Тема 5. Економічний механізм управління природокористуванням та охороною НПС

Станіслав Лем

Екологічний інжиніринг

Екологічний інжиніринг – це еколого-інженерна діяльність, що має на меті техніко-еколого-економічне обґрунтування комплексу заходів та їх виконання, які спрямовані на «зелену» модернізацію виробництва. У процесі екологічного інжинірингу проводять технологічні дослідження на пілотному устаткуванні. Наприклад, перевіряють технологічні рішення щодо очищення газодимових викидів, стічних вод або перероблення відходів виробництва. Це можуть бути також дослідження різних процесів удосконалюваної технології з метою зменшення витрат сировини, енергії, викидів, стоків та відходів виробництва.

Основні завдання екоінжинірингу:

– проведення пошуку на ринку „зелених” технологій відповідних технічних рішень, здатних задовольнити можливість виконання програми екологічної модернізації підприємства;

– еколого-економічне обґрунтування запропонованої програми екологізації виробництва;

– проведення необхідних технологічних досліджень на пілотних установках щодо доцільності використання запропонованих для модернізації технічних рішень (очищення стоків і викидів, перероблення відходів тощо);

– розробка програми впровадження „зеленої” технології в діюче виробництво (програми екологічної модернізації виробництва);

– організація виконання програми впровадження „зеленої” технології;

– екологічне навчання персоналу підприємства;

– виробництво екологічно безпечної продукції та послуг.

«Або ми врятуємо всі разом, або майже ніхто не врятується...»

План

5.1. Економіка природокористування та її основні завдання.

5.2. Сплата збору за забруднення довкілля.

– Порядок сплати за викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря;

– Порядок сплати за розміщення відходів;

– Порядок сплати за скиди шкідливих (забруднюючих) речовин у водні об’єкти;

– Порядок сплати збору.

5.3. Досвід економічно-розвинених країн у сфері екологічного оподаткування.

Література:

1. Вісник Податкової служби України. – 2002 (№14,15).

2. Бобылев С.Н., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования. – М.: Тенс, 1997. – 272 с.

3. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.В. Основы экономической экологии. – С.-Пб: Специальная литература, 1995. – 370 с.

4. Голуб А.А., Струкова О.Б. Экономика природопользования. – М.: Аспект-пресс, 1995. –– 188 с.

5. Екологія: Підручник / С.І.Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін.. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 371 с.

6. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2003. – 358с.: іл.

7. Охрана и оптимизация окружающей среды. – Под ред. А.А. Лаптева – К.: Либідь, 1990. – 154 с.

8. Ситник К.М., Брайон А.В., Гордецький А.В., Брайон А.П. Словарь-справочник по экологии. – К.: Наукова думка, 1994. – 666 с.

9. Экономика природопользования. Под ред. Л.Мельника, Э.Буна. Учебник. – К.: Наукова думка, 1998. – 480 с.

10. Цимбалюк С.Я., Авраменко Н.Л. Практикум з екології: Навчальний посібник. – Ірпінь: НУДПСУ, 2007. – 88 с.

11. Яремчук І.Г. Економіка природокористування. Навч. посібник. – К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга Пам’яті України”, Видавничий центр “Просвіта”. – 2000. – 431 с.: іл.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічна технологія	\|	Розрахунок економічних збитків від забруднення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.