одного року); відомчою приналежністю - внутрішньосистемні, міжсистемні.

В умовах ринкової економіки різко підвищується роль і значення договору. Це обумовлюється тим, що плановий порядок господарських зв'язків перестає функціонувати, постачальники і покупці товарів і послуг знаходяться в рівноправних господарських взаємовідносинах. Договір при цьому стає головним документом, що визначає права і відповідальність сторін по комерційних операціях.

Договір вносить чіткість і ясність у взаємовідносини між партнерами, конкретизує ці відношення, установлює взаємні зобов'язання сторін і методами комерційного розрахунків: у забезпечує їхнє виконання. Наявність договору створює впевненість у промислових підприємств, що виготовлена ними продукція буде реалізована, а торгівля одержить своєчасно необхідні населенню товари.

Одним із найбільше поширених різновидів договорів є договір купівлі-продажу. Він широко використовується для оформлення комерційних зв'язків на внутрішньому споживчому ринку країни. Їм юридичне закріплюється досягнуті узгодження по комерційним операціям між промисловими підприємствами, оптовими, посередницькими

3.1 Раціоналізація прямих господарських зв'язків з постачання товарів в умовах переходу до ринкової економіки

Однією з різновидів структури господарських зв'язків по постачанню товарів є прямі договірні зв'язки.

Під прямими зв'язками розуміються безпосередні договірні взаємовідносини між виробниками і покупцями товарів, а в торгівлі - між підприємствами-виробниками і роздрібною торгівлею.

У ринкових умовах, коли головним критерієм оцінки діяльності торгового підприємства є прибуток, питання раціональної організації договірних відношень по постачанню товарів має велике економічне значення.

Усунення зайвих посередницьких ланок, спрощення господарських зв'язків сприяє здешевленню всього процесу товарообертання, прискоренню оборотності товарів і наміри, забезпечує більш тісний зв'язок між промисловими підприємствами— виробниками і торгівлею. Це дозволяє оперативно впливати на виробництво необхідних населенню товарів, їхня якість і т.д.

Становлення ринкових відносин призвело до істотного збільшення надходження товарів у роздрібну торгову мережу безпосередньо з заводів, фабрик за рахунок скорочення надходжень від оптових підприємств та інших комерційних посередників. Це пояснюється тими обставинами, що роздрібна торгівля при встановленні прямих зв'язків із підприємством-виробником товарів має можливість закуповувати товари в підприємств-виробників по більш низьких цінах, чим в оптових підприємств-посередників, відповідно і роздрібна ціна значно нижче, що є одним із важливих стимулів реалізації товарів. В остаточному підсумку, прямі договірні зв'язок із промисловістю сприяють одержанню роздрібною торгівлею більшого прибутку від торгової діяльності, чим при договірних відношеннях з оптовими підприємствами.

Прямі господарські зв'язки торгівлі з промисловими підприємствами сприяють також зміцненню ділових контактів комерційних робітників торгових підприємств з адміністрацією, фахівцями промислових підприємств.

З ініціативою про встановлення прямих договірних відношень може виступати як покупець, так і продавець. При ініціативі покупця схема укладення прямих договорів така: покупець звертається письмово або по телефону до продавця з проханням про те, щоб він вислав пропозицію (оферту). Частіше усього покупець спрямовує запити різним продавцям. У запиті вказується найменування товару, кількість, якість, приблизні терміни постачання.

На запит покупця продавець направляє оферту. У оферті - усі головні умови договору: найменування товару, кількість, якість , ціна, терміни постачання, с{юрми намірів, порядок приймання товару, тара й ін.

Якщо покупець не згодний з умовами оферти він направляє продавцю контроферту зі своїми умовами. Якщо умови покупця приймаються, продавець повідомляє покупця в письмовій формі і доручає йому скласти проект договору постачання або сам надсилає проект договору.

Умови договору погоджуються при особистій зустрічі, після узгодження всіх питань, сторони відразу підписують договір.

Що до складної техніки, машин, устаткування з ініціативою про продаж виступає продавець. Спочатку він направляє вільну оферту декільком потенційним покупцям. Після одержання від них контроферти продавець вибирає найбільше прийнятного покупця і направляє йому тверду оферту. У ній - умови постачання і зобов'язання продавця реалізувати товар тільки даному покупцю. Після одержання письмового підтвердження на тверду оферту сторони готують і підписують договір постачання й угода рахується укладеної.

Встановлення прямих господарських зв'язків роздрібних торгових підприємств із підприємствами - виробниками товарів по постачанню товарів простого асортименту (хлібо — булочних виробів, пива, безалкогольних напоїв, муки, крупи, молочних продуктів, вино— горілчаних виробів, овочів, фруктів й ін. ) є раціональною й економічно доцільною формою організації договірних зв'язків. У той же час організація прямих договірних зв'язків роздрібної торгівлі з виробничими підприємствами по постачанню товарів складного асортименту (взуття, одяг, панчішно-шкарпеткові вироби, галантерея, трикотаж, товари культурно-побутового призначення та багато інших) із-за ряду організаційно-економічних, транспортних, торгових та інших чинників.

По багатьох товарах складного асортименту гарантом створення надійної системи товаропостачання роздрібної торгової мережі у ринкових умовах є оптова ланка. Про це свідчить вітчизняна практика і світовий досвід. Це становище особливо актуальне для торгової галузі споживчої кооперації з її специфічними рисами (значна далекість роздрібних торгових підприємств від джерел постачання, невеличкі обсяги роздрібного товарообігу торгових підприємств, особливість сільського асортименту товарів та ін. ).

У системі споживчої кооперації накопичений великий практичний досвід організації прямих господарських зв'язків із промисловими підприємствами, особливо по непродовольчих товарах складного асортименту.

Неодмінною умовою організації прямих господарських зв'язків у системі споживчої кооперації є її база оптової торгівлі - міжрайонний опт. Саме міжрайонні оптові бази повинні встановлювати прямі договірні зв'язки із підприємствами-виробниками товарів складного асортименту, тому, що у відмінність від роздрібних підприємств, оптові підприємства, мають більш значні обсяги товарообігу, чим роздрібні, необхідні складськими приміщеннями, мають можливість одержувати товари від поставщиків-виробників у розмірах транзитних відвантажень із необхідною частотою для комплектування широкого торгового асортименту і регулярного постачання товарами роздрібної торгової мережі.

Для встановлення прямих договірних зв'язків оптові підприємства повинні мати мінімальний оптово-складський товарообіг, що дозволяє одержувати продукцію в розмірах транзитних норм відвантаження з необхідною частотою для підсортування - товарів і накопичення оптимальних товарних запасів.

Мінімальний товарообіг оптового підприємства визначається формулою: Тмін = Н * 3

де: Т мін - мінімальний оптово-складський товарообіг за визначений період (рік);

Н - мінімальна норма транзитного відвантаження від кожного постачальника;

З - необхідна частота завезення від кожного постачальника (у разахзавизначений період).

З приведеної формули випливає, що головними факторами, що визначають розмір товарообігу є розмір мінімальних транзитних норм постачання, необхідна частота відвантаження товарів кожним виробником (вантажовідправником), установлена з урахуванням комплектування торгового асортименту, кількість промислових підприємств (виробників), що відвантажують ці товари.

Оптимальна кількість промислових підприємств (виробників), що поставляють товари по прямих договорах, визначається з необхідності комплектування повного торгового асортименту виробів, що напрацьовуються на цих підприємствах, а також рівня спеціалізації підприємств на випуску тих або інших товарів.

Після розрахунку мінімального оптово-складського товарообігу бази, що дозволяє перейти на прямі договірні зв'язки із показаною кількістю товаровиробників, установлюється відповідність наявних на оптовій базі складських площ, що дозволяють робити належне зберігання і підсортування товарів , що надходять , від показаного вище кількості товаровиробників

Потребу оптової бази в складських площах для роботи за прямими господарськими зв'язками можна розрахувати за формулою:

П = Н * Тз

де: П - потреба бази в складських площах (у кв.м.);

Н - норматив складської площі (кв. м) на один мли. грн. товарного запасу;

Тз - товарний запас, що підлягає зберіганню на складах, млн. грн.

Розрахована по цій формулі потреба в складській площі порівнюється з наявною фактичною площею і на цій основі робляться відповідні висновки.

Економічна селективність переходу оптової бази на прямі договірні зв'язки із поставщиками—виробниками товарів замість постачальників-посередників^ виражається в закупівлях товарів по більш низьких цінах за рахунок скорочення числа посередників, що беруть участь у торговому обороті, а отже, зменшення торгових надбавок, більшій відповідності середньої ціни одиниці виробу попиту і пропозиції.

Розрахунок економічної ефективності від переходу оптової бази на прямі договірні зв'язки із підприємствами-виробниками товарів можна

де: Зф, - економічна ефективність від переходу на прямі договірні зв'язки із постачальником № 1;

ТоПпі, - товарообіг із постачальником-посередником №1 (або закуплено в постачальника-посередника);

ТнПпі , торгова надбавка постачальника - посередника №1 ,%до товарообороту '

І - індекс середньої ринкової ціни одиниці виробу;

ТнПві - торгова надбавка поставщика-виробника( у %до товарообігу).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПОНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ	\|	ЗАЛУЧЕННЯ ДО ДОГОВІРНОЇ РОБОТИ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ І ЮРИДИЧНОЇ СЛУЖБ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.